Нація прозаку (англ. Prozac Nation) — художній фільм 2001 року. Заснований на однойменній автобіографії журналістки Елізабет Вурцель[en], в якій описано досвід боротьби Елізабет з атиповою депресією. Назва є відсиланням до «Прозаку», торгової марки приписаного їй антидепресанту.
Сюжет
Героїня фільму — Елізабет «Ліззі», юна, обнадійлива журналістка, музична критикиня, має сильну депресію, можливо, пов'язану з розлученням батьків, які розійшлися, коли Ліззі було два роки. Навчання в Гарварді, вечірки, зловживання алкоголем і наркотиками, безладне сексуальне життя лише погіршують її стан. У підсумку після страшного нервового зриву їй приписують прозак, і цей препарат, хоча позірно, повертає її до життя.
Ліззі пише статтю для музичної рубрики в Гарвардській газеті. За цю статтю їй вручають премію «Роллінг Стоун», але через деякий час Ліззі вже не може писати, застрягши в порочному колі зловживання психоактивними речовинами та алкоголем.
Багатонадійна літературна кар'єра Ліззі, як і її психічне і фізичне здоров'я, перебувають під загрозою. Мати відправляє її на дороге психіатричне лікування. Після тривалого періоду реабілітації, під впливом ліків, і спроби суїциду, Ліззі стабілізується і починає пристосовуватися до життя такою, яка вона є насправді.
У ролях
Випуск
Світова прем'єра фільму відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 8 вересня 2001 року; права на розповсюдження придбала компанія Miramax Films[4].
Фільм випущено в Норвегії, в серпні 2003 року, але на американському ринку вийшов на національному рівні. Прем'єра на каналі Starz відбулася в березні 2005 року, і того ж літа фільм випущено на DVD.
Френк Дізі[en], співавтор сценарію, поділився своєю думкою з The Guardian про те, що Miramax не випустила фільм: «Це правдивий опис депресії. І я думаю, що причина, з якої Miramax так вчинили, полягає в тому, що у фільму немає традиційної драматичної структури. Подивіться на книгу: Елізабет цілком ясно, що Прозак допоміг їй, але в читачів залишається дилема, бо, можливо, вона більше не знає, хто вона. Людям, які пережили депресію, подобається цей аспект фільму, але багатьом це не подобається, наприклад, Miramax.[5]»
Критика
Фільм отримав переважно негативні відгуки критики.
На сайті Rotten Tomatoes фільм має рейтинг 28 %, на основі 25 рецензій, із середньою оцінкою 4,6 з 10[6].
Саундтрек
Список пісень, які прозвучали, згідно з кінцевими титрами:
- «The Promise» — Брюс Спрінгстін
- «Mystery Achievement» — The Pretenders
- «I Will Dare» — The Replacements[en]
- «Perfect Day» — Лу Рід
- «Sweet Jane» — Лу Рід
- «Keep the Promise» — The Pontiac Brothers[en]
- «Ivory Tower» — The Long Ryders[en]
- «Who Is Who» — Adolescents[en]
- «The Real West» — Thin White Rope[en]
- «Das Testament des Dr. Mabuse» — Propaganda[ru]
Примітки
Посилання
