Маріам Бауарді (араб. مريم باواردي, лат. Mariam Baouardy), у чернецтві — с.Марія від Розіп'ятого Ісуса[3] (5 січня 1846, Ібілін, Галілея, Османська імперія, нині Ізраїль — 26 серпня 1878, Вифлеєм, Османська імперія, нині Палестинська держава) — свята римо-католицької церкви, черниця Ордену босих кармеліток, містичка, носійка стигматів.
Маріам Бауарді народилася 1846 року поблизу Назарету в арабській родині Гірієса і Маріам Бауарді[4], які були вірянами Мелькітської греко-католицької церкви. До народження дівчинки батьки пережили смерть дванадцятьох дітей, тому здійснили паломництво у Віфлеєм, щоб випросити у Господа дар життя для своїх майбутніх дітей. Через деякий час народилася Маріам, через рік з'явився на світ її брат Боулос.
Отримала хрещення у Мелкітській Греко-Католицькій Церкві.
Після смерті батьків, трирічну Маріям разом з молодшим братом усиновив дядько, який пізніше виїхав до міста Александрія у Єгипті. Маріам не отримала початкової освіти і до кінця життя була безграмотною.
У 8-річному віці прийняла Перше Причастя.[5]
Коли дівчині виповнилося 12 років, згідно зі східним звичаєм її хотіли видати заміж[3], а через рішучу відмову опікуни почали ставитись до неї як до служниці. Коли ж Маріам намагалася втекти на батьківщину, то потрапила до однієї мусульманської родини, де господар дому намагався спонукати зректися віри, а після спротиву, завдав удару шаблею та викинув на вулицю, вважаючи мертвою. Це відбулося 8 вересня 1858 року.Пораненою дівчиною заопікувалася невідома таємнича жінка, яка лікувала її у гроті і через кілька тижнів привела Маріам до місцевого францисканського храму.
Наступні кілька років Маріам працювала прислугою у будинках Єрусалиму, Александрії, Бейруту і Марселя. У Марселі на початку Великого Посту 1865 року вона вступила у Конгрегацію Сестер Компасіоністок, але через два місяці через хворобу покинула монастир. Потім її прийняли в Конгрегацію сестер Святого Йосипа. Однак, по завершенні постулату, Маріам зрозуміла, що має покликання до споглядального типу чернецтва.
29 березня 1867 року в неї з'явилися перші стигмати. У червні того ж року вона вступила в монастир босих кармеліток у місті По у Франції.
У серпні 1870 року, коли вона ще була в новіціаті, її відправили в Індію для заснування монастиря босих кармеліток у Мангалорі. 21 листопада 1871 року принесла чернечу обітницю і прийняла нове ім'я Марії від Розп'ятого Ісуса. Тут вона пережила важкі напади диявола аж до одержимості[3].
Через рік її повернули в По, звідки в серпні 1875 року разом з іншими черницями Міріям вирушила до Вифлеєму для заснування першого монастиря босих кармеліток у Палестині. З її ім'ям пов'язана ідентифікація святого місця Еммауса (Нікополь) у Святій землі.
Марія Ісуса Розп'ятого померла 26 серпня 1878 року у Вифлеємі від гангрени, що утворилася у рані, яку черниця отримала при падінні під час ремонту монастиря.
Вже з дитинства Маріам мала досвід екстазів під час яких вона могла перебувати у особливому піднесенні цілі години, спілкуючись з ангелами, святими, Ісусом, беручи участь у Його жертві, при цьому повністю втрачаючи зв’язок з зовнішнім світом[6] Саму Маріам, яка понад усі чесноти цінувала покору та смирення, це бентежило. Тому зазвичай вона приховувала цей досвід, а перебуваючи в монастирі, закликала настоятельку не давати впасти в екстаз.
Крім того, сестра Марія Ісуса Розп'ятого мала дар перебування одночасно в кількох місцях, дар левітації, також об’явлення, пророцтва і стигмати.
Під час одного з екстазів майбутня свята закликала [5]
— https://live-christ.com/ua/pro-sviatykh/poslannya-maloyi-arabky-na-sogodni
Марія від Розп'ятого Ісуса мала особливу пошану до Святого Духа і під час одного з об'явлень чула голос Ісуса, який промовляв
Вона неодноразово наголошувала на важливості побожності до Святого Духа, відзначала що у майбутньому сам образ Ісуса буде спотворюватися, але ті, хто звернеться до Святого Духа, побачать ці помилки.
Як і інша сестра-кармелітка Тереза з Ліз'є, Марія знаходить "маленький" шлях до святості через покору, відсутність прив'язанності до матеріальних благ та смирення:[5]
13 листопада 1983 року Папа Римський Іван Павло II зарахував її до лику блаженних, а 17 травня 2015 року папа Франциск зарахував її до лику святих разом з Марією-Альфонсиною Даніль Гаттас, Марією Христина Брандо і Жанною Емілією де Вільнев.
Lokasi Pengunjung: 3.129.249.101