Марк Вале́рій Макси́м Лакту́ка (також — Марк Валерій Максим Леттука , лат. Marcus Valerius Maximus Lactuca або Lettuca ; V століття до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч ранньої Римської республіки , консул 456 року до н. е.
Походив з патриціанського роду Валеріїв , його гілки Максимів. Син Манія Валерія Волуза Максима , диктатора 494 року до н. е. Когномен Марка Валерія походить від назви салатної рослини (лат. Lactūca ), що був улюбленою стравою римлян того часу.
458 року до н. е. його було обрано квестором разом з Титом Квінкцієм Капітоліном Барбатом .
456 року до н. е. його було обрано консулом разом з Спурієм Вергінієм Трікостом Целіомонтаном . Під час їхньої каденції війн Римська республіка не вела. Відбувались суперечки з плебеями , наслідком чого було прийняття закону (лат. Lex Icilia або Lex Terentilia ), який дозволяв плебеям селитися на Авентинському пагорбі Риму . Також під час їхнього консульства відбулись перші Вікові ігри .
З того часу про подальшу долю Марка Валерія Максима Лактуки згадок немає.
Діонісій Галікарнаський Antichità romane, Libro X, 31-32. (гр.) Тит Лівій , Ab Urbe Condita Libri , III, 2, 31. (лат.) Пліній Старший Naturalis historia XIX, 59. (лат.) William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.2 p. 1001 (англ.)
T. Robert S. Broughton. The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland/Ohio, 1951. Bd. 15, Teil 1. S. 58. (англ.)
↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
