Під назвою села Лещина згадується у скарзі воєводи БерестейськогоГаврила Горностая від 1 серпня 1587 р. на воєводича Берестейського Фрідриха Тишкевича, який розорював його маєтності в цьому селі. В скарзі Остафея Стрибеля від 21 квітня 1618 р. воно означається як містечко.
У 1730 р. в селі було побудовано церкву Різдва Богородиці. У 1853 р. її було відремонтовано коштом поміщика Людвіка Миколайовича Поляновського.
У 1805 р. коштом стольника перемишльського Юзефа Поляновського було збудовано парафіяльний костел Св. Трійці до якого належала каплиця в Іванкові.
На кінець XIX ст. в селі була синагога та розташовувалася єврейська міщанська канцелярія. До римо-католицької парафії належало 808 вірних з самого ЛІщина та навколишніх сіл.
В селі працювало 2 водяних млина, молитвений дім для юдеїв, 12 магазинів, 16 ремісників та фабрика смоли[1].
У 1902 році містечко налічувало 1654 мешканця, крім церкви та костьолу мало вже синагогу.[2]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 229 жителів села[4]. Тоді ж до сільської ради приписані землі повністю знищеного комуністами с. Тулин.
↑Ліщин. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)