Ліщин

село Ліщин
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Станишівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040490110033687
Основні дані
Засноване 1566
Населення 1265
Площа 0,121 км²
Густота населення 10454,55 осіб/км²
Поштовий індекс 12436
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°9′15″ пн. ш. 28°50′40″ сх. д. / 50.15417° пн. ш. 28.84444° сх. д. / 50.15417; 28.84444
Середня висота
над рівнем моря
220 м
Місцева влада
Адреса ради 12436, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Ліщин, вул. Л. Українки, 3
Карта
Ліщин. Карта розташування: Україна
Ліщин
Ліщин
Ліщин. Карта розташування: Житомирська область
Ліщин
Ліщин
Мапа
Мапа

CMNS: Ліщин у Вікісховищі

Лі́щин — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 1265 осіб.

Історія

Садибний будинок (мур.), с. Ліщин

Під назвою села Лещина згадується у скарзі воєводи Берестейського Гаврила Горностая від 1 серпня 1587 р. на воєводича Берестейського Фрідриха Тишкевича, який розорював його маєтності в цьому селі. В скарзі Остафея Стрибеля від 21 квітня 1618 р. воно означається як містечко.

У 1730 р. в селі було побудовано церкву Різдва Богородиці. У 1853 р. її було відремонтовано коштом поміщика Людвіка Миколайовича Поляновського.

Законсервований (аварійний) маєток на території школи

У садибі Поляновського 1825 року збирались декабристи Чернігівського полку.

У 1805 р. коштом стольника перемишльського Юзефа Поляновського було збудовано парафіяльний костел Св. Трійці до якого належала каплиця в Іванкові.

На кінець XIX ст. в селі була синагога та розташовувалася єврейська міщанська канцелярія. До римо-католицької парафії належало 808 вірних з самого ЛІщина та навколишніх сіл.

Костел Святої Трійці (мур.), с. Ліщин

В селі працювало 2 водяних млина, молитвений дім для юдеїв, 12 магазинів, 16 ремісників та фабрика смоли[1].

У 1902 році містечко налічувало 1654 мешканця, крім церкви та костьолу мало вже синагогу.[2]

У 1906 році містечко Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 18 верст, від волості 12 верст. Дворів 240, мешканців 1685[3].

Дзвіниця костелу Святої Трійці (мур.), с. Ліщин

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 229 жителів села[4]. Тоді ж до сільської ради приписані землі повністю знищеного комуністами с. Тулин.

Було центром Ліщинської сільської ради.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1237 97.79%
російська 25 1.97%
білоруська 3 0.24%
Усього 1265 100%

Див. також

Примітки

  1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom V - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2019.
  4. Ліщин. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Посилання