3 1925 року виступав у команді БСК (Белград). Входив до провідного тріо півзахисників клубу Милорад Арсеньєвич — Сава Маринкович — Любиша Джорджевич, що протягом багатьох сезонів грали разом у клубі, а іноді і в збірній. У 1927, 1929 і 1930 роках ставав з командою переможцем чемпіоном Белграда. Найсильніші команди регіональних ліг отримували змогу позмагатись за звання чемпіона Югославії. Наприкінці 20-х років БСК стабільно боровся за нагороди чемпіонату, завдяки чому Джорджевич двічі здобував срібло у 1927 і 1929 роках, а також бронзу у 1928 році.
У 1927 і 1928 роках брав участь у складі своєї команди в матчах Кубку Мітропи, престижного турніру для провідних команд Центральної Європи. Обидва рази белградський клуб вибував на першій стадії змагань, поступаючись угорським командам «Хунгарія» (2:4, 0:4) і «Ференцварош» (0:7, 1:6) відповідно. Любиша брав участь в усіх чотирьох матчах своєї команди.
Свою першу перемогу у національному чемпіонаті Джорджевич у складі БСК здобув у 1931 році. Перемога вийшла дуже впевненою, адже столичний клуб виграв усі 10 матчів турніру, випередивши найближчого переслідувача загребську «Конкордію» на 9 очок. Лідерами атаки тієї команди були Благоє Мар'янович, Александар Тирнанич і Джордже Вуядинович, провідні гравці національної збірної, а у півзахисті на головних ролях лишались Джорджевич і Милорад Арсеньєвич.
Також здобував титули чемпіона Югославії у 1933 і 1935 роках.
Як інженер лісового господарства, працював у Белграді і брав участь в будівництві бомбосховищ під час Другої світової війни. Це було розцінено як співпраця з окупантами, за що Любишу Джорджевича розстріляли 2 листопада1944 року.
.jpg)
.svg){kind=small}
