Луїджі Дзампа народився 2 січня1905 року в Римі, Італія. Готувався до кар'єри інженера, але захоплення театром виявилося сильнішим, і Дзампа почав вивчати ремесло театрального режисера. У середині курсу зрозумівши, що істинне його покликання кіно, поступив в Експериментальний кіноцентр у Римі на режисерський факультет.
Кінематографічну кар'єру Дзампа розпочав наприкінці 1930-х років зі сценаріїв до фільмів: «Дора Нельсон», «Тисяча лір у місяць», «Усе для жінки», «Перипетії любові» та ін. Був помічником режисера. Дебютувавши у режисурі фільмом «Фра Дияволо» (за оперою Д. Ф. Е. Обера), упродовж усієї Другої світової війни Дзампа знімав конформістське кіно — веселі комедії, далекі від конкретної реальності і людських проблем.
По війні Луїджі Дзампа став одним з творців неореалістичної сатиричної комедії. Особливе місце в його повоєнній творчості займають фільми «Жити в мирі» про те, що рядовий італієць, усупереч завірянням фашистських ідеологів, не хотів війни; «Депутатка Анджеліна» з Анною Маньяні, що розповідає про долю жінки, яка вирішила стати поборницею інтересів своїх співвітчизників; дилогія «Важкі роки» і «Легкі роки», де Дзампа осміював Італію періоду Другої світової війни. Пізніше режисер знову повернувся до створення легких комедій.
У 1950-і роки Дзампа зняв низку гостросоціальних стрічок, в яких викривав неаполітанську мафію («Процес над містом», 1952), піднімав проблему безробіття («Суддя», 1959), викривав зловживання владою міських чиновників («Поліцейський», 1960). У 1962 році поставив фільм «Буремні роки» за мотивами «Ревізора»Гоголя, перенісши дію в Італію 1930 років.
У 70-і роки на хвилі політичного кіно Луїджі Дзампа знову зробив спробу зняти ангажовані стрічки, які стали вдалими: «Шановані люди» та «Хірурги, мафія у білому» порушували болісні суспільно-значущі питання і дістали широкий резонанс не лише в Італії, але й за кордоном.
Луїджі Джампа є автором роману "Успіх "(1958), що має автобіографічний характер і змальовує устої, що панують в італійському кінематографі.
