PROFILPELAJAR.COM

Луга
Луга
50°52′03″ пн. ш. 24°08′44″ сх. д. / 50.8675° пн. ш. 24.14555556° сх. д.
Витік	у селі Колпитові
• координати	50°35′30″ пн. ш. 24°46′02″ сх. д. / 50.5917° пн. ш. 24.7672° сх. д.
Гирло	Західний Буг
• координати	50°52′03″ пн. ш. 24°08′45″ сх. д. / 50.8675° пн. ш. 24.1457° сх. д.
Басейн	Басейн Західного Бугу
Країни:	Україна
Регіон	Волинська область
Довжина	93 км
Площа басейну:	1348 км²
Притоки:	Луга-Свинорийка, Свинорийка, Риловиця (праві); Стрипа (ліва)
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Луга (значення).

Лу́га (стародавня назва — Луг) — річка в Україні, у межах Володимирського району Волинської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли).

Опис

Довжина бл. 93 км, площа басейну 1348 км². Характер річки — рівнинний, вона протікає в болотистій заплаві завширшки до 2 км. Русло звивисте, завширшки 10—25 м, завглибшки 1—1,5 м. Похил річки 0,7 м/км. Живлення — ґрунтові води, атмосферні опади. Взимку льодовий покрив нестійкий, навіть у сильні морози. Найвищий рівень води під час весняного паводку — в березні-квітні, найнижчий — в липні-серпні.

Мінералізація води р. Луга (м. Володимир) в середньому становить: весняна повінь — 467 мг/дм³; літньо-осіння межень — 484 мг/дм³; зимова межень — 506 мг/дм³.^[1]

Споруджено понад 20 ставків.

Розташування

Луга бере початок у межах Горохівської височини з двох витоків: один з них, за назвою Луга-Свинорийка, розташований у Локачинському районі — біля села Гранатова, інший витік (власне Луга) розташований у селі Колпитові (Луга-Свинорийка впадає в Лугу біля села Чесний Хрест). Річка тече спочатку на захід і північний захід, потім на північ, у нижній течії — переважно на північний захід. Впадає до Західного Бугу на північно-західній околиці міста Устилуга.

Найбільші притоки: Луга-Свинорийка, Свинорийка, Риловиця (праві); Стрипа (ліва).

На берегах Луги розташовані міста: Володимир, Устилуг, Локачі.

Природа й екологічний стан

Рибне населення — щука, окунь, сом, минь, в'язь, головень, плітка, плоскирка, краснопірка, карась, пічкур, верховодка.

Екосистема Луги зазнала сильного антропогенного впливу — на деяких ділянках її русло штучно випрямлене, обваловане захисними дамбами. В повоєнний період заплави Луги інтенсивно осушувалися. Меліорація призвела до зміни гідробіологічного режиму річки — замулення її джерел, зменшення водного стоку. Непоодинокі випадки забруднення Луги побутовими стічними водами, неочищеними викидами промислових підприємств.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луга (річка)

Примітки

↑ Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с. ISBN 966-521-397-0

Джерела

Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К. : Ніка-Центр, 2006. — 184 с. — ISBN 966-521-397-0.
Луга
Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 328
«Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 15. — (№ 73).