Довжина 35 км. Площа водозбірного басейну 232 км². Похил річки 1,1 м/км. Долина трапецієподібна, завширшки 3 км. Річище завширшки пересічно 10 м, майже на усьому протязі відрегульоване. Використовується на технічне і сільськогосподарське водопостачання. Споруджено ставки і водосховище — Шевченківський став у місті Золочеві.
Розташування
Золочівка бере початок біля села Плугова. Тече на північний захід. Впадає до Західного Бугу на схід від села Петричі.
У минулому, зокрема до Другої світової війни, річка в пониззі мала назву Белзець (Безелець), про що свідчать довоєнні польські мапи. Ця назва означає мокра, багниста місцевість, і пов'язана з тим, що тут долина річки колись була дуже заболочена.
У 1476 і 1488 роках в Актах гродських і земських згадується як fluvio Belzecz — річка Белзеч. Таку саму назву "Белзеч" мало і село, що отримало своє наймення, очевидно, від місця розташування на березі цієї річки. Нині - Гончарівка[1].
У розмежувальному акті між Жуличами і Лагодичами від 1488 року річка Белзець локалізується на південно-західній межі жулицьких угідь, де стикалися межі землеволодіння Жулич, Лагодич і Хильчич (Хильчиць) — нині — межа між Жуличами і Почапами. Як свідчить карта фон Міга (1779-1782), саме тут, на східній стороні від повороту теперішнього гостинця Почапи-Білий Камінь, в одне русло сходилися головні жулицькі потоки і головна течія потоку Золочівка після її виходу з Почапського ставу[2].
Автор статті про Белзець у «Словнику географічному Королівства польського та інших країн слов’янських» Бр. Густавич зазначає,що «Белзець, — читаємо, — потік, постає в обшарах гміни Жуличі в повіті Золочівськім в Галичині з кількох струмків, які відпроваджують води із жулицьких болотищ, а сходяться на межі тієї гміни з Почапами, творячи потік Белзець, який, поповнений з лівого берега водами потоку Золочівки, плине на захід через луки почапські, пропливає став Белзецький і село Белзець, забирає зайві потоки з сусідніх лук і плине в напрямку північно-західнім; забравши з лівого боку ще один значний доплив Скваржавку в обшарах гміни Острівчика Польного, впадає в західній стороні гміни Пітриче до Бугу, з лівого берега, після 15 км бігу»[3].
Забокрицька М. Р.,Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
Каталог річок України. — Київ: Видавництво АН УРСР, 1957.
Квасецький А.Т. Давні згадки про Жуличі і сусідні поселення над річками Буг і Белзець: Історичний нарис. — Чернівці: Зелена Буковина, 2016. — 84 с.
Забокрицька М. Р.,Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego Bernardynskiego we Lwowie. — Lwów: Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich, 1868—1903. — T. I—XVII. (пол.)