Після короткої акторської кар'єри, в 2005 році вона увійшла до музичної індустрії з дебютним альбомом Laleh, який зайняв 1-е місце в Швеції і став найпродаванішим альбомом року. У шведському Греммі 2005 року вона була номінована на 7 премій і отримала престижну Rockbjörnen[en] в категоріях: «Артист Року», «Відкриття року» й «Продюсер року».
Життєпис
Лале Пуркарім народилася в Ірані 10 червня 1982 року. Ім'я Лале перською означає «тюльпан»[2].
У 1983 через погрози фізичного знищення сім'я змушена була тікати з країни до радянського Азербайджану, тому що батько Лале, Хушанг Пуркарім, був противником ісламського режиму в Тегерані. За родом діяльності він був художником, журналістом, відомим іранським етнографом і громадським соціологом, редактором газети.
Мати Лале — Атефє Пуркарім, потрапивши до Ірану через Азербайджан з Грузії, вивчала літературознавство і математику[3] в університеті Тегерана.
У тому ж 1983 році сім'я Лале перебралася до Мінська і оселилася в звичайному робітничому районі. Батьки стали працювати на заводі. В СРСР Лале пішла до школи і долучилася до театрального і циркового мистецтва.
Лале прожила в СРСР шість років. 1991 року (у 9 років) Лале з матір'ю через Східний Берлін потрапили в табір біженців у Тідагольмі (Швеція). Через деякий час вона опинилася у Гетеборзі (Вестерйотланд). Спочатку сім'я Лале оселилася на острові Гісінген, а після смерті її батька переїхала в передмістя Гетеборга — Хаммаркулен (Ангеред) — емігрантський район міста[4].
У серпні 1994 році батько Лале загинув на її очах, намагаючись врятувати жінку, що випала з каное, що перевернулося. Жінка вижила, а батько Лале потонув[5].
На новому місці Лале продовжила свою музичну освіту. У Вітфельдтській гімназії як додатковий предмет вона вибрала музичну програму для вивчення класичної музики, балету і циркових елементів. Пізніше зацікавилася музикою в стилі панк, реггі і джаз. Вона також вчилася грати на гітарі, ударних та саксофоні. Її вчитель музики Гассе Нейлін помітив талант Лале і допоміг розкрити її потенціал. Разом з іншим вчителем музики, Бенгт Франзен, вона організувала джазовий ансамбль — Bejola.
У восьмому класі (13-14 років) Лале вперше брала участь в музичному конкурсі і виграла його.
В 2013 році, через три дні після виходу альбому 'Colours', у віці 57 років померла мати Лале, яка працювала соціальною працівницею[3]. Її старший брат помер від хвороби серця[6].
В кінці 2014 року Лале здобула премію Göteborgare, яку присуджують щорічно, починаючи з 1993 року[8].
Лале не любить давати інтерв'ю, тому про її особисте життя практично нічого невідомо. Вона вегетаріанка і дуже любить тварин[9]. Займається тенісом, в юності захоплювалася баскетболом та футболом. Певний час Лале жила в передмісті Стокгольма — районі Тулінге комуни Ботчирка, де мала власну студію звукозапису[10], а наприкінці 2014 переїхала до Лос-Анджелеса в США[11].
Акторську кар'єру Лале Пуркарім почала в 2000 році, знявшись у фільмі Йозефа Переца «Jalla! Jalla!» — (швед. Давай! Давай!), в якому зіграла молоду іммігрантку Жасмін.
У 2001 році 19-річна Лале переїхала від родини з Гетеборга до Стокгольма. Власноруч відремонтувала підвальне приміщення одного з будинків у районі Hässelby strand і обладнала там звукозаписуючу студію.
Музичну кар'єру почала в 2002 році, заснувавши власну компанію з продюсування та випуску музики «Lost Army» і підписавши контракт з Warner Music Sweden ще до випуску свого першого альбому. 5 лютого 2005 року, за участі Warner Music Sweden Лале випустила свій перший сингл Invisible (My Song).
Дебютний альбом Laleh вийшов у березні 2005 року. Він містив 4 пісні шведською, 8 англійською мовою та 2 на фарсі. Альбом здобув позитивні відгуки критики і великий успіх у чартах, ставши найпродаванішим альбомом за 2005 рік у Швеції. Відсотки від продажу пішли на благодійність.
У 2006 році вийшов альбом Prinsessor, далі була перерва, наступний альбом 'Me and Simon' вийшов у 2009 році. В цей час Лале виступала з концертами в деяких країнах Скандинавії, Великої Британії і Німеччині, але натякнула, що поки не планує виступати за кордоном.
У квітні 2010 року Лале брала участь у MusExpo[12], щорічній музичній конференції з пошуку талантів зі всього світу в Лос-Анджелесі[13][14].
У 2010—2011 роках вона брала участь в телешоу Sa mycket battre, де відомі шведські музиканти виконують чужі пісні. Чимало кавер-версій відомих пісень у її виконанні полюбилися публіці і лідирували в хіт-парадах. Пісні виконані на телешоу вийшли в 2011 році на диску Tolkningarn'.
Її четвертий студійний альбом Sjung спочатку повинен був вийти в грудні 2011 року, щоб збігтися з її появою на Sa Mycket battre, але був відкладений через труднощі планування шоу. Альбом вийшов 25 січня 2012 року і очолив чарти Швеції та Норвегії, а також був позитивно прийнятий критикою. 28 січня 2012 вийшли два сингли Some Die Young і Varens Forsta Dag. Для просування альбому з березня по квітень 2012 року Лале дала 15 концертів в Швеції та один у Норвегії. Тур був успішним. Також вона виступала на різних літніх фестивалях 2012 року.
У липні 2013 року було оголошено, що Лале підписала контракт з Universal Music Germany. Її першим синглом стала перероблена композиція 'Some Die Young', на яку пізніше був знятий відеокліп[18].
30 серпня 2013 року Лале випустила студійний альбом Colors. Через смерть матері вона скасувала частину концертів, призначених для просування альбому[3].
На даний момент всі видані студійні альбоми Лале — написані, спродюсовані і виконані нею[19].
Дискографія
Студійні альбоми
2005: Laleh
2006: Prinsessor
2009: Me and Simon
2012: Sjung
2013: Colors
2014: Boom EP
2016: Kristaller
2019: Vänta!
Концертні записи
2011: Tolkningarna
Сингли
2005 — Invisible (My Song), Storebror, Live Tomorrow
2006 — Forgive But Not Forget, Det är vi som bestämmer, November