Лаза Костич
(серб. Лаза Костић, Laza Kostić)
Псевдонім	Laza
Народився	31 січня 1841(1841-01-31) Ковіль
Помер	9 грудня 1910(1910-12-09) (69 років) Відень
Поховання	Сомбор
Країна	Австрійська імперія  Угорщина
Національність	Сербія
Діяльність	письменник, політик, журналіст, поет, перекладач, адвокат, драматург, художній критик, правник, aesthetician
Сфера роботи	література[1], поезія[1], драма[1], переклад[1], art criticismd[1], право[1], естетика[1] і журналістика[1]
Alma mater	Будапештський університет (1866) і Jovan Jovanović Zmaj Gymnasium (Novi Sad)d
Членство	Сербська академія наук і мистецтв і Сербське вчене товариствоd
Партія	United Serbian Youthd і Serbian National Liberal Partyd[2]
Лаза Костич у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

|Примітки=

Лаза Костич (серб. Лаза Костић, Laza Kostić; * 31 січня 1841, Ковіль — † 9 грудня 1910, Відень) — сербський поет, політик, філософ, поліглот. Перекладач і популяризатор творів Вільяма Шекспіра сербською мовою. Вважається одним із найбільших сербських поетів нового часу.

Академік Академії Наук Сербії. Успішний юрист.

Закінчив 1864 університет у Пешті. Учасник сербського молодіжного культурно-освітнього руху «Омладина» (1866—1872), зазнав переслідування австрійської влади.

В історичних драмах «Максим Црноєвич» (1866) та «Пера Сегединац» (1882) створив образ «сербського Гамлета».

Видав три збірки «Віршів» (1873, 1874, 1909), у яких поєднав фольклор із зразками класичної і європейської поезії.

Першим запровадив у сербській поезію античні мотиви та образи (алегоричні вірші «Розмова», «Прометей», «Адріатичний Прометей» та інші), експериментував із вільним віршем. Цілком модерністськими є вірші «Між дійсністю і сном», «Виникнення пісні» (обидва — 1863).

Літературно-критична праця «Засади прекрасного у світі» (1880) написана з позицій ідеалістичної естетики. Згодом виступив проти демократичних ідей у літературі.

• Народна енциклопедија, Ст. Станојевић, Загреб, 1925—1929.pp. 401—403 В. Петрович