PROFILPELAJAR.COM

Куля Бреннеке — одна з найпоширеніших в світі куль для гладкоствольної мисливської зброї. Розроблена на початку XX століття німецьким зброярем-винахідником Вільгельмом Бреннеке.

Куля Бреннеке — один з характерних представників турбінно-стрілочного типу куль^[1]. Головна частина кулі — зі свинцю, на її бічній поверхні знаходяться похилі ребра. Ребра вельми тонкі; вони легко зминаються при проходженні по стволу, чим забезпечують гарне центрування. Хвостовик кулі являє собою пиж (у перших варіантах, а часто і зараз — повстяний) завтовшки 10—12 мм, з'єднаний з головною частиною за допомогою болта.

Історія створення

Куля була розроблена фірмою відомого німецького зброяра Вільгельма Бреннеке (1865—1951) в Лейпцигу. Патент на її винахід був виданий в 1898 році^[2]. Ніс кулі першої модифікації був практично пласким, проте потім став конічним. Випускалося кілька різних зразків (1915, 1930 років)^[1], поки в 1935 році вона не отримала свій класичний вигляд — в її конструкцію були внесені нові зміни, зокрема, число ребер збільшено з 6 до 12. Пізніші варіанти кулі, що з'явилися від 1970-х років, відрізняються звичайно формою хвостовика і його матеріалом (пластмаса). Кулі з пластмасовим хвостовиком відрізняються за масою і призначені для стрільби на різні відстані^[2]^[3]. Проте куля класичного зразка поширена, як і раніше, широко.

Цікаво, що компанія, заснована Вільгельмом Бреннеке, досі належить його прямим нащадкам і є одним з найбільших в світі виробників і розробників боєприпасів для стрілецької зброї.

Особливості

У польоті куля веде себе не зовсім так, як розраховували конструктори — наявність зовнішніх похило-поздовжніх ребер дуже слабо сприяє її обертанню. Хвостовик, хоча і стабілізує кулю, трохи сповільнює її швидкість. Крім того, в момент проходження кулі через дулове звуження, ребра майже повністю зминаються, що надає їм невизначену асиметричну форму. Порушення обтічності кулі, викликане деформацією ребер, призводить до зниження швидкості польоту й погіршення бою^[3].

Патрон, споряджений кулею Бреннеке (частина пластмасової гільзи зрізана). Під кулю покладено пластмасовий пиж

Останні варіанти куль Бреннеке з пластмасовими стабілізаторами за конструктивним рішенням вважаються досконалішими. У них центр ваги розміщений ближче до вершини головної частини; ребра розташовані як на тілі, так і на хвостовику і загальна їх площа досить велика^[3]. Попри те, однією з головних переваг кулі є її висока купчастість^[2] і хороша стабілізація в польоті (вона слабо відхиляється, зачіпаючи за гілки і траву). Спроби застосування цієї кулі зі знятим хвостовиком призвели до різкого погіршення бою і посиленню віддачі^[4].

Істотний недолік кулі Бреннеке — велика складність виготовлення через складну форму й використання спеціальних компонентів (болт, який стягує пиж-стабілізатор, має бути певної форми). Навіть при незначних вадах бій цієї кулею різко погіршується. Навіть виготовлені промислово, а не кустарно, кулі можуть бути дуже поганої якості й мати абсолютно незадовільний бій^[5].

Застосування

У радянський час, коли куля Бреннеке була однією з куль, що виготовлялися промисловими підприємствами, саме її радили в 1960—1980-ті роки брати при спорядженні патронів підкаліберними кулями^[4]. Кулі Бреннеке класичного зразка за умови якісного виготовлення дають хорошу влучність на дистанції до 80 м^[1]. Кулі валового виробництва цілком прийнятні для стрільби до 50 м, вкладаючись на цій дистанції в коло 16-18 см^[3].

Забійність кулі хороша, що дозволяє застосовувати її по всіх великих звірах Північної півкулі (лось, кабан, ведмідь і різні олені). В одному з американських каталогів 1967 року було сказано, що куля Бреннеке успішно використовувалася на полюваннях на великого звіра, навіть такого, як лев, тигр та буйвіл^[4].

Технічні характеристики

Початкова швидкість кулі — 430 м/с^[2] (при правильному фабричному спорядженні патрона).
Дулова енергія кулі — 2500–2900 Дж для куль класичного зразка 12 і 16 калібру.
Маса кулі 12 калібру — 30^[1]-31,5 г.^[2]
Маса кулі 16 калібру — 24-25^[1] і до 27 г.^[2]
Діаметр кулі 12 калібру по ребрах — 18,5 мм.^[1]
Діаметр кулі 16 калібру по ребрах — 17,0 мм.^[1]

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Пули. Sportguns.ru — спортивное гладкоствольное оружие. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 14 октября 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Михаил Гринберг. Original Brenneke (PDF). Журнал «Калашников», 7/2004. www.techcrim.ru. Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2010. Процитовано 14 октября 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
↑ ^а ^б ^в ^г Стрелочно-турбинные пули. Охота и рыбалка. Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 14 октября 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
↑ ^а ^б ^в Э.Келер. Ещё раз о пулях для гладкостволок. Журнал «Охота и охотничье хозяйство», №9/1985. Калининградский охотничий клуб. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 14 октября 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
↑ Пуля охотничья для гладкоствольного охотничьего оружия 12 калибра. Испытания и впечатления. Лаборатория оружейного салона «Арсенал». Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 14 октября 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)