PROFILPELAJAR.COM

Ольга-Меланія Кульчицька
Ольга-Меланія Кульчицька
	Кульчицька О.Л. «Портрет сестри Ольги», 1919 р.
Народження	30 квітня 1873; с. Устечко, нині Заліщицький район, Тернопільська область, Україна
Смерть	29 березня 1940 (66 років)
	Львів, УРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українка
Країна	Австро-Угорщина; ЗУНР; Польща; УРСР
Жанр	вишивка, килимарство
Діяльність	художниця
Твори	килими: «Богородиця з ангелами» (1910-і рр.), «Захід сонця», «Вівці під вербами» (бл. 1912), «Писанка», «Чорний», «Буковинський», «Сорок клинців», «Мальовані квіти» (1920–30-і рр.), «Виноград» (1931).
Брати, сестри	Кульчицька Олена Львівна
	Кульчицька Ольга-Меланія Львівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кульчицька.

Ольга-Меланія Льві́вна Кульчи́цька (30 квітня 1873, с. Устечко, нині Заліщицький район^[1], Тернопільська область, Україна — 29 березня 1940, Львів, УРСР) — українська громадська діячка, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва, килимарка, педагог. Стояла біля витоків відродження килимарства на західноукраїнських теренах, була однією з фундаторів фахової школи для дівчат у Перемишлі, де навчала шити й вишивати, засновницею першої килимарської робітні, авторкою численних моделей одягу, вишивок, прикрас, що з'являлися на сторінках жіночого часопису «Нова хата»^[2]. Співзасновниця Союзу українок у Перемишлі.

Життєпис

Родина

Ольга-Меланія Кульчицька народилася 30 квітня 1873 року в с. Устечко, нині Заліщицький район, Тернопільська область. Рід Кульчицьких гербу Сас походить із села Кульчиці, під Самбором. У Кульчицях мали придомок «Смитанка-Ручка». Батько — Лев Ручка Сас Кульчицький (1843 — 4 грудня 1909) — радник суду, адвокат, громадський діяч, член багатьох товариств, перший директор «Народної каси» у Косові. Мати — Кульчицька (з дому Стебельська) Марія Яківна (?— 29 грудня 1939). Сестра — Олена Кульчицька (15 вересня 1877, Бережани — 8 березня 1967, Львів).

Навчання і перші кроки у мистецтві

З дитинства любила створювати моделі одягу, прикраси, вишивати. У 1894 році закінчила 8-класовий навчальний заклад при монастирі Сакраменток у Львові. Кілька місяців (у 1901—1902 роках) разом із сестрою Оленою відвідувала Львівську Художньо-промислову школу (нині ЛДКДУМ ім. І. Труша), де отримала перші уроки роботи з аквареллю у інспектора середніх шкіл Стефановича. Килимарству навчалася у народних майстрів у м. Косів. галузях художнього ткацтва

По приїзді до Перемишля у 1911 році, Ольга-Меланія та її сестра Олена, стали найбільш активними членами місцевих товариств. Помешкання Ольги та Олени були культурним осередком. Жоден поважний почин у культурному та громадському житті міста не обходився без сестер Кульчицьких.

У 1911—1937 роках Ольга-Меланія викладала ручні роботи в Українському інституті для дівчат у Перемишлі.

За громадянську позицію у роки Першої світової війни, за її участь у допомогових акціях у таборах для інтернованих українців Ольга разом з сестрою Оленою, та іншими громадськими діячами Перемишля були ув'язнені в Баранові поблизу м. Тарнобжеґ у таборі для інтернованих українців.

1921 року Ольга-Меланія із сестрою створила в Перемишлі комітет «Брат братові» для допомоги дітям емігрантів із Наддніпрянської України.

Спільно з сестрою працювала в галузях художнього ткацтва (1909—1938 роках створили близько 80 килимів, гобеленів).

Подальші роки

Ольга-Меланія Кульчицька порушувала проблему фахової освіти серед жінок та дівчат. Організувала фахову школу для дівчат, де навчала шити й вишивати. Сприяла організації у галицьких селах освітніх курсів для дорослих та малописьменних. З 1925 року активно дописувала у жіночий часопис «Нова хата», де вміщували ескізи народних вишивок і предметів хатнього вжитку.

Наприкінці 1938 року Ольга-Меланія Кульчицька з сестрою та матір'ю переїжджає до Львова і оселяється у будинку біля Святоюрської гори^[3].

Померла 29 березня 1940 року у Львові. Похована у Львові в родинній гробниці на 72 полі Личаківського цвинтаря. Поруч з нею спочивають її батьки, брат Володимир, сестра Олена.