1773 року Неттельбладт став ректором Грайфсвальдського університету. Від 1734 року він був ад'юнктом Грайфсвальдської консисторії, яку очолив 1736 року.
1746 року шведський уряд нагородив Неттельбладта орденом Полярної зірки, який надавав шляхетські права, а 1762 року надав титул фрайгера. Гербом Неттельбладта став червоний щит зі срібним перев'язом, на якому три зелені листочки.
1774 року Неттельбладта звинуватили у корупції й звільнили з усіх посад.
Крістіан фон Неттельбладт помер розореним 12 серпня 1775 року у Ветцларі, Священна Римська імперія.
Праці
Fasciculus rerum Curlandicarum (Rostock, 1729)
Anecdota Curlandiae praecipue territorii et episcopatus Piltensis (Leipzig, 1736).
Nettelbladt, C.; Nettelbladt, K. Nexus Pomeraniae cum S. R. G. Imperio, oder Versuch einer Abhandlung von der Verbindlichkeit Pommerschen Landen, sonderlich Königlich-Schwedischen Antheils, mit dem Heilig-Römisch-Teutschen Reich. Frankfurt am Main: Garbe, 1766. [1] [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Nettelbladt, C.; Nettelbladt, K. Vorläufige kurzgefaßte Nachricht von einigen Klöstern der H. Schwedischen Birgitte auserhalb Schweden besonders in Teutschland. Frankfurt-Ulm, 1764. [2] [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Сім'я
Батько: Каспар Неттельбладт (1658—1726), торговець з Ростоку[5].
Jörn, N. Johann von Ulmenstein und Christian von Nettelbla: Zwei Assessoren aus Norddeutschland am Wetzlarer Reichskammergericht // Die Integration des südlichen Ostseeraumes in das Alte Reich 1495—1806. Köln-Weimar-Wien: Böhlau Verlag, 2000, S. 143—184.
Jörn, N. Nettelbladt, Christian (1696—1775) // Biographisches Lexikon für Pommern. Köln-Weimar-Wien 2015, Bd. 2, S. 193—197.