Крилівська сотня

Крилівська сотня
Основні дані
Полк: 1648—1676 — Чигиринський
1744—1752 — Миргородський
Утворена: у 1620 рр.
Ліквідована: 1676 р., та вдруге у 1752 р.
Населені пункти
Центр: 1648—1676 — містечко Крилів[1]
1744—1752 — слобода Крилів[1]
Сотенна влада
Сотники

Крилівська сотня (вона ж і Криловська сотня) — адміністративно-територіальна та військова одиниця за Гетьманщини (Військо Запорозьке Городове) з центром у містечку Крилів[1]. Сотня першочергово створена і існувала в складі Чигиринського полку. Пізніше ліквідована, та наново створена аж у середині XVIII ст. вже у складі Миргородського полку. Новий сотенний центр знаходився по інший берег р. Тясмин у слободі з такою ж назвою — Крилів (пізніше з ХІХ ст. Новогеоргіївськ).

Історія

Виникла ще у 1620-х роках у складі Чигиринського козацького полку як військово-територіальний підрозділ. Адміністративною одиницею стала за Зборівською угодою 1649 року. Мала 138 козаків, яких очолював Лесько Вовченко.

Як адміністративна одиниця ліквідована фактично у 1676 році після зречення булави Петра Дорошенка, юридично ж за Бахчисарайським миром 1681 року, ця територія мала бути незаселеною.

У 1744 році Крилівську сотню було відновлено за царським указом у складі Миргородського полку на Правобережжі для захисту течії і переправ Дніпра від татарських вторгнень на Лівобережну Україну.

У 1752 році указом Єлизавети Петрівни сотня ліквідована, а її територію включено до складу Нової Сербії, яку у свою чергу указом Катерини ІІ у 1764 році включено у новостворену Новоросійську губернію.

Населені пункти

Містечка: Крилів, Глинськ.

Села: Андрусівка, Биківка, Войтове, Горобцівка, Калантаїв, Криліївка, Стецівка, Федорки, Хомівка, Маріампільський хутір.

Слобідки: Данилівка, Скубіївка.

Хутори:

Сотенний устрій

Сотники

  • Вовченко Фесько (? — 1649 — ?)
  • Вовченко Ян (? — 1656 — ?)
  • Вовченко Ясько (? — 1659 — ?)
  • Таранченко Ясько (1659)
  • Карпич Олекса (? — 1660 — ?)
  • Черкас Яцько (? — 1663 — ?)
  • Панасенко Фесько (? — 1670 — ?)
  • Максим (? — 1672 — ?)
  • Москаленко Іван (? — 1674 — ?)
  • Серховецький (? — 1676 — ?) —
  • Рудь Григорій (? — 1745—1752 — ?)

Писарі

  • Дейнека Юхим (? — 1745 — ?)
  • Стебранов Іван (? — 1752 — ?)

Осавули

  • Лисяк Іван (? — 1752 — ?)

Хорунжі

  • Костина Олексій (? — 1752 — ?)

Городові отамани

  • Яценко Ілляш (? — 1656 — ?)
  • Федір Якович (? — 1660 — ?)
  • Бабич Іван, Дик Семен (? — 1670 — ?)
  • Коломійченко Іван (? — 1675 — ?) —
  • Дик Федір (? — 1707 — ?)
  • Семен Павлович (? — 1745 — ?)
  • Делятинський Павло (? — 1752—1753 — ?)
  • Проценко Григорій (1752, похідний отаман)

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в У 1959-60 роках затоплене Кременчуцьким водосховищем

Джерела

  • Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 159-160.
  • Кривошея В.В. Козацька старшина Гетьманщини. — Київ, 2010. — С. 9, 128-129.