Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Красногвардійський район перейменовано на Курманський район, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року.
Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Курманський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року.
12 травня2016 року Верховна Рада України перейменувала «Красногвардійський район» на «Курманський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[2].
Поселення Курман-Кемельчи, що розташовувалося на території сучасного смт. Курман, згадується в «Списках населених пунктів Російської імперії» в 1865 році.
У 1874–1875 роках поряд з Курман-Кемельчи була проведена Лозово-Севастопольська залізниця, побудована станція, після чого населений пункт став швидко розростатися. На початку 60-х рр. XIX ст. село Курман-Кемельчи входило до складу Перекопського повіту. Значна частина сіл району виникла в 50-70-ті рр. XIX ст.
У 1918 р. в районі була встановлена радянська влада.
З 1921 рр. Курман-Кемельчи став центром Курманського району, в тому ж році селище Біюк-Онлар стало центром Біюк-Онларського району (у 1924 р. район був розформований, село увійшло до складу Сарабузького, а з 1926 р. — у складі Сімферопольського району, в 1930–1962 — центр Біюк-Онларського району).
У 1941 р. в ході Другої світової війни територію району окупували німецькі війська. Тут діяли партизанські загони, підпільні центри. У 1944 р. район було відвойований радянськими військами.
Зараз в економіці району провідне місце займає сільськогосподарське виробництво.
Працюють 34 колективних сільськогосподарських підприємства, Державна сільськогосподарська дослідницька станція, 147 фермерських господарств.
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[5]
російська
кримсько татарська
українська
білоруська
вірменська
Курманський район
69,4
15,4
11,9
0,4
0,2
смт Курман
77,8
11,9
8,8
0,3
0,3
смт Біюк-Онлар
71,1
18,2
5,3
0,1
0,1
Олександрівська сільрада
68,8
14,3
14,0
0,8
0,4
Амурська сільрада
53,6
31,8
10,9
0,4
0,2
Восходненська сільрада
77,1
3,7
13,4
0,7
0,1
Зернівська сільрада
64,7
21,9
11,5
0,4
0,6
Калінінська сільрада
61,3
16,8
20,0
1,1
Клепинінська сільрада
74,8
10,9
11,6
0,2
Колодязянська сільрада
61,0
24,2
12,8
0,7
Котельниківська сільрада
66,8
10,8
19,4
0,3
1,7
Краснознам'янська сільрада
53,0
32,7
13,0
0,1
0,2
Ленінська сільрада
69,5
12,8
15,0
0,2
Мар'янівська сільрада
62,7
14,9
19,4
0,8
0,1
Найдьонівська сільрада
65,3
19,0
14,7
0,2
Новопокровська сільрада
58,0
24,6
12,6
0,6
Петрівська сільрада
75,2
9,3
12,6
0,4
0,2
Полтавська сільрада
72,2
9,2
16,6
0,2
0,3
П'ятихатська сільрада
68,7
14,7
11,8
0,4
0,8
Рівнівська сільрада
52,7
33,6
10,8
0,4
0,2
Янтарненська сільрада
80,3
6,9
12,0
0,3
0,2
Соціальна сфера
У Курманському районі працюють 35 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічне училище; районний Будинок культури, 36 клубів, 52 бібліотеки, 5 школа естетичного виховання, ДЮСШ, спортивне суспільство; 2 лікарні, 12 амбулаторій, 49 фельдшерсько-акушерських пунктів, санаторій-профілакторій. Діють 2 історико-революційних музеї, краєзнавчий музей, 3 кімнати бойової слави. Працюють філіали трьох банків. У районі функціонують 39 релігійних общин. У районі створений ландшафтний заповідник.
