В Україні фільм демонструвався 15 липня 2018 року на Одеському міжнародному кінофестивалі у Фестивальному Палаці в рамках позаконкурсної програми «Фестиваль фестивалів»[8].
Невелика сім'я бідного японського робітника Осами живе практично лише на пенсію бабусі, тому деякі з родичів іноді займаються дрібними крадіжками в крамницях. Якось, повертаючись додому після чергової крадіжки, глава сімейства підбирає на вулиці маленьку змерзлу дівчинку. Дружина зустрічає знахідку нерадісно, проте приймає дитину. Скромне фінансове становище не заважає дружній сім'ї жити щасливо, але раптом по телевізору вони бачать оголошення про зниклу дівчинку, і з цієї миті в їхньому житті починаються серйозні проблеми.
Фільм отримав відмінні відгуки кінокритиків. На сайті Rotten Tomatoes рейтинг фільму на основі 165 рецензій становить 99%, а середня оцінка — 8,8/10[13]. На Metacritic картина має середні бал 93 зі 100 (на основі 40 рецензій)[14].
Джастін Чанг з «Los Angeles Times» називає картину роботою «такої емоційної делікатності та формальної пристойності, що ти заледве підготовлений, коли вся сила того, що вона робить, раптом збиває тебе з ніг»[15]. Дебора Янг у рецензії «The Hollywood Reporter» пише, що для Корееди «цей маленький фільм є вдумливим доповненням до його притч про щасливі та нещасні сім'ї («Ніхто не дізнається», «Після бурі»), усіяний незабутніми персонажами та правдоподібними перформансами, які тихо ведуть глядача до роздумів про суспільні цінності»[16]. Оглядач «Wall Street Journal» Джо Морґенштерн відгукується про стрічку наступним чином: «Толстой розумів усе неправильно, а «Крамничні злодюжки» розуміють правильно. Всі щасливі сім'ї не є однакові. Чарівний, підривний шедевр Хірокадзу Корееди береться за сімейні цінності та буржуазне благочестя через японську сім'ю злочинців, яка є не тим чим здається»[17]. «У минулому делікатність Корееди іноді знесилювала його фільми. Тут, однак, родинні міцність, крадіжки та таємниці, її бідність і відчай, працюють як баласт на його чутливості. У їх брудних недоліках Корееда знаходить ідеальну історію про те, як бути людиною,» — йдеться у статті кінокритика «The New York Times»[18]. Меґґі Лі з «Variety» порівнює фільм з романом Чарлза Діккенса«Пригоди Олівера Твіста» і пише про доступність послання стрічки: «Чарівний і драматичний, вишукано виконаний фільм вкраде серця як артхаусної, так і мейнстримної аудиторії»[19]. Пітер Бредшов із «The Guardian» оцінив стрічку на 4/5, та переглянувши змінив свою думку й поставив 5/5: «Це фільм з ніжних мазків: деталі, моменти, погляди та посмішки»[20][21]. Девід Ерліх поставив фільму оцінку «A–»[22].
