1608 — отримав затвердження на престолі від султанаАхмеда I. За намовою матері, надав допомогу господарю Волощини Раду Сербану, який розбив протурецького володаря Семигороддя Габріеля Баторія, а після інтервенції турецького війська втік до Молдови. Константин Могила через Раду Сербана, можливо, встановив контакти з Габсбурґами.
Через ці події султан 1611 надав фірман на престол Молдови Стефану IX Томші. За допомогою татар і найманців той прогнав Константина Могилу, який прибув із матір'ю та боярами до Кам'янця на Поділлі і спробував 1612 повернути Молдову за допомогою родича, генерала подільських земель Стефана Потоцького, але 19 липня зазнав поразки у битві під Сасовим Рогом біля Ясс. Стефан IX Томша наказав 36 полоненим боярам стяти голови, які відправив до султана разом зі Стефаном Потоцьким та 400 полоненими поляками.
Константин Могила потрапив у полон до татарина Шах-мурзи, який повіз його до Криму. По дорозі вони потрапили у негоду, і Константин Могила втопився разом із кількома татарами при переправі через Дніпро (за іншими даними, помер у неволі в Стамбулі в 1612 році[2]).
Примітки
↑Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole: Solpress, 2010. — S. 19. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
↑Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremijasz h. własnego (ok. 1555—1606) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 568. (пол.)
Джерела
Стати В. История Молдовы. — Кишинёв: Tipografia Centrală, 2002. — ISBN 9975-9504-1-8.
