PROFILPELAJAR.COM

	Петру І; Petru
	Петру І
	Воєвода Молдавський
	Воєвода Молдавський
1375 — 1391
Попередник:	Юрій Коріятович
Наступник:	Роман I (брат)
Народження:	невідомо
Смерть:	1391
Релігія:	православ'я
Рід:	Мушати
Батько:	Костя Мушат
Мати:	Мушата
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про: Петро та Петру.

Пе́тру І (рум. Petru I; ? — 1391) — воєвода Молдавський (1375—1391)^[1]. Представник волоського роду Мушатів. Первісток невідомого сина воєводи Богдана (Костя або Петру) і Мушати^[1]. Задля захисту від Угорщини став васалом Польщі (1387)^[1]. Приєднав до Молдавії Шипинську землю (із фортецями Хмелів, Хотин і Цецин)^[1]. Провів адміністративні реформ, запровадивши посади ворника та старости^[1]. Дав початок Молдавській митрополії^[1]. Заснував Нямецький і Бистрицький монастирі, домініканську церкву в Сереті^[1]. Укріпив столицю Сучаву та фортеці на кордоні з Польщею, зокрема Цецин та Хотин. Першим став використовувати на печатці герб Молдавії з турячою головою. Налагодив торговий Волоський (Молдавський) шлях і роботу митниць^[1]. Мав достатні фінанси, карбував першу молдавську монету (гроші та півгроші), надавав позики сусіднім правителям^[1]. Неповернена позика, надана Ягайлу, із сестрою якого був одружений Петру, призвела до тривалого конфлікту Молдови з Польщею за Покуття^[1]. Похований у Нямецькому монастирі, або в Радівцях^[1]. У новітніх дослідженнях — Петру ІІ.

Імена

Петру (рум. Petru) — румунське ім'я^[2].
Петро (лат. Petrus, ст.-укр. Петръ) — у тогочасних документах латиною і староукраїнською.
Петру Мушат, або Петро Мушатович (рум. Petru Muszat) — Петру, син Мушати (Маргарити).
Петру I, або Петру I Мушат — у традиційній історіографії^[2].
Петру II — за новітньою гіпотезою Константина Резакевича (2000), згідно з Петру І був сином Штефана, брата Костя Мушата.

Біографія

За молдовськими літописами, був на молдовському троні 16 років. Документально занотований перший раз в 1384 р., коли він обдарував католицьку біскупську церкву, збудовану його мамою Маргаритою в Сереті. 26 вересня 1387 р. у Львові склав присягу на вірність Владиславу Яґайлу. Хреста для присяги тоді тримав київський митрополит (Кипріян Цамблак?). Молдова опинилася під владою Польщі.

1388 року Петру I позичив Яґайлови 3000 талерів, за що той надав Петру І та його братові Роману І Галич та землі, які пізніше назвали Покуттям. Ця грамота була написана Петру I в Луцьку.

В Сучаві 1390 року Владислав II Ягайло, за сприяння Петру I, заключив з волоським господарем — Мірчею (Мірком) Старим союз. Після Петру I за традицією молдовський трон успадкував брат Роман I.

Помер 1391 р., був похований в Церкві Святого Юрія (рум. Мірауті, Сучава).

Срібні гроші

Докладніше: Молдавський грош

За Петру І почалося карбування молдавських монет — грошів і полугрошів. На аверсі срібного гроша зображували Молдавський герб — турячу голову із зіркою, трояндою і півмісяцем (які могли мінятися місцями); на реверсі — спрощений герб Угорського Анжуйського дому, сюзеренів Молдавії: розтятий щит, у правій частині якого дві-три балки, а у лівій — дві або більше лілій. Легенда на аверсі проголошувала: SIMPETRIWOIWOD («срібло Петра, воєводи»); легенда реверсі — SIMOLD[AV]IENSIS («Молдавського»).