Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
АбревіатураКШППВ
Типурядова організація
Засновано11 березня 2022
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування04070, м. Київ, вул. Спаська, 37 (громадська приймальня)
Вебсайт: koordshtab.gov.ua

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими[1] (КШППВ) — тимчасовий допоміжний орган Кабінету Міністрів України для координації діяльності різних органів влади, силових структур і громадських об'єднань[2][3][4].

Координаційний штаб утворений 11 березня 2022 року відповідно до постанови КМУ № 257, якою також затверджене Положенням про Координаційний штаб[5]. Він координує діяльність з питань поводження з військовополоненими, яку здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, військові формування, утворені відповідно до законів, правоохоронні органи та громадські об'єднання.

Основні завдання Координаційного штабу

  • сприяння здійсненню заходів, спрямованих на забезпечення виконання міжнародно-правових зобов'язань України з питань поводження з військовополоненими;
  • сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об'єднань з питань поводження з військовополоненими;
  • визначення шляхів і способів розв'язання проблемних питань щодо поводження з військовополоненими;
  • поширення інформації про діяльність Координаційного штабу.

Керівники Координаційного штабу

Склад Координаційного штабу

Посадовий склад Координаційного штабу затверджується Кабінетом Міністрів України. Головою Координаційного штабу є начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (до 28 травня — Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій).

До складу КШ увійшли представники Міністерства оборони України, ГУР МО України, СБУ, Мінреінтеграції, Мін'юсту, Мінекономіки, МВС, МЗС, МОЗ, Національної поліції, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, ЗС України, РНБО України[11].

Зокрема, керівник Робочої групи Координаційного штабу — Андрій Юсов, заступник — Богдан Охріменко[12].

Діяльність координаційного штабу

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2022 р. № 633 внесені зміни в Положення про Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, відповідно до яких головою і секретарем Штабу є Начальник та представник Головного управління розвідки Міноборони, відповідно[4].

7 липня 2022 року КШППВ оприлюднив дорожню карту дій родичів, якщо хтось із родичів, який зарахований до лав ЗС України (в тому числі ТрО), правоохоронних органів, пропав безвісти, потрапив у полон чи загинув[13].

15 листопада 2022 року  Міжнародний комітет Червоного Хреста  підтвердив домовленості забезпечити зв'язок-листування між військовополоненими та їхніми родинами, гарантоване статтею 71 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Національне інформаційне бюро розробило правила написання кореспонденції для військовополонених. Станом на 15 листопада  до України передано майже 2000 листів від військовополонених[14].

Від 28 листопада 2022 року з'явилася можливість отримувати інформацію українською мовою від Робочої групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень[15].

11 січня 2023 року — презентація програми реабілітації повернених з полону, основна мета якої — створити комплексний підхід до реабілітації й лікування[16].

13-15 січня 2023 року — участь у переговорах омбудсменів України, Туреччина та Росії в Анкарі[17].

18 січня 2023 року уповноваженими з прав людини України і Росії напрацьовано офіційний канал комунікації — новий інструмент пошуку рідних та близьких, безвісти зниклих за особливих обставин[18].

19 січня 2023 року представлена відеоінструкція із заповнення опитувальника для звільнених військовослужбовців[19].

8 лютого 2023 року представлене нове програмне забезпечення — фінальний етап розробки інформаційної системи для спрощення роботи з родинами військовополонених та зниклих безвісти[20].

8 травня 2023 року представлений благодійний проєкт «Destroy the tank»: гармату російського танку Т-80БВМ, підбитого підрозділом ГУР МО «Кракен», порізали на кільця і перетворили на «ефектні сувеніри з гравіюванням», кошти від продажу яких направили «дітям, чиї матері перебувають у російському полоні».

16 червня 2023 року делегація Координаційного штабу обмінялася досвідом з фахівцями зі Сполучених Штатів Америки.

22 червня 2023 року презентували Концепцію створення системи відновлення осіб, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії Росії проти України.

7 липня 2023 року розпочата робота Особистого кабінету родича, за допомогою якого рідні військовополонених та зниклих безвісти зможуть отримувати інформацію про облікову категорію захисників, консультації та надавати додаткову інформацію онлайн. До цього Особистий кабінет функціонував у тестовому режимі. На Youtube розміщена покрокова інструкція користувача. У липні-вересні 2023 року випущені оновлені версії Особистого кабінету[21][22][23][24].

У вересні 2023 року розгорнуто навчально-мотиваційний проєкт «Люди майбутнього», мета якого — надати можливість дітям військовослужбовців, які залишилися без опіки батьків, поспілкуватися між собою і отримати позитивний життєвий досвід, відвідати інтерактивні заняття[25].

Разом із Державним центром зайнятості КШППВ удосконалює програму з відновлення та реінтеграції повернутих з російської неволі військовослужбовців та цивільних, допомагає пройти навчання та відкрити власний бізнес[26][27].

17 жовтня 2023 року представники Координаційного штабу взяли участь у Warsaw Human Dimension Conference 2023, де розповіли про катування та жорстоке поводження з військовополоненими[28].

24 жовтня 2023 року в КШППВ (м. Київ) розпочало роботу представництво Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС[29].

Відповідно до нових  змін (від 27.02.2024) до Постанови Кабінету Міністрів України № 257 від 11 березня 2022 року, Координаційний штаб отримав нові повноваження: з'явилися юридичні підстави та можливості для роботи з родичами цивільних українців, яких незаконно позбавили особистої свободи, а також з рідними осіб, що зникли безвісти під час воєнних дій.[30][31]

27 лютого 2024 року почала офіційну роботу інформаційна система Координаційного штабу.[32]

27 березня 2024 року розпочато проєкт реабілітації для звільнених з російського полону військовослужбовців, ветеранів війни та військових із втратою здоров'я, а також їхніх родин, задля «зміцнення родинних зв'язків, відновлення взаєморозуміння, довіри, близькості та духовних цінностей». Проєкт із психологічної та духовної підтримки організований благодійним фондом «Мудра справа» та Патріаршим паломницьким центром УГКЦ.[33]

Регіональні консультаційні центри

12 листопада 2022 відбулося відкриття першого регіонального представництва Координаційного штабу — Консультаційного центру Південного регіону (м. Миколаїв — Миколаївська, Одеська, Херсонська, Кіровоградська області), фахівці якого пройшли навчання у Громадській приймальні при Координаційному штабі в Києві[12]. 8 грудня 2022 року відкритий Консультаційний центр Центрального регіону (м. Вінниця — Вінницька, Житомирська, Чернівецька, Хмельницька та Черкаська області)[34], 23 грудня 2022 — Консультаційний центр Східного регіону (м. Харків — Харківська, Полтавська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька області)[35], 14 березня 2023 — Регіональний центр Західного регіону (м. Львів)[36].

Адреси Консультаційних центрів:

  • Південного регіону — Миколаїв, вул. Нікольська, 37, ☎️ 0 800 200 202;
  • Центрального регіону — Вінниця, вул. Театральна, 15, ☎️ 0 800 200 606;
  • Східного регіону — Харків, вул. Космічна, 21, ☎️ 0 800 300 176;
  • Західного регіону — Львів, вул. Коперника, 17 (Палац мистецтв, 2 поверх), ☎️ 0 800 300 541.

Робота з родинами військовослужбовців

У складі Штабу працює консультаційна лінія — для юридичного, соціального та психологічного супроводу родин українських Захисників, що потрапили в полон або безвісно відсутні[11]. 28 грудня 2022 року відкриті нові номери консультаційної лінії, які, на відміну від звичайних GSM-ліній, можуть приймати дзвінки в разі блекауту — дзвінки на лінію надходитимуть через інтернет за допомогою двох каналів, зокрема резервного через Starlink[37].

Координаційний штаб проводить регулярні зустрічі (у томі числі, онлайн-конференції) з родичами та близькими українських військовослужбовців, які потрапили в полон, зникли безвісті або загинули. До зустрічей залучаються представники офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин[38], Уповноваженого з прав людини, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ, Збройних Сил України, інших силових та правоохоронних структур, правових, юридичних, благодійних організацій тощо[39].

26 жовтня 2022 року КШППВ організував участь української делегації представників громадських організацій оборонців, які опинилися в російському полоні, зникли безвісти за особливих обставин чи загинули, у заходах 43-ї сесії Конгресу місцевих та регіональних влад Європи під егідою Ради Європи у Стразбурзі[40].

24 березня 2023 року звільнені з полону військовослужбовці, активісти громадських організацій та члени родин полонених виступили перед депутатами Європарламенту в Страсбурзі, де повідомили про систематичні порушення Росією норм міжнародного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими[41].

Проєкт «Хочу жити»

«Хочу жити» (рос. Хочу жить) — проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, створений у вересні 2022 року за підтримки Головного управління розвідки Міністерства оборони України[42][43].

Особливістю проєкту є можливість «попередньої» здачі в полон для жителів росії, яких можуть мобілізувати, але які не хочуть воювати проти України. У випадку, якщо їх таки мобілізують та відправлять в Україну, українські спецслужби безпечно доправлять тих, хто здався в полон, в табір для військовополонених.

— До проєкту «Хочу жить» звернулися вже майже 10 тисяч осіб з росії, [44]

Проєкт «Хочу до своїх»

«Хочу до своїх» (рос. Хочу к своим) — проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, створений у серпні 2024 року.[45]

(Це) пропозиція росіянам забрати колаборантів, засуджених за сприяння ворогові. Натомість до України повернуться наші люди, яких по багато місяців і навіть років утримують в російських в'язницях.

— "Хочу к своим" - новий механізм повернення українців з російської неволі, [46]

Обміни військовополоненими

Перший «повноцінний обмін» полоненими відбувся 24 березня 2022 року, під час якого звільнено 10 українських моряків з рятувального катера «Сапфір», яких 26 лютого направили на острів Зміїний[47].

За період 24 лютого — 3 листопада 2022 року з російського полону звільнили 1138 українців[48], серед яких четверо вважалися загиблими. Представники ЗСУ зазначають, що протягом щонайменше 14 днів звільнені з полону проходять заходи реінтеграція, зокрема, медичну та психологічну допомогу, відновлення документів тощо[49]. За період з 24 лютого до 31 грудня 2022 року визволено 1596 осіб (військових і цивільних), у тому числі — 187 жінок[50]. 31 грудня 2022 року відбувся 35-й обмін полоненими, підготовлений Координаційним штабом від початку широкомасштабного вторгнення. Серед звільнених 31 грудня —  двоє братів-близнюків, які потрапили в полон на Луганщині;  сержант, чий 12-річний син написав листа до Президента України, щоби допомогти звільнити батька, а також батько та син, які разом пішли служити до лав територіальної оборони[50]; крім того, повернутий  пітбультер'єр з «Азовсталі», раніше вивезений до Росії[51].

Станом на 2 березня 2023 з початку діяльності КШППВ відбулося 38 обмінів: звільнено 1863 особи (1756 військовослужбовців, 135 цивільних громадян), повернуто 1409 тіл загиблих воїнів. До Європейського суду з прав людини подано 120 позовів.[52]

24 березня 2023 року Україна здійснила односторонню гуманітарну акцію — передала Росії всіх важкопоранених та важкохворих полонених окупантів, стан яких дозволяв транспортування[53][54].

Станом на 10 квітня 2023 року Україна повернула з полону 2105 осіб[55], на 16 квітня — 2235 осіб[56], на 7 травня — 2324 особи.

Станом на 25 травня 2023 року з полону повернуто 2430 осіб, з яких 139 цивільних.

21 червня 2023 року стало відомо, що в Угорщині перебувають 11 українців, захоплених у полон Росією та «за нез'ясованих обставин» переданих Угорщині. Того ж дня до України вдалося вивезти трьох військовослужбовців.

Станом на 7 серпня 2023 року, коли відбувся 48-й обмін, Україна повернула 2598 полонених і заручників (джерело — омбудсмен Дмитро Лубінець)[57].

17 листопада 2023 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повідомило, що «за результатами [восьми засідань Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України] встановлено факт позбавлення волі щодо 4337 осіб (3574 військових та 763 цивільних). З яких 1953 — звільнені з полону»[58][59].

За словами омбудсмена Дмитра Любінця, після 49-го обміну, який відбувся 3 січня 2024 року, «нині вже 2828 захисників удома»[60]. За словами президента України, після 50-го обміну 31 січня 2024 року, загалом удалося повернути 3035 людей[61]. Після 51-го обміну 8 лютого — 3135[62]. Після 52-го обміну 31 травня — 3210 осіб[63], після 25 червня — 3300[64] (6 липня 2024 року Президент України повідомив, що після 53-го обміну повернуто 3310 осіб); після 58-го обміну (18.10.24) — повернулося 3767 українців; за 2024 рік — 1358.

Див. також: Військовополонені в російсько-українській війні (з 2014)
№ Дата обміну Кількість повернутих людей Цивільні Офіцери Сержанти (старшини), рядові (матроси) Примітки
2 вересня 2022 14 1 Згідно із заявою Коордштабу — це «черговий обмін», який відбувся у Донецькій області. Військові потрапили в полон навесні 2022 року.[65] Сереж повернутих — військовий медік.
21 вересня 2022 215 2 124 89 Медведчук був обміняний на 200 українських захисників[66].

Зокрема, звільнені відомі командири підрозділів: Сергій Волинський, Святослав Паламар, Денис Прокопенко, Євгеній Бова, Лев Пашко, Денис Шлега, Олег Хоменко, автор фотографій з «Азовсталі» Дмитро Козацький, парамедик Катерина Поліщук та інші.[67][68]

11 жовтня 2022 32 3 29 Ворог повернув тіло загиблого воїна Дмитра Фіалки, громадянина Ізраїлю[69].
13 жовтня 2022 20 1 19 Звільнені проходять службу, зокрема, у патрульному батальйоні ЗАЕС, 808-му понтонно-мостовому полку, 503-му окремому батальйоні морської піхоти, 56-й окремій мотопіхотній бригаді, 24-й, 53-й, 65-й та 92-й окремих механізованих бригадах, 46-й окремій десантно-штурмовій бригаді, у Силах ТрО[70].
18 жовтня 2022 108 26 Серед звільнених жінок 37 раніше були евакуйовані з «Азовсталі».
26 жовтня 2022 10 1 Передане тіло американського добровольця Джошуа Алана Джонса зі складу «Інтернаціонального легіону», що загинув 23 серпня 2022 року на Донеччині[71].
29 жовтня 2022 52 2 Потрапили в полон на Донеччині (у тому числі, в Маріуполі), на Харківщині, у Бучі на Київщині, на острові Зміїний та на ЧАЕС.
3 листопада 2022 107 6 74 захисники «Азовсталі»[72].
11 листопада 2022 45 - Повернуто тіла двох загиблих. Серед військовослужбовців представники 58 омпбр, 53 омбр, 30 омбр, 93 омбр, 10 огшбр, 43 оабр, 10 омпб «Полісся», 1 обрспп ім. Івана Богуна. КШППВ повідомив, що повертаються переважно стрільці, бойові медики, водії та санітари[73].
23 листопада 2022 36 20 оборонців Маріуполя (в тому числі дев'ять  евакуйованих з «Азовсталі»), а також 15 полонених із Запорізької АЕС. Підрозділи: 28 ОМБр, Донецький прикордонний загін, 1 ОБМП, 23 ОБрОГП, 36 ОБрМП, Керченський загін морської охорони, 12 БрОП, 9 ПОП, Навчальний центр прикордонної служби, 25 ОБрОГП[74].
24 листопада 2022 50 2 15 представників НГУ захоплені на ЧАЕС. Підрозділи:  79 ОДШБр, 1 ОБМП, 1 ОБООВДО, Ізмаїльський прикордонний загін, 95 ОДШБр, 55 ОАБр, 18 ОБ, 13 ОДШБ, 132 ОРБ, Донецький прикордонний загін, Луганський прикордонний загін, 16 ОБрАА, 35 ОБрМП, 9 ПОП, 36 ОБрМП, 88 ОБМП, 23 ОБрОГП, 109 ОБрТрО, 12 БрОП, Військовий госпіталь військово-медичного клінічного центру східного регіону, 503 ОБМП[75].
26 листопада 2022 12 3 2 Захисники острова Зміїний, оборонці Маріуполя та «Азовсталі», узяті в полон на ЧАЕС, на Донеччині та Миколаївщині. Підрозділи: Донецький прикордонний загін, 1 ОБООВДО, 35 ОБрМП, 2 ОСБТрО, 1 ОБМП, 36 ОБрМП[76].
1 грудня 2022 50 4 14 оборонців Маріуполя, в тому числі 8 захисників «Азовсталі», деякі з врятованих — з ампутованими кінцівками або не мають можливості рухатися. Підрозділи: окрема президентська бригада, 36 ОБрМП, 12 БрОП, 72 ОМБр, 114 ОБТрО, 59 ОМпБр, 28 ОМБр, 79 ОДШБр, 56 ОМпБр, 37 ОМпБ, 107 ОЮрТрО, 115 ОМБр, 66 ОМБр, 66 ОМБр, 21 ОБрОГП, 25 ОПДБр, 109 ОБрТрО, 14 ОМБр, 501 ОБМП, 4 БрОП, 503 ОБМП, 21 ОМпБ, 74 ОРБ, 24 ОМБр, 34 ОМБ, 81 ОАмБр, 57 ОМпБр, 105 ОБрТрО, Мукачівський ТЦК та СП[77].
6 грудня 2022 60 15 Серед звільнених (в День Збройних Сил України) двоє жінок (військовий медик та представниця ВМС), 34 оборонці  Маріуполя, в тому числі 14 евакуйованих з «Азовсталі»[78].
14 грудня 2022 65 1 4 Більшість захоплена поблизу Бахмуту, Соледару, Зайцевого та в інших місцях Донеччини і Луганщини[79]. Серед звільнених 35-річний громадянин США Суеді Мурекезі, уродженець Африки, якого окупанти захопили на початку літа за участь у мітингах у Херсоні[80]. Щонайменше 23 воїни повернулися з пораненнями[79].
31 грудня 2022 140 22 118 Захоплені на донецькому, луганському, харківському напрямках та в Київській області, двоє захисників о. Зміїний, один — Запорізької АЕС. Серед звільнених вісім жінок, 44 оборонці Маріуполя[50].
36 8 січня 2023 50 33 [81]
4 лютого 2023 116 2 Кількаетапна операція. 23 полонені мають поранення. Одна жінка[82].
16 лютого 2023 100 1 99 Повернуто заступника міського голови міста Енергодара Івана Самойдюка (викраденого окупантами 19 березня 2022 року біля Благовіщенки)[83].
07 березня 2023 130 Чотири жінки. 87 осіб потрапили в полон у Маріуполі, зокрема, були евакуйовані з «Азовсталі». Решта — на Донецькому (в районі Бахмута та Соледара) та Луганському напрямках. Більшість з пораненнями та хворобами, набутими в боях та під час перебування в неволі[84].
04 квітня 2023 12 2 10 [85]
10 квітня 2023 100 9 91 20 жінок-військовослужбовців[86]
16 квітня 2023 130 130 48 зі 130 звільнених вважались зниклими безвісти[87]; Україна передала Росії ще п'ятьох полонених мусульман[88]
7 травня 2023 45 10 35 Україна повернула захисників «Азовсталі», військовослужбовців НГУ, серед яких три жінки[89]. Водночас, за повідомленнями МО РФ, Росії передали трьох льотчиків, взятих у полон торік.
25 травня 2023 106 8 98 Усі потрапили в полон на Бахмутському напрямку, 68 осіб уважалися зниклими безвісти. Також репатрійовано тіла двох іноземців. 98 — ЗСУ, 7 — ДПСУ, 1 — ДССТУ.
12 червня 2023 95 2 93 Семеро брали участь у місіях ГУР до оточеного Маріуполя на вертольотах. 55 — ЗСУ, 29 — НГУ, 11 — ДПСУ.
6 липня 2023 47 4 2 41 Двоє дітей, мати яких (військовий медик) звільнена з полону в жовтні 2022 року. Двоє військовослужбовців уважалися зниклими безвісті. Цивільні — працівник «Азовсталі» та активіст із Херсона. ЗСУ — 29, НГУ — 10, ДПСУ — 4[90].
48 7 серпня 2023[91] 22 2 [92]
49 3 січня 2024 230 6 11 213 Серед повернутих полонених — 48 вважалися зниклими без вісти. П'ять жінок, серед яких бойовий медик 36 ОБрМП. За інформацією російських джерел, передано 248 полонених плюс окремо 75 — в обмін на переданих влітку командирів оборонців «Азовсталі».
50 31 січня 2024 207 27 180 Серед повернутих: 124 представники ЗСУ (у тому числі, 29 — Сили ТрО), 56 — НГУ, 26 — ДПСУ, 1 — НПУ. Окремо відмічається допомога Об'єднаних Арабських Еміратів.[93] Обмін відбувся на тлі катастрофи Іл-76 24 січня 2024 року в районі Бєлгорода, РФ, у якій російське керівництво звинувачує Україну та повідомляє, що на борту літака перебували 65 українських військовополонених, яких доправляли до кордону для спланованого обміну.
51 8 лютого 2024 100 100 49 — НГУ, 25 — ДПСУ, 26 — ЗСУ[62]
52 31 травня 2024 75 4 6 65 44 — ЗСУ, 21 — НГУ, 7 — ДПСУ, 4 — цивільні жінки[63]
53 25 червня 2024 90 52 захисники Маріуполя, оборонці Чорнобильської АЕС та інші[64]
1 липня 2024 10 цивільні[94][95]
54 17 липня 2024 95 7 88 [96][97]
55 24 серпня 2024 115 115 усі звільнені — вісйськовослужбовці строкової служби[98][99]
13 вересня 2024 49 19 23 серед звільнених — 23 жінки (в тому числі, цивільні)[100][101]
14 вересня 2024 103 21 82 серед звільнених 23 «Азовці»[102][103]
58 18 жовтня 2024 95 26 69 серед звільнених — 48 засуджених в РФ до різних термінів ув'язнення (20 — до довічного)[104]
59 30 грудня 2024 189 2 14 173 [105]

Повернення тіл загиблих військовослужбовців

2 червня 2022 року в Запорізькій області відбувся перший офіційний обмін тілами загиблих військових за формулою «160 на 160»[106]. Щонайменше 52 з цих тіл вважаються останками захисників «Азовсталі» з полку «Азов»[107]. Повідомляється, що «операція проводилась Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, ГУР МОУ, СБУ, ГШ ЗСУ та іншими силовими структурами України»[108]. 26 травня 2023 року Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Олег Котенко повідомив, що зі звільнених територій повернуто тіла понад 1500 загиблих воїнів[109].

Повідомлення про повернення тіл загиблих

Дата Кількість Загальна кількість Примітки
2 червня 2022 160 щонайменше 52 — тіла захисників «Азовсталі»
21 червня 2022 35 [110][111]
28 червня 2022 46 21 захисник «Азовсталі»[112][113]
12 липня 2022 30 «понад 400» [114][115]
19 липня 2022 45 [116]
16 серпня 2022 19 [117][118]
1 жовтня 2022 «понад 2,5 тисячі загиблих»: з непідконтрольних територій — 539, із зон бойових зіткнень — 2026 [119]
11 жовтня 2022 62 повідомлення[120], серед яких військові, які загинули в Оленівці[121], та громадянин Ізраїлю Дмитро Фіалка[122], тренер львівської дитячої футбольної команди, що загинув 1 вересня під Бахмутом[123]
25 жовтня 2022 25 [124][125]
26 жовтня 2022 передане тіло американського добровольця Джошуа Алана Джонса зі складу «Інтернаціонального легіону», що загинув 23 серпня 2022 року на Донеччині[71]
8 листопада 2022 38 663 [126][127]
11 листопада 2022 2 [73]
22 листопада 2022 33 696 (721) [128][129]
6 грудня 2022 49 827 [130][131]
27 грудня 2022 42 869 [132][133]
4 лютого 2023 завершилася операція, в рамках якої повернуті тіла Євгена Куліка[134] та іноземних волонтерів, Крістофера Метью Перрі (Велика Британія) і Ендрю Тобіаса Метью Бегшоу (Нова Зеландія)[82]
10 лютого 2023 61 888 (?) повідомлення[135]. За даними Мінреінтеграції, загалом за період із 24 лютого 2022 по 10 лютого 2023 року вдалося повернути 888 тіл[136]
3 березня 2023 17 [137]
24 березня 2023 83 [138]
14 квітня 2023 82 [139]
5 травня 2023 80 [140]
25 травня 2023 2 Тіла двох іноземців
30 травня 2023 79 [141]
23 червня 2023 51 [142]
12 липня 19 Тіла людей, які загинули в полоні[143]
14 липня 2023 62 [144]
4 серпня 2023 44 [145]
15 вересня 2023 51 1832[146] [146]
6 жовтня 2023 64 [147]
30 жовтня 2023 50 [148]
20 листопада 2023 94 [149]
16 лютого 2024 58 [150]
15 березня 2024 100 [151]
29 березня 2024 121 12 — Луганський напрямок, 107 — Донецький, 2 — Запорізький[152]
31 травня 2024 212 [153]
уточнити
2 серпня 2024 250 [154]
18 жовтня 2024 501 [155]
8 листопада 2024 563 320 — Донецький напрямок, 89 — Запорізький напрямок, 154 — з російських моргів.[156] За повідомленнями росіян, Україна передала 37 тіл.
29 листопада 2024 502 397 — з Донецького напрямку, 24 — з Луганського, 64 — із Запорізького; 17 — із моргів.[157] За повідомленнями росіян, Україна передала 48 або 52 тіла.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими -. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). Процитовано 12 вересня 2022. 
  2. ↑ Lexinform (15 березня 2022). Питання поводження з військовополоненими координуватиме новий штаб. LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі (укр.). Процитовано 12 серпня 2022. 
  3. ↑ Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 вересня 2022. 
  4. ↑ а б в Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 257. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 вересня 2022. 
  5. ↑ Про утворення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими | Кабінет Міністрів України. 
  6. ↑ Замість Верещук. Глава розвідки очолив штаб з питань військовополонених. РБК-Украина (рос.). Процитовано 22 листопада 2023. 
  7. ↑ Головою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими призначено начальника ГУР МО України. gur.gov.ua. Процитовано 6 вересня 2022. 
  8. ↑ Відкритий лист Координаційного штабу до Міжнародного комітету Червоного Хреста. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 14 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023. 
  9. ↑ Україна докладає зусиль, щоб звернути увагу світу на проблеми утримання у полоні рф цивільних та некомбатантів — Коордштаб. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 22 листопада 2023. 
  10. ↑ Представник штабу з питань полонених: Після обміну 21 вересня повертати бранців буде легше. novynarnia.com (укр.). 27 вересня 2022. Процитовано 22 листопада 2023. 
  11. ↑ а б Як в Україні працює консультаційна лінія Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 12 серпня 2022. 
  12. ↑ а б У Миколаєві відкрилося перше регіональне представництво Координаційного штабу. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 12 листопада 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  13. ↑ Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими інформує. gur.gov.ua. Процитовано 12 серпня 2022. 
  14. ↑ Міжнародний комітет Червоного Хреста забезпечуватиме зв'язок українських військовополонених з рідними. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 15 листопада 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  15. ↑ До Робочої групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень тепер можна звернутися українською. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 28 листопада 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  16. ↑ Коордштаб презентував програму реабілітації військових, які повернулися з полону. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 11 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023. 
  17. ↑ Український Омбудсмен розповів про результати триденних перемовин у Анкарі. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 15 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023. 
  18. ↑ Коордштаб повідомляє про новий інструмент пошуку зниклих за особливих обставин громадян України. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 18 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023. 
  19. ↑ Коордштаб розробив відеоінструкцію із заповнення опитувальника для звільнених Оборонців. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 19 січня 2023. Процитовано 4 лютого 2023. 
  20. ↑ У Штабі презентували фінальний етап розробки інформаційної системи для спрощення роботи з родинами полонених. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 8 лютого 2023. Процитовано 13 лютого 2023. 
  21. ↑ Випущено оновлення "Особистого кабінету". Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 24 липня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  22. ↑ Відтепер про зміни або події в Особистому кабінеті Коордштабу користувачі отримуватимуть SMS-повідомлення. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 25 серпня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  23. ↑ Оновлення Особистого кабінету Координаційного штабу. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 22 вересня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  24. ↑ 28 вересня випущено оновлену версію Особистого кабінету. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 2 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  25. ↑ Коордштаб розгорнув навчально-мотиваційний проєкт “Люди майбутнього”. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 13 вересня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  26. ↑ Координаційний штаб допомагає пройти навчання та відкрити власний бізнес. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 26 жовтня 2023. Процитовано 22 листопада 2023. 
  27. ↑ Штаб разом із Державним центром зайнятості допоможе звільненим з полону відкрити власний бізнес та пройти перенавчання. dcz.gov.ua. Державний центр зайнятості. 02 серпня 2023. 
  28. ↑ Представники Штабу розповіли про катування та жорстоке поводження з військовополоненими під час Warsaw Human Dimension Conference 2023. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 17 жовтня 2023. Процитовано 22 листопада 2023. 
  29. ↑ У Коордштабі розпочало роботу представництво Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 24 жовтня 2023. Процитовано 22 листопада 2023. 
  30. ↑ Координаційний штаб отримав нові повноваження. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. 12 березня 2024. 
  31. ↑ Деякі питання поводження з військовополоненими. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 29 березня 2024. 
  32. ↑ Почала офіційну роботу інформаційна система Координаційного штабу. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. 27 лютого 2024. 
  33. ↑ Шлях до відновлення: проект для родин військових з психологічною та духовною підтримкою. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. 27 березня 2024. 
  34. ↑ Регіональне представництво Координаційного штабу відтепер працює у Вінниці. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 8 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  35. ↑ У Харкові відкрито регіональне представництво Коордштабу. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 23 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2022. 
  36. ↑ У Львові розпочав роботу Регіональний центр Координаційного штабу
  37. ↑ Нові номери консультаційної лінії Координаційного штабу. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 28 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  38. ↑ Уповноважений закликає громадян України обов’язково повідомляти про факти зникнення родичів і близьких. ombudsman.gov.ua. Процитовано 12 листопада 2022.  {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  39. ↑ Координаційний штаб провів зустріч із рідними військових, які потрапили в полон на острові Зміїний. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 12 листопада 2022. 
  40. ↑ У Стразбурзі триває робота української делегації представників громадських організацій оборонців, які опинилися в російському полоні, загинули або зникли безвісти за особливих обставин. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 2 листопада 2022. Процитовано 12 листопада 2022. 
  41. ↑ Родини полонених Оборонців виступили перед депутатами Європарламенту. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 24 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023. 
  42. ↑ Проєкту "Хочу жить" один рік: проміжні підсумки. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 19 вересня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  43. ↑ В "Укрінформі" повідомили проміжні результати проєкту "Хочу жить" та розповіли, як утримують російських військовополонених. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 25 серпня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  44. ↑ До проєкту "Хочу жить" звернулися вже майже 10 тисяч осіб з росії. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 3 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023. 
  45. ↑ "Хочу к своим" - як працює проєкт?. 
  46. ↑ "Хочу к своим" - новий механізм повернення українців з російської неволі. 
  47. ↑ Моряки, які рятували прикордонників з острова Зміїний, повертаються з полону — Верещук. suspilne.media. 24 березня 2022. 
  48. ↑ Із 24 лютого з полону РФ звільнили 1138 українців – ГУР Міноборони. gordonua.com. Процитовано 4 листопада 2022. 
  49. ↑ У Координаційному штабі відбулася zoom-конференція з рідними полонених воїнів. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 12 листопада 2022. 
  50. ↑ а б в З полону ворога звільнено 140 українських Захисників та Захисниць. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 31 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  51. ↑ Обмін з РФ: Україна повернула пітбуля з “Азовсталі”, якого начебто віддавали Кадирову. Українська правда (укр.). Процитовано 5 січня 2023. 
  52. ↑ У Координаційному штабі оприлюднили проміжні підсумки діяльності
  53. ↑ Україна передала державі-агресорці важкопоранених полонених, стан яких дозволяв транспортування. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2023. 
  54. ↑ Україна передала державі-агресорці важкопоранених полонених, стан яких дозволяв транспортування. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 24 березня 2023. Процитовано 30 березня 2023. 
  55. ↑ Україні вдалося повернути з полону рф вже 2105 осіб – Лубінець. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 12 квітня 2023. 
  56. ↑ Україна вже повернула додому 2235 військовополонених – Маляр. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 17 квітня 2023. 
  57. ↑ Україна провела 48-й обмін полоненими: скільки військових повернули від початку війни. ТСН.ua (укр.). 7 серпня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  58. ↑ Комісія з питань встановлення факту полону: проміжні підсумки роботи – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 22 листопада 2023. 
  59. ↑ У російському полоні досі перебувають 4337 громадян України. www.ukrinform.ua (укр.). 17 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023. 
  60. ↑ людини, Уповноважений Верховної Ради України з прав. Омбудсман України Дмитро Лубінець: Повертаємо своїх! 230 українських захисників удома!. www.ombudsman.gov.ua. Процитовано 4 січня 2024. 
  61. ↑ Україні з російського полону вже вдалося повернути 3035 людей — Володимир Зеленський. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 31 січня 2024. 
  62. ↑ а б Надія Собенко (8 лютого 2024). Обмін полоненими: Україна повернула 100 людей, більшість — оборонці "Азовсталі". 
  63. ↑ а б З російського полону звільнили 75 українців. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2024. 
  64. ↑ а б Юлія Кузьменко (25 червня 2024). Україна повернула 90 військовополонених. Суспільне Новини. 
  65. ↑ До України з полону повернулися ще 14 військових. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 2 вересня 2022. 
  66. ↑ Медведчук був обміняний на 200 українських захисників – СБУ. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022. 
  67. ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених з російського полону. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022. 
  68. ↑ Відбувся черговий обмін військовополоненими. Додому повернулося 215 українських захисників та захисниць. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 21 вересня 2022. Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022. 
  69. ↑ Серед звільнених з російського полону українських військових є бійці 26 бригади з Житомирщини. 
  70. ↑ Україна повернула з російського полону ще 20 людей. Серед них – 14 воїнів ЗСУ. 
  71. ↑ а б Наші вдома: Україна повернула з полону ще 10 військових. 
  72. ↑ Список 107 українських воїнів, звільнених з полону 3 листопада. novynarnia.com (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 4 листопада 2022. 
  73. ↑ а б Україна повернула з російського полону 45 військовослужбовців ЗСУ. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 11 листопада 2022. 
  74. ↑ Україна визволила з полону ще 36 Захисників. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 23 листопада 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  75. ↑ З полону визволено ще 50 Захисників. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 24 листопада 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  76. ↑ Ще 12 українців визволено з російського полону. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 26 листопада 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  77. ↑ Ще 50 українських Захисників визволено з російського полону. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 1 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  78. ↑ З російського полону врятовано ще 60 Захисників. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 6 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  79. ↑ а б З російського полону звільнено ще 65 осіб. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 14 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  80. ↑ З російського полону звільнено громадянина США Суеді Мурекезі. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 14 грудня 2022. Процитовано 5 січня 2023. 
  81. ↑ Україна звільнила з полону ще 50 військових. Українська правда (укр.). Процитовано 9 жовтня 2023. 
  82. ↑ а б Сьогодні завершилася операція з обміну, яка проходила в кілька етапів. Завдяки зусиллям команди Координаційного штабу вдалося звільнити з полону ще 116 оборонців. koordshtab.gov.ua (укр.). 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023. 
  83. ↑ Відбувся черговий обмін полоненими. З неволі звільнено 101 українця. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023. 
  84. ↑ У результаті чергового обміну додому повертаються ще 130 Захисників та Захисниць. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 7 березня 2023. Процитовано 26 березня 2023. 
  85. ↑ Визволено з полону ще 12 українців. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 4 квітня 2023. Процитовано 11 квітня 2023. 
  86. ↑ Україна повернула з полону ще сто Оборонців. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 10 квітня 2023. Процитовано 11 квітня 2023. 
  87. ↑ Ще 130 українських Оборонців вдалося визволити з російського полону на Великдень. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 17 квітня 2023. Процитовано 17 квітня 2023. 
  88. ↑ Під час останнього обміну Україна передала росії ще п’ятьох полонених мусульман. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 17 квітня 2023. Процитовано 17 квітня 2023. 
  89. ↑ Україна визволила ще 45 Оборонців. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 7 травня 2023. Процитовано 7 травня 2023. 
  90. ↑ Додому з російської неволі повернулися 47 українців, серед них двоє дітей. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 7 липня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  91. ↑ Росія блокує обмін полоненими: чи вдасться повернути українців. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 22 листопада 2023. 
  92. ↑ Україна повернула ще 22 своїх Захисників. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 8 серпня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  93. ↑ Захисники Маріуполя і бійці зі Зміїного: у Коордштабі розповіли про новий обмін полоненими. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 31 січня 2024. 
  94. ↑ З російської неволі визволені 10 цивільних українців. 
  95. ↑ З російського полону повернули 10 цивільних, серед них — священники УГКЦ та заступник голови Меджлісу. hromadske (укр.). 28 червня 2024. Процитовано 29 вересня 2024. 
  96. ↑ Україна повернула ще 95 захисників з російського полону (доповнено) (фото). LB.ua. 17 липня 2024. Процитовано 29 вересня 2024. 
  97. ↑ Україна повернула з російської неволі 95 Захисників. 
  98. ↑ Ярослав Прищепа (24 серпня 2024). Україна повернула 115 військових з російського полону. Суспільне. 
  99. ↑ Україна повернула з російського полону 115 Оборонців. Координаційний штаб. 24 серпня 2024. 
  100. ↑ Свобода, Радіо (13 вересня 2024). В Україну в рамках обміну з РФ вдалося повернути 49 військових і цивільних – Зеленський. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 вересня 2024. 
  101. ↑ 49 українців та українок звільнено з російської неволі. Координаційний штаб. 13 вересня 2024. 
  102. ↑ Новий обмін полоненими: на волі — ще 103 українці, і знову “азовці”. novynarnia.com (укр.). 14 вересня 2024. Процитовано 29 вересня 2024. 
  103. ↑ З російського полону звільнено 103 Захисники. Координаційний штаб. 14 вересня 2024. 
  104. ↑ Дмитро Михайлов; Юрій Свиридюк (19 жовтня 2024). Україна повернула 95 військових з російського полону у межах обміну з Росією. Суспільне Новини. 
  105. ↑ 7hJzWoSZ61G4MXI3xug6 (30 грудня 2024). 189 українців повернуто з російської неволі. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). Процитовано 3 січня 2025. 
  106. ↑ Тетяна Войтюк (4 червня 2022). Між Україною та Росією відбувся обмін тілами загиблих військових. suspilne.media. 
  107. ↑ В Київ прибули тіла загиблих захисників "Азовсталі", 52 з них — бійців полку "Азов". suspilne.media. 7 червня 2022. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 30 березня 2023. 
  108. ↑ Відбувся обмін тілами загиблих військових – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  109. ↑ Офіс Уповноваженого з питань зниклих безвісти за рік повернув тіла понад 1500 загиблих героїв. 
  110. ↑ Тетяна Войтюк (21 червня 2022). Україна повернула тіла 35 військовослужбовців під час чергового обміну. suspilne.media. 
  111. ↑ Відбулася чергова передача тіл загиблих військових: повернули 35 полеглих захисників – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  112. ↑ Надія Собенко (28 червня 2022). Україна та РФ провели черговий обмін тілами загиблих військових. suspilne.media. 
  113. ↑ Україна повернула тіла 46 полеглих українських воїнів – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  114. ↑ Ярослав Прищепа (12 липня 2022). Україна повернула тіла 30 полеглих захисників — ГУР. suspilne.media. 
  115. ↑ Суспільне (12 липня 2022). Україна отримала понад 400 тіл військових у межах обмінів з Росією. suspilne.media. 
  116. ↑ Надія Собенко (19 липня 2022). Україна повернула тіла ще 45 полеглих воїнів. suspilne.media. 
  117. ↑ IgnBor (16 серпня 2022). Україна повернула тіла ще 19 полеглих захисників. Leopolis.news (англ.). Процитовано 30 березня 2023. 
  118. ↑ Відбулася чергова передача тіл: повернули 19 полеглих Героїв – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  119. ↑ Перші 100 днів Уповноваженого зі зниклих безвісти Олега Котенка – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  120. ↑ Відбулася чергова передача: додому повернули 62 полеглих героїв – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  121. ↑ Суспільне (11 жовтня 2022). Наслідки ракетного удару по Україні, відключення електрики, нові обмеження для РФ, 230-й день війни. Онлайн. suspilne.media. 
  122. ↑ Суспільне (11 жовтня 2022). Україна провела обмін полоненими: вдалося звільнити 32 воїни. suspilne.media. 
  123. ↑ Він не зміг би себе поважати, якби не пішов захищати Україну ‒ дружина Дмитра Фіалки, громадянина Ізраїлю, тренера зі Львова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 листопада 2022. 
  124. ↑ todorovska. Україна повернула тіла 25 полеглих захисників. МІСТО (укр.). Процитовано 30 березня 2023. 
  125. ↑ Україна повернула 25 полеглих захисників – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  126. ↑ Україна повернула тіла 38 загиблих військових – Мінреінтеграції. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 12 листопада 2022. 
  127. ↑ Україна повернула додому 38 тіл загиблих героїв. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2023. 
  128. ↑ Україна повернула тіла 33 полеглих захисників. Українська правда (укр.). Процитовано 30 березня 2023. 
  129. ↑ Україна повернула додому тіла 33 загиблих героїв – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  130. ↑ В Україну повернули тіла 49 полеглих захисників. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2023. 
  131. ↑ В Україну повернули тіла 49 полеглих захисників – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. minre.gov.ua. Процитовано 30 березня 2023. 
  132. ↑ Суспільне (27 грудня 2022). В Україну повернули тіла 42 загиблих військових — Мінреінтеграції. suspilne.media. 
  133. ↑ Кабінет Міністрів України - В Україну повернули тіла 42 полеглих захисників. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 30 березня 2023. 
  134. ↑ Катерина Зозуля (3 лютого 2023). На Полтавщині попрощаються із Євгенієм Куликом, який загинув на війні. 
  135. ↑ Україна повернула тіла 61 полеглого захисника. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 13 лютого 2023. 
  136. ↑ Свобода, Радіо (10 лютого 2023). Україна повернула тіла 61 захисника – Мінреінтеграції. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 лютого 2023. 
  137. ↑ Україна повернула тіла ще 17 полеглих захисників. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2023. 
  138. ↑ В Україну повернули тіла ще 83 загиблих захисників. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 30 березня 2023. 
  139. ↑ В Україну повернули тіла 82 загиблих захисників. 
  140. ↑ Україна повернула тіла ще 80 загиблих українських військових — Delo.ua. delo.ua (укр.). Процитовано 7 травня 2023. 
  141. ↑ Україна повернула тіла ще 79 полеглих захисників. 
  142. ↑ В Україну повернули тіла 51 полеглого захисника. 
  143. ↑ Україні вдалося повернути тіла 19 загиблих у російському полоні. 
  144. ↑ Україна повернула тіла 62 захисників. 
  145. ↑ Україна повернула тіла ще 44 полеглих захисників. 
  146. ↑ а б Україна репатріювала тіла 51-го загиблого Оборонця. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 15 вересня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  147. ↑ Україна повернула тіла 64 полеглих Оборонців України. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 6 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023. 
  148. ↑ Повернуті 50 полеглих Оборонців України. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (укр.). 30 жовтня 2023. Процитовано 22 листопада 2023. 
  149. ↑ Україна повернула тіла ще 94 полеглих захисників. www.ukrinform.ua (укр.). 20 листопада 2023. Процитовано 22 листопада 2023. 
  150. ↑ До України повернули тіла 58 захисників. www.ukrinform.ua (укр.). 16 лютого 2024. Процитовано 17 лютого 2024. 
  151. ↑ Олена Богданьок (15 березня 2024). В Україну повернули тіла 100 загиблих захисників. Суспільне. 
  152. ↑ В Україну повернули тіла 121 полеглого оборонця. www.ukrinform.ua (укр.). 29 березня 2024. Процитовано 29 березня 2024. 
  153. ↑ В Україну повернули тіла 212 полеглих воїнів. www.ukrinform.ua (укр.). 31 травня 2024. Процитовано 1 червня 2024. 
  154. ↑ Україна повернула тіла 250 загиблих Захисників. 
  155. ↑ Україна повернула тіла 501 загиблого Захисника. 
  156. ↑ За результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 563 полеглих Оборонців. 
  157. ↑ Дмитро Михайлов (29 листопада 2024). В Україну повернули тіла 502 загиблих українських військових — Коордштаб. Суспільне. 
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.