На території сучасної Запорізької області Іваненко у 1787 році скупив у різних поміщиків 36190 десятин землі колишніх рангових дач із селами, що знаходилися на території цих дач.
У 1804 року село перейменовано в Благовіщенку, 1831 року, як центральний маєток Іваненка, було переведено до категорії містечок.
При містечку є обширний маєток з двома фруктовими садами; в них штучне зрошення, переважають груші. За 6 верст на північний схід — село Іванівка (Синельникове). На захід — дюнні піски (60 м²)[джерело?].
Поміщик Іваненко давав в оренду селянам землю за 3 коп. за сажень. З 1861 по 1893 роки на одного чоловіка припадало 2,8 десятин землі.
Західна частина села — Міщанка інтенсивно почала заселятися з 1870 року. Земля здавалась в оренду також по 3 коп./сажень.
Станом на 1886 рік в містечку Балківської волостіМелітопольського повітуТаврійської губернії мешкало 1457 осіб, налічувалось 257 дворів, існували православна церква, земська станція, 3 лавки, відбувалось 3 щорічних ярмарки: 25 березня, 6 серпня та на день Вознесіння Господня, базар[2]. За 7 верст — цегельний завод.
Економіка індивідуальних господарств була досить низькою. Бідняки наймались до багача Мастепанова на збір огірків (15 коп./день). Населення зростало, а землі було мало і поміщик вирішив організувати переселення на Херсонщину (с. Вели́ка Благові́щенка Горностаївської селищної громади Каховського району), даючи безкоштовно 4 десятини землі[джерело?].
1902 року побудована лікарня на честь померлого сина поміщика, Андрія. У 1906 році побудова школа, яка була передана у земство.
За радянських часів
Село першим у районі почало колективізацію: створено 4 колгоспи. Спеціалізація сільського господарства — овоче-молочна.
У 1933—1935 роках побудована Благовіщенська зрошувальна насосна станція.
700 жителів — учасники німецько-радянської війни, 251 з них нагороджений, 317 — загинули. Період окупації: 13 вересня 1941 року — 2 листопада 1943 року.
За часи німецько-фашистської окупації знищені: школа, сільська рада, склади хлібоприймального пункту, 36 житлових будинків. Розстріляно 42 мирні жителі, на каторжні роботи відправлено 238 жителів. У боях за звільнення села загинуло 373 особи, які поховані у братській могилі.
У звільненні села брали участь 183-й Гвардійський стрілецький полк 59-ї Гвардійської стрілецької дивізії (командир — підполковник Андрюшенко Тимофій Федорович) та 189-й Гвардійський стрілецький полк 61-ї Гвардійської дивізії (командир — майор Лімов Василь Семенович).
У 1967 році господарство було відзначене Дипломом учасника Виставки Досягнень Народного господарства СРСР.
1971 році радгосп імені Леніна був нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора».
Побудовано будинок культури на 416 місць, середню школу на 520 місць, реконструйовано пам'ятник Леніну (демонтований під час декомунізації) й братська могила; хлібоприймальний пункт; риболовецька ділянка радгоспу «Прибой».
З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну село та Благовіщенська сільська громада перебувають під тимчасовою російською окупацією.
Історичні пам'ятки
В околицях Благовіщенки знайдено залишки періоду палеоліту (приблизно 15 тис. років), вивчено поселення і могильник періоду бронзи. Знайдено амфори IV століття до н. е.; поселення ранньослов'янської Черняхівської культури (II—IV століть до н. е.). На могильнику осілих кочівників (V століття н. е.) розкопано п'ять поховань.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3400 осіб, з яких 1518 чоловіків та 1882 жінки[4].
ВАТ «Благовіщенське хлібоприймальне підприємство».
ТОВ «Благовіщенка».
Об'єкти соціальної сфери
Середня загальноосвітня школа
Дитячий дошкільний навчальний заклад
Будинок культури
Музей історії села
Дільнична лікарня
Обладнаний стадіон, два спортзали, дитячо-юнацька спортивна школа.
Школа
Благові́щенська ЗОШ — має два корпуси: основний, трьохповерховий, де викладаються більшість предметів та двоповерховий, де викладається трудове навчання.
Основний корпус складається з 32 кабінетів, у тому числі спортзалу, гімнастичного залу, бібліотеки, комп'ютерного кабінету, їдальні, кабінетів адміністрації школи та підсобних приміщень. У школі часто проводять спортивні змагання між різними школами району. У школі викладають 26 учителів і навчається понад 250 учнів.
Вчителі початкових класів:
Олійник Наталія Миколаївна;
Герасименко Марія Леонідівна;
Кращенко Тетяна Василівна;
Мілюкова Тетяна Євгенівна;
Ушакова Оксана Володимирівна.
Вчителі з фізкультури:
Тараненко Михайло Павлович;
Звягін Віталій Петрович.
Вчитель з трудового навчання:
Пастернак Григорій Валентинович.
Вчителі з української мови та літератури:
Шугура Олена Григорівна;
Карпусь Ірина Вікторівна.
Вчителі з математики, алгебри та геометрії:
Бойко Людмила Олексіївна;
Халеп Антоніна Миколаївна.
Бойко Юрій Григорович — викладач історії, правознавства та філософії;
Олійник Альона Вікторівна — вчителька англійської мови;
Галагуз Любов Михайлівна — викладач хімії, біології (старші класи) та природознавства;
Трунов Олександр Васильович — вчитель фізики та інформатики;
Руденко Тетяна Іванівна — викладач зарубіжної літератури та російської мови;
Петренко Олександр Петрович — вчитель креслення, екології (11 кл.) та географії й біології.
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
