Конклав 2013

Конклав 2013
Логотип
Зображення
Країна  Ватикан Редагувати інформацію у Вікіданих
Юрисдикція Ватикан Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередник 2005 papal conclaved Редагувати інформацію у Вікіданих
Момент часу березень 2013 Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата початку 12 березня 2013 Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата закінчення 13 березня 2013 Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасник(и) cardinal electors for the 2013 papal conclaved, Rubén Salazar Gómezd, Luis Antonio Tagled, James Michael Harveyd, Базеліос Клееміс Тоттункал, Казимир Нич, Reinhard Marxd, Walter Kasperd, Тарчізіо Бертоне, Хрістоф Шенборн, Джованні Баттіста Ре, Годфрід Даннелс, Андре Вен-Труа, Антоніо-Марія Роуко-Валера, Karl Lehmannd, José Policarpod, Йоахим Майснер, Домінік Дука, Курт Кох, Віллем Ейк, Райнер Марія Велькі, Пауль Йозеф Кордес, Giuseppe Betorid, Ennio Antonellid, Raffaele Farinad, Norberto Rivera Carrerad, Giuseppe Versaldid, Діоніджі Теттаманці, Polycarp Pengod, Зенон Ґрохолевський, Timothy M. Doland, Cláudio Hummesd, Nicolás de Jesús López Rodríguezd, Петер Ерде, Оскар Андрес Родріґес Марадьяґа, Джованні Лайоло, Анджело Скола, Станіслав Дзівіш, Йосип Бозанич, Паоло Ромеоd, Angelo Bagnascod, Antonio Cañizares Lloverad, Дональд Вюрлd, Agostino Vallinid, Хайме Лукас Ортеґа-і-Аламіно, Gabriel Zubeir Wakod, Вільям Левада, Джордж Пелл, John Tong Hond, Seán Bradyd, Льюїс Мартінес Сістак, Аудріс Юозас Бачкіс, Carlos Amigo Vallejod, Geraldo Majella Agnelod, Jean-Claude Turcotted, Philippe Barbarind, Phạm Minh Mẫnd, Juan Sandoval Íñiguezd, Жан-Луї Торан, Telesphore Toppod, Франциск, Джордж Аленчеррі, Леонардо Сандрі, Franc Roded, Бешар Бутрос Раї, Oswald Graciasd, Іван Діасd, John Njued, Seán Patrick O'Malleyd, Carlo Caffarrad, Crescenzio Seped, Francis Georged, Vinko Puljićd, Francisco Javier Errázuriz Ossad, Раймонд Лео Берк, Antonio Maria Vegliòd, Francisco Robles Ortegad, Justin Francis Rigalid, Анджело Комастрі, Théodore-Adrien Sarrd, Wilfrid Napierd, Станіслав Рилко, Gianfranco Ravasid, Jorge Liberato Urosa Savinod, Jean-Pierre Ricardd, Angelo Amatod, Julio Terrazas Sandovald, Raymundo Damasceno Assisd, Пітер Кодво Аппіах Тарксон, Antonios Naguibd, Джузеппе Бертеллі, Anthony Olubunmi Okogied, Juan Luis Cipriani Thorned, Robert Sarahd, Malcolm Ranjithd, Manuel Monteiro de Castrod, Velasio de Paolisd, Fernando Filonid, Едвін Фредерік О'Браєн, Thomas Christopher Collinsd, Laurent Monsengwo Pasinyad, Мауро П'яченца, Domenico Calcagnod, Santos Abril y Castellód, Жуан Брас де Авіс, Raúl Eduardo Vela Chiribogad, Daniel DiNardod, Severino Polettod, Attilio Nicorad, Francesco Coccopalmeriod, Roger Mahonyd, Paolo Sardid, Odilo Schererd, Marc Ouelletd, John Onaiyekand і Francesco Monterisid Редагувати інформацію у Вікіданих
Виборна посада Папа Римський Редагувати інформацію у Вікіданих
Обраний кандидат Франциск Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість виборців 117 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість поданих бюлетенів 115 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Конклав 2013 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

41°54′10″ пн. ш. 12°27′16″ сх. д. / 41.9029° пн. ш. 12.4544° сх. д. / 41.9029; 12.4544

Конклав 2013 року (лат. Conclave anni 2013) — вибори 266-го Папи Римського. До відкриття Конклаву папа Бенедикт XVI дав можливість кардиналам почати конклав «достроково», не вичікуючи 15 днів після оголошення «вакантного престолу»[1]. Конклав почався 12 березня в 15:30 за місцевим часом, в його роботі брали участь 115 кардиналів. Засідання проходили в будівлі Сікстинської капели[2].

25 лютого 2013 Папа Бенедикт XVI змінив статут[3], щоб прискорити процес ухвалення рішення щодо свого наступника. Раніше голова прес-центру Святого Престолу Федеріко Ломбарді вже повідомляв[4], що церковні правила, що регулюють час і порядок роботи подібних зібрань, можуть бути «порушені» через історичну унікальність ситуації у випадку з Бенедиктом XVI.

4 березня 2013 в Ватикані збиралися члени Генеральної конгрегації кардиналів, щоб призначити дату конклаву, на якому буде обрано нового Папу Римського[5].

З 117 (у тому числі двох неактивних) кардиналів-вибірників Конклаву більше половини представляють Європу. Бенедикт XVI після зречення не зберіг за собою сан кардинала і не брав участі в конклаві.

13 березня новим папою був обраний Хорхе Маріо Бергольо, який прийняв ім'я Франциск.

Претенденти на папство

Докладніше: Список папабілей на Папському конклаві 2013

В ЗМІ було названо більше двох десятків відомих кардиналів, які були папабілямі — можливими кандидатами на папський престол. У числі найбільш імовірних кандидатів називали наступних кардиналів[6][7][8]:

  • Хорхе Маріо Бергольо[6][8] — кардинал-священик з 2001 року, архієпископ Буенос-Айреса та примас Аргентини, головний суперник кардинала Ратцінгера на конклаві 2005 року, з Аргентини, 76 років, обраний Папою римським;
  • Френсіс Арінзе[6][7][8] — кардинал-єпископ з 1985 року, колишній префект Конгрегації Богослужіння та Дисципліни Таїнств, 80 років;
  • Пітер Тарксон[6][7] — порівняно молодий та активний кардинал-священик з 2003 року, голова Папської Ради Справедливості та Миру, з Гани, 64 роки;
  • Анджело Скола[6][7] — кардинал-священик з 2003 року, архієпископ Мілана, з Італії, 71 рік;
  • Марк Уелле[6][7] — кардинал-священик з 2003 року, префект Конгрегації по справах єпископів, з Канади, 68 років;
  • Джанфранко Равазі[6] — кардинал-диякон з 2010 року, голова Папської Ради з Культурі, Ватикан, 70 років;
  • Крістоф Шенборн[7][8] — кардинал-священик з 1998 року, архієпископ Відня, з Австрії, 68 років.
  • Оскар Родрігес Марадьяга[8] — кардинал-священик з 2001 року, архієпископ Тегусігальпи, з Гондурасу, 70 років.
  • Оділь Шерер[7] — кардинал-священик з 2007 року, архієпископ Сан-Паулу, з Бразилії, 63 роки.

Статистика Конклаву 2013

Папський Конклав 2013
Вибірники 117[9] загальної кількості
Були відсутні 2
(Дармаатмаджа та О'Брайен)[10]
Були присутні 115
Африка 11
Азія і Близький Схід 11
Європа 61
Океанія 1
Північна Америка 17
Південна Америка 16[11]
ВІДРІКШИЙСЯ ПАПА Бенедикт XVI
(2005—2013)
НОВИЙ ПАПА Франциск

Учасники конклаву

Докладніше: Кардинали-вибірники на конклаві 2013

Кардинали, що не беруть участь в роботі конклаву

Список кардиналів Римсько-католицької Церкви, старше 80 років на момент зречення папи римського Бенедикта XVI 28 лютого 2013. Також вони не мали права брати участь у Папському конклаві, який розпочався 12 березня 2013 для того, щоб обрати наступника Бенедикта XVI.

Цей список складений в алфавітному порядку в межах географічних місць.

Більшість кардиналів зведені в сан Папою Іоанном Павлом II — 72 кардинала, Папою Бенедиктом XVI — 16 кардиналів та Папою Павлом VI — двоє.


Римська курія

  1. Джильберто Агустоні — колишній префект Верховного Трибуналу Апостольської Сигнатури;
  2. Фьоренцо Анджеліни — колишній голова Папської Ради з пасторського піклуванню про працівників охорони здоров'я;
  3. Лоренцо Антонетті — колишній голова Адміністрації церковного майна Святого Престолу;
  4. Френсіс Арінзе — колишній префект Конгрегації Богослужіння та Дисципліни Таїнств;
  5. Доменіко Бартолуччі — колишній керівник хору Сікстинської Капели;
  6. Вільям Уейкфілд Баум — колишній великий пенітенціарій;
  7. Вальтер Брандмюллер — колишній голова Папської Комітету з історичних наук;
  8. Альбер Вануа — колишній секретар Папської біблійної комісії;
  9. Едуард Ідріс Кассіді — колишній голова Папської ради зі сприяння християнській єдності;
  10. Даріо Кастрільон Ойос — колишній голова Папської комісії Ecclesia Dei;
  11. Агостіно Каччавіллан — колишній голова Адміністрації церковного майна Святого Престолу;
  12. Джованні Коппа — колишній апостольський нунцій;
  13. Андреа Кордеро Ланца ді Монтецемоло — колишній архіпресвітер папської базиліки Сан-Паоло фуорі ле Мура;
  14. Жорж-Марі-Мартен Котто — колишній богослов Папського Дому;
  15. Бернард Френсіс Лоу — колишній архіпресвітер базиліки Санта Марія Маджоре;
  16. Дурайсамі Симон Лурдусамі — колишній префект Конгрегації у справах східних церков;
  17. Франческо Маркізано — колишній голова Кадрової Служби Святого Престолу;
  18. Едуардо Мартінес Сомало — колишній Камерленго, колишній префект Конгрегації Богослужіння та Дисципліни Таїнств;
  19. Ренато Раффаеле Мартіно — колишній голова Папських Рад справедливості та миру та по пасторському піклуванню про мігрантів та мандруючих;
  20. Хорхе Артуро Медіна Естевес — колишній префект Конгрегації богослужіння та дисципліни таїнств;
  21. Хорхе Марія Мехіа — колишній бібліотекар Римської Церкви;
  22. Поль Пупар — колишній голова Папської ради по Культурі;
  23. Жозе Сарайва Мартінш — колишній префект Конгрегації з канонізації святих;
  24. Еліо Сгречча — колишній президент Папської Академії Життя;
  25. Серджіо Себастьяні — колишній голова Префектури економічних справ Святого Престолу;
  26. Акілле Сільвестріні — колишній префект Конгрегації у справах східних церков;
  27. Анджело Содано — декан Колегії кардиналів;
  28. Джеймс Френсіс Стеффорд — колишній великий пенітенціарій;
  29. Йозеф Томко — колишній префект Конгрегації Євангелізації Народів;
  30. Роберто Туччі — колишній директор Ватиканського Радіо;
  31. Карло Фурно — колишній архіпресвітер патріаршої ліберійського базиліки;
  32. Едмунд Казимир Шоку — колишній голова Папської комісії у справах держави-​​граду Ватикану, колишній губернатор Ватикану;
  33. Хуліан Ерранс Касадо — колишній голова Дисциплінарної Комісії Римської курії;
  34. Роже Марі Елі Ечегарай — віце-декан Колегії кардиналів.

Європа

Італія
  1. Джакомо Біффі — колишній архієпископ Болоньї;
  2. Сальваторе Де Джорджі — колишній архієпископ Палермо;
  3. Джованні Канестрі — колишній архієпископ Генуї;
  4. Сільвано Пьованеллі — колишній архієпископ Флоренції;
  5. Камілло Руїні — колишній генеральний вікарій Риму;
  6. Ерзільо Тоніні — колишній архієпископ Равенни;
  7. Марко Че — колишній патріарх Венеції.
Іспанія
  1. Франсиско Альварес Мартінес — колишній архієпископ Толедо;
  2. Рікардо Марія Карлес Гордо — колишній архієпископ Барселони;
  3. Хосе Мануель Естепа Льяуренс — колишній військовий ординарій Іспанії.
Польща
  1. Хенрік Роман Гульбіновича — колишній архієпископ Вроцлава;
  2. Франтішек Махарський — колишній архієпископ Кракова;
  3. Станіслав Казімєж Нагі — титулярний архієпископ Холара.
Німеччина
  1. Карл Йозеф Беккер — єзуїт;
  2. Фрідріх Веттер — колишній архієпископ Мюнхена.
Україна
  1. Любомир Гузар — колишній верховний архієпископ Київський та Галицький;
  2. Маріан Яворський — колишній архієпископ Львова.
Велика Британія
  1. Кормак Мерфі-О'Коннор — колишній архієпископ Вестмінстера.
Угорщина
  1. Ласло Пашкаі — колишній архієпископ Естергома-Будапешта.
Ірландія
  1. Десмонд Коннелл — колишній архієпископ Дубліна.
Латвія
  1. Яніс Пуятс — колишній архієпископ Риги.
Мальта
  1. Проспер Грек — августинець.
Нідерланди
  1. Адріанус Йоханнес Симонис — колишній архієпископ Утрехта.
Румунія
  1. Лучіан Мурешан — верховний архієпископ Фагараш-Альба Юлія, глава Румунської католицької церкви.
Словаччина
  1. Ян Хризостом Корець — колишній єпископ Нітри.
Франція
  1. Бернар Панафье — колишній архієпископ Марселя.
Чехія
  1. Мілослав Влк — колишній архієпископ Праги.
Швейцарія
  1. Анрі Швер — колишній єпископ Сьйона.

Азія

Філіппіни
  1. Рікардо Хамін Відаль — колишній архієпископ Себу;
  2. Гауденсіо Борбон Росалес — колишній архієпископ Маніли.
Індія
  1. Симон Ігнатій Пімента — колишній архієпископ Бомбея.
Ірак
  1. Еммануель III Деллі — колишній патріарх Вавилона халдейського.
Китай
  1. Іосиф Чень Жіцзюнь — колишній єпископ Гонконгу.
Корея
  1. Микола Чон Джин Сік — колишній архієпископ Сеула.
Ліван
  1. Насрулла Бутрос Сфейр — колишній маронітський патріарх Антіохії.
Таїланд
  1. Михайло Міча Кітбунчу — колишній архієпископ Бангкока.

Північна Америка

США
  1. Едуард Майкл Іган — колишній архієпископ Нью-Йорка;
  2. Вільям Генріх Кілару — колишній архієпископ Балтімора;
  3. Теодор Едгар Маккеррік — колишній архієпископ Вашингтона;
  4. Адам Джозеф Мейд — колишній архієпископ Детройта.

Латинська Америка

Бразилія
  1. Серафін Фернандіс ді Араужу — колишній архієпископ Белу-Оризонті;
  2. Паулу Еварісті Арнс — колишній архієпископ Сан-Паулу;
  3. Жозе Фрейрі Фалкао — колишній архієпископ Бразиліа;
  4. Еузебіу Оскар Шейді — колишній архієпископ Сан-Себастьян-до-Ріо-де-Жанейро.
Аргентина
  1. Естаніслао Естебан Карліч — колишній архієпископ Парани.
Колумбія
  1. Педро Рубіано Саенс — колишній архієпископ Боготи.
Мексика
  1. Хав'єр Лосано Барраган — колишній голова Папської Ради з пасторському піклуванню про працівників охорони здоров'я.
Нікарагуа
  1. Мігель Обандо Браво — колишній архієпископ Манагуа.

Африка

Ангола
  1. Алешандри ду Нашсіменту — колишній архієпископ Луанди.
Замбія
  1. Медардо Джозеф Мазомбве — колишній архієпископ Лусаки.
Камерун
  1. Крістіан Війган Тумі — колишній архієпископ Дуали.
Кот-д'Івуар
  1. Бернар Агре — колишній архієпископ Абіджана.
Мозамбік
  1. Алешандри Жозе Марія душ Сантуш — колишній архієпископ Мапуту.
Уганда
  1. Еммануїл ваман — колишній архієпископ Кампали.

Австралія та Океанія

Австралія
  1. Едуард Бід Кленсі — колишній архієпископ Сіднея.
Нова Зеландія
  1. Томас Стеффорд Вільямс — колишній архієпископ Веллінгтона.

Джерела

  1. ↑ Кардиналы начинают консультации по выборам нового Папы Римского [Архівовано 1 серпня 2013 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Конклав по избранию папы Римского назначен на 12 марта [Архівовано 29 листопада 2013 у Wayback Machine.].
  3. ↑ Pope may change conclave rules before leaving: Vatican. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 31 січня 2014.
  4. ↑ «Cardinals will decide on Conclave start date and new Pope will take care of the Lefebvrians» [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Генеральную конгрегацию кардиналов назначили на 4 марта [Архівовано 7 березня 2013 у Wayback Machine.].
  6. ↑ а б в г д е ж Почему Папа Римский отрекся?. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
  7. ↑ а б в г д е ж Сергей Петухов. Новый Папа не станет отцом реформ католической церкви. РИА Новости. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 2 марта 2013. {{cite news}}: Пропущено |author1= (довідка)
  8. ↑ а б в г д Свято место. Коммерсантъ-Online. Процитовано 2 марта 2013.
  9. ↑ Из 207 кардиналов к 28 февраля 2013 года только 117 было менее восьмидесяти лет.
  10. ↑ В Ватикане ведутся последние приготовления к конклаву. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
  11. ↑ College of Cardinals. Архів оригіналу за 30 липня 2010. Процитовано 31 січня 2014.