55°46′34″ пн. ш. 37°39′32″ сх. д. / 55.77611° пн. ш. 37.65889° сх. д. / 55.77611; 37.65889

Комсомольська
Московський метрополітен Сокольницька лінія
Загальні дані
Тип	колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення	8 м
Проєктна назва	Каланчевська площа[1]
Проєкт перейменування	Каланчевська (1991), Три вокзали (1992)
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	15 травня 1935
Архітектор(и)	Д. М. Чечулін, О. Ф. Тархов
Архітектор(и) вестибюлів	О. М. Рухлядєв, В. Ф. Кринський[ru] (у будівлі Казанського вокзалу)
Інженер(и)-конструктор(и)	Н. А. Кабанов
Художник(и)	Є. Є. Лансере
Будівельник(и)	Дистанція № 1 Мосметробуда
Пересадка на	Комсомольська Площа трьох вокзалів Москва-Пасажирська-Казанська Москва-Пасажирська-Ярославська Москва-Пасажирська А: 40, с633, т14, т41, н15; ; Тм: 7, 13, 37, 50
Виходи до	Площа Комсомольська і Краснопрудна вулиця, вокзали: Ленінградський, Ярославський, Казанський
Код станції	006, Км

Сокольницька лінія

п о р Легенда Оборотний тупик Бульвар Рокосовського ТЧ-13 «Черкізово» Черкізовська заділ під ССГ до ВКЛ заділ під ССГ до АПЛ Преображенська площа Преображенський метроміст через річку Яузу Оборотні тупики Сокольники Красносільська ТЧ-1 «Північне» Оборотний тупик Комсомольська  +зал +зал +зал +зал Красні Ворота Чисті пруди Луб'янка Охотний ряд відгалуження на ФЛ Бібліотека імені Леніна Кропоткінська Парк культури Оборотні тупики ССГ до КЛ Фрунзенська Спортивна гейт в Метро-2 (Д-6) Лужнецький метроміст Воробйові гори р. Москва Університет Оборотні тупики Проспект Вернадського Південно-Західна Тропарьово Оборотний тупик Рум'янцево Салар'єво Оборотні тупики Філатов Луг Прокшино Вільхова Новомосковська ТЧ «Столбово» Потапово Оборотний тупик

«Комсомольська» (рос. Комсомольская) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, . Відкрита 15 травня 1935. Розташована між станціями «Красносільска» і «Красні Ворота», на території Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви.

Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Смоленська». Названа за розташованою поруч Комсомольською площею (колишньою Каланчевською).

З 30 січня 1952, сполучена пересадкою з однойменною станцією Кільцевої лінії.

15 березня 1941, станція відзначена Сталінською премією 1-го ступеня^[2].

Станція має два наземні вестибюлі^[3]. Один з них розташований у будівлі Казанського вокзалу. Інший же (відкритий у 1952), суміщений з вестибюлем станції «Комсомольська» Кільцевої лінії, виходить на Комсомольську площу, і розміщений між будівлями Ярославського і Ленінградського вокзалів. На середину 2010-х через вкрай високий пасажиропотік вестибюль працює тільки для виходу пасажирів. Для входу переобладнаний підземний перехід, так як вестибюль станції не справлявся з величезним пасажиропотоком.

Вестибюль в будівлі Казанського вокзалу пов'язаний з торцем станції сходовими маршами, вестибюль між Ярославським і Ленінградським вокзалами має ескалатори.

Зі станції можливі пересадки:

• станції метро «Комсомольська» Кільцевої лінії
• До залізничних станцій:
  • Площа трьох вокзалів
  • Москва-Пасажирська-Казанська
  • Москва-Пасажирська-Ярославська
  • Москва-Пасажирська
• Автобусів: 40, с633, т14, т41, н15;
• Трамваїв: 7, 13, 37, 50

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м) з однією острівною прямою платформою. На станції 23 колони. Крок колон — 7 м. Станція має незвичайну конструкцію: так як на станції спочатку передбачався великий пасажиропотік, уздовж всього залу над коліями споруджені пішохідні галереї для рівномірного розподілу пасажирів.

Колійні стіни оздоблені світло-жовтою керамічною плиткою. Підлогу викладено сірим і червоним гранітом, а підлогу пішохідних галерей-балконів над коліями — керамічною плиткою (спочатку покриття було асфальтовим). Квадратні в перерізі колони оздоблені золотаво-жовтим мармуром «чоргунь». Капітелі колон прикрашені бронзовою емблемою Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ), підкреслює внесок комсомольців 1930-х років в будівництво метрополітену. Стіни балконних галерей покриті мармуром «газган», колони на балконах — прохоров-баландінським мармуром. Для оздоблення станції вперше у метрополітені були застосовані панно з майоліковою плиткою, що віддзеркалюють героїку праці комсомольців-метробудівців («Метробудівці», художник Є. Є. Лансере)^[2].

Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу. 3-я станційна колія переходить у ССГ до електродепо ТЧ-1 «Північне».

• «Комсомольська» на офіційному сайті Московського метрополітену(рос.)
• «Комсомольська» на сайті metro.molot.ru [Архівовано 6 Листопада 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• «Комсомольська» на сайті Артемія Лебедєва metro.ru [Архівовано 17 Січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• «Комсомольська» у програмі «Подземка» на Радио801^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)
• «Комсомольська» на сайті news.metro.ru [Архівовано 6 Серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
• План-схема станції на сайті www.metroreklama.ru [Архівовано 3 Жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• «Комсомольська» на KartaMetro.info(рос.)
• «Комсомольская» на Яндекс. Картах.(рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Комсомольська (станція метро, Сокольницька лінія)