Микола Миколайович Ковальський (4 травня 1885, Баїв, Луцький повіт, Волинська губернія — 28 грудня 1944) — український громадсько-політичний і державний діяч.

Народився у 1885 році на Волині. Брат Павло Миколайович Ковальський — закінчив Київський університет Святого Володимира, племінник Микола Павлович Ковальський доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

З 1916 член Революційної Української Партії, пізніше — Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). З квітня 1917 входив до складу Української Центральної Ради. З 1918 по 1920 очолював Департамент Державного Контролю УНР. З 1920 в еміграції жив у Польщі. Був головою Українського Центрального Комітету у Варшаві. З 1939 співпрацював з українським рухом Опору, за що був заарештований гітлерівцями. 28 грудня 1944 року загинув у фашистському концтаборі Дахау (Німеччина).

• Т. С. Осташко. Ковальський Микола Миколайович [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 387. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• О. В. Вішка. Ковальський Микола Миколайович [Архівовано 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

• Садовський М. Микола Ковальський (1885—1944). Нью-Йорк-Торонто, 1954. [Архівовано 15 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Плохій С. Життєва місія Миколи Ковальського [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] — Історична Волинь