Книжківці Хмельницький
Комітет самоорганізації населення мікрорайону, клуб, поштове відділення, амбулаторія та бібліотека
Загальна інформація
49°23′17″ пн. ш. 27°2′0″ сх. д. / 49.38806° пн. ш. 27.03333° сх. д. / 49.38806; 27.03333
Країна	Україна
Адмінодиниця	Хмельницький
Населення	близько 1700 осіб (станом на 2013 рік)
Поштовий індекс	29022
Головні вулиці	вул. Багалія, вул. Зеньковського, вул. Карбишева
Заклади освіти та культури	Хмельницька СЗОШ І-III ступенів №23
Карта

Кни́жківці — мікрорайон міста Хмельницького, що розташований у південно-східній частині міста. Переважає індивідуальна забудова.

Як мікрорайон обласного центру Книжківці існують з 1981 року, коли село Книжківці було приєднане до міста Хмельницького.

Перша писемна згадка про Книжківці пов'язана з родом магнатів Клечинських із Польщі, які володіли селом у XVI—XVII ст. Спершу село мало назву «Книшківці», тому походження назви виводять від слова «книш».

В середині XVIII століття власником села став Адам Чарторийський. Однак у 1767 році він змушений був переїхати до Польщі, рятуючись від повстання гайдамаків під проводом М.Залізняка. Під час придушення повстання загинуло багато мешканців села. У 1769—1770 роках Книжківці сильно постраждали від епідемії чуми і, як наслідок, життя в селі практично завмерло. Адам Чарторийський після повернення з Польщі був змушений закупити в сусідніх селах нових кріпаків.

Село розбудовувалось — був збудований панський маєток, нові селянські хати. На прохання селян Чарторийські у 1782 році профінансували будівництво дерев'яної греко-католицької церкви на честь Святої Параскеви.

В документах 1795 року село фігурує як Книжківці, і надалі зберігається саме така назва села.

Наприкінці XVIII ст. Книжківці перейшли до володіння поміщика Мацея (Матвія) Христофоровича Журовського. Село продовжувало розвиватись — у 1821 році Журовський побудував на річці Кудрянці млин, у 1829 році було розпочато будівництво кам'яної церкви, яка, трохи перебудована, збереглась до наших днів.

У 1870-х роках на околиці Книжковець поміщиця Афелія Хвалибог побудувала цегельний завод, де могли працювати селяни. Крім того, наприкінці ХІХ ст. багато мешканців села заробляли на життя візництвом, перевозячи товари та пасажирів по Летичівській поштовій дорозі, що йшла північною околицею Книжковець.

У 1930 році в Книжківцях був заснований колгосп «Червоний партизан» (пізніше його було перейменовано на колгосп ім. Щорса, а у 1962 році об'єднано з копистинським колгоспом «Поділля»).

З 8 липня 1941 року по 25 березня 1944 року село перебувало в німецькій окупації. На честь загиблих в роки німецько-радянської війни односельців у селі споруджено два пам'ятники.

У 1981 році село було включено в межі Хмельницького.

Відомим уродженцем Книжковець є Григорій Щерба (1914—1992 рр.) — мінералог, доктор геологічних наук, лауреат Ленінської премії (1958 р.).

У Книжківцях працює клуб «Книжківці»^[1], бібліотека та амбулаторія сімейного типу.

Діє Хмельницька середня загальноосвітня школа І-III ступенів № 23 (вул. Карбишева, 6)^[2], введена в експлуатацію у 2008 році. При школі діє підрозділ дошкільного виховання.

У Книжківцях працюють магазини та кафе.

Громадський транспорт у мікрорайоні представлений маршрутними таксі № 18, 23, 24, 36^[3].

Через мікрорайон протікає річка Кудрянка та декілька струмків.

• Загальноосвітня школа в мікрорайоні Книжківці гостинно прийняла учнів // 28 вересня 2008 р.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Мікрорайон Книжківці: історія та сьогодення: Інформаційна довідка / підготувала В. В. Бугаєва. — Хмельницький, 2011. [Архівовано 14 Лютого 2022 у Wayback Machine.]