PROFILPELAJAR.COM

	Дубове; Хмельницький
	Дубове; Собор Андрія Первозваного
Загальна інформація
	49°24′4″ пн. ш. 26°59′4″ сх. д. / 49.40111° пн. ш. 26.98444° сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Хмельницький
Поштовий індекс	29009
Головні вулиці	вул. Петлюри, вул. Болбочана, вул. Козацька, вул. Франка
Заклади освіти; та культури	ХІСТ ВМУРОЛ «Україна», НВК № 2, ЗОШ № 18
Парки	Сад Григорія Сковороди
Карта

Ду́бове (рос. Ду́бово) — мікрорайон у південній частині міста Хмельницького.

Історія

У першій половині XIX століття влада міста Проскурова ухвалила рішення про побудову на своїх околицях на річці Кудрянці двох ставків та водяних млинів в урочищах Ракове та Дубове. Поруч із млином виник хутір Дубовий.

У 1888 році міська влада надала землю на будівництво військового містечка для 35-го драгунського Бєлгородського полку, а також для будівництва військового шпиталю. Будівництво вела спеціально створена «Войсковая строительно-хозяйская комиссия по опытной постройке в Проскурове казарм». У розпорядженні комісії перебувала не лише техніка та робоча сила, але навіть тимчасовий цегельний завод.

Перші підрозділи Бєлгородського полку почали прибувати у місто у вересні 1889 року. Саме тоді, оскільки військове містечко було ще повністю не добудованим, значна частина полку розквартирувалась у шести приміських селах — Малиничах, Ружичанці, Карпівцях, Копистині, Шумівцях, Перегінці.

Урочисто водив полк до Проскурова полковник барон фон-Корф — відомий військовий, представник знаного аристократичного роду.

У листопаді 1890 року перша черга будівництва комплексу військового містечка завершилася і всі ескадрони полку розміститись у Проскурові.

Командували Бєлгородським полком у різний час:

1893—1899 роки: М. Папа-Афанасопуло;
1899—1901: Є. Гернгросс;
1901—1904: Г. Зандер;
1904—1908: В. Хитрово;
1908—1913: В. Франковський.

Першою вулицею Дубового стала Бєлгородська (тепер Козацька), яка пролягла від військового містечка до залізничного переїзду, який на той час називався Поштовим (зараз це переїзд на вулиці Івана Франка).

1900-ті роки

У 1904 році у військовому містечку було збудовано храм на честь Святого Миколи Чудотворця, який виконував функції полкової церкви Бєлгородського полку. На його будівництво було виділено 44 тисячі рублів, храм мав сосновий іконостас у 1,5 яруси із позолотою та багатий внутрішній розпис.

Роки радянської влади

З перших днів радянської влади храм зачинили, а згодом стали використовувати як спортзал. Богослужіння було відновлено лише у 1991 році. Колишня полкова церква стала соборним храмом Андрія Первозваного. Початково в Київському патріархаті, нині підпорядкована Хмельницькому єпархіальному управлінню православної церкви України.

У 1910 році саме у Дубовому був збудований перший в місті централізований питний водогін, який забезпечував потреби військових Бєлгородського полку у воді. У решті Проскурова водогін з'явився значно пізніше — у 1929 році.

Після встановлення радянської влади протягом 1922—1939 років у казармах Бєлгородського полку частково розміщувались підрозділи 1-ї Запорізької дивізії Червоного козацтва.

Отже, у першій половині 20 сторіччя у Дубовому мешкали переважно військові — спершу кавалеристи царської армії, а з 1920-х років — Червоні козаки. Станом на 1938 рік цивільне населення Дубового становило всього 219 осіб.

Після німецько-радянської війни більшу частину військового містечка кавалеристів віддали під житло.

У 1950—1960-х роках мікрорайон суттєво розрісся — тут розбудували друге військове містечко для військовослужбовців 17-ї гвардійської Єнакієво-Дунайської орденів Червоного Прапора і Суворова мотострілецької дивізії, яка прибула до міста на постійне місце дислокації у 1956—1957 роках.

Роки Незалежної України

Зараз^[коли?] у Дубовому також розташовані військові частини, зокрема, в/ч А1538, А3808 та інші.

Персоналії

В Бєлгородському полку служило чимало відомих військових:

Архип Петровський (протягом 1889—1909) — вахмістр, ветеран полку, який став прообразом для фігури унтер-офіцера серії олов'яних солдатиків 1886 року;
Олександр Казаков (протягом 1908—1914) — льотчик, ас-винищувач Першої світової війни;
Микола Шинкаренко (протягом 1911—1914) — генерал-майор, відомий у діаспорі письменник та літературознавець (літературний псевдонім — Микола Бєлогорський).

Протягом 1890—1894 років у 46-му Дніпровському піхотному полку, що дислокувався у Проскурові, служив Олександр Купрін — класик російської літератури. Про його перебування в Проскурові згадується у повісті «Поєдинок».

Уривок з Повісті «Поєдинок»: «Приехали за три версты в Дубечную. Так называлась небольшая, десятин в пятнадцать, роща, разбросавшаяся на длинном пологом скате…» (А.Куприн, «Поединок»)

Також у Дубовому служив полковник Олександр Хабаров (1922—2010), останній Герой Радянського Союзу, що жив у Хмельницькому.

На вулиці Козацькій проживає поет Петро Савчук, член Національної спілки письменників України.

Соціальна та транспортна інфраструктура мікрорайону

Ринок

У мікрорайоні розташований Хмельницький гуртово-роздрібний овочевий центр «Дубово».

Навчальні заклади

У Дубовому розташований Хмельницький інститут соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (вул. Ярослава Мудрого, 2)^[1].

До шкіл мікрорайону належать НВК № 2, ЗОШ № 18.

У мікрорайоні діє доросла бібліотека-філія № 9 і дитяча бібліотека-філія № 15 Хмельницької міської ЦБС.

Медичні заклади

Хмельницька інфекційна лікарня
Хмельницька обласна лікарня
Хмельницький обласний центр служби крові

Культові споруди

У Дубовому розташовані такі релігійні споруди:

Храм Андрія Первозваного
Свято-Георгіївський храм
Дім молитви
Храм Адвентистів Сьомого Дня
Храм П'ятидесятників.

Пам'ятки архітектури

Водонапірна вежа, початок XX ст.

Транспортна система

Головними транспортними артеріями Дубового є вулиці Петлюри, Козацька, Франка, Щедріна та маршала Красовського. Громадський транспорт в мікрорайоні представлений тролейбусами № 4, 4А, 15, 15А, 57 автобусами № 3, 11, 12, 29, 30, 25, 25А, 45, 49^[2].

Готелі

У мікрорайоні Дубове розташований всього один готель — «Вік Жан».

Парки та сквери

У мікрорайоні є декілька зелених зон.

Одна необлаштована зелена зона вздовж річки Кудрянка.
Сад Григорія Сковороди — розташований біля корпусів хмельницької філії університету «Україна» на перехресті вулиць Ярослава Мудрого та Козацької.

Перспективи розвитку мікрорайону

Відповідно до Генерального плану міста Хмельницького, розробленого до 2031 року, землі військової частини планується забудувати багатоквартирним житлом, культурно-побутовими і діловими закладами.