PROFILPELAJAR.COM

Климова дебра
(заказник)
	Неподалік від заказника Неподалік від заказника
	49°59′31″ пн. ш. 23°51′53″ сх. д. / 49.99184° пн. ш. 23.86461° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Львівська область,; Жовківський район,; між с. Поляни та Дубровиця
Найближче місто	Жовква
Площа	296 га
Засновано	2009 рік
Оператор	ДП «Жовківський лісгосп», В'язівське лісництво
	Климова дебра (Львівська область)
	Климова дебра у Вікісховищі

Кли́мова де́бра — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Жовківського району Львівської області, між селами Поляни та Дубровиця.

Площа 296 га. Статус присвоєно згідно з рішенням Львівської обласної ради від 30 червня 2009 року № 933. Перебуває у віданні ДП «Жовківський лісгосп» (В'язівське л-во, кв. 61, 62, 69, 70).

Опис

Мета створення заказника — збереження унікальних для регіону ярово-балкових ландшафтних комплексів, так званих дебр, з типовими для Розточчя лісовими екосистемами.^[1] Окрім цього територія є сприятливою для забезпечення міграції диких тварин, що пов'язане з її ландшафтною і біотичною структурою.^[2] За районуванням територія ландшафтного заказника розташована в межах природної області Розточчя (Західно-Українська провінція (край) лісостепової зони). Через територію заказника проходить Головний європейський вододіл, саме тому він має велику цінність і в гідроекологічному відношенні. Тут розташовані витоки правих приток річки Млинівки (басейн Західного Бугу), а сама територія складається із кількох вирівняних привододільних поверхонь межиріч, висота яких сягає 360–370 м над р.м., та їхніх спадистих і крутих схилів.

На території заказника дозволяється регульоване господарське користування, якщо ця діяльність не призводить до негативного впливу на довкілля, а сприяє його збереженню та відтворенню природних ресурсів.^[3]

Флора і фауна

Найпоширенішим типом лісу на території заказника є дубово-грабова бучина, що має тут природне походження. Вони поширені зазвичай у привододільних та верхніх і середніх частинах схилів, з сірими та світло-сірими лісовими ґрунтами, які утворились на лесоподібних суглинках. У південній частині поширені переважно середньовікові та пристигаючі грабово-букові, букові та соснові дерева, а в північній — букові, дубово-букові, буково-дубові деревостани, вік яких сягає у середньому 40—50 років. У понижених більш зволожених ділянках (вздовж потічків або відкритих низинних боліт), які представлені дерново- і перегнійно-глейовими, торф'янисто-глейовими ґрунтами, поширені вільшаники з вільхи клейкої з домішками берези повислої, рідше сосни та осики.

Серед ссавців тут поширені такі види: полівка лісова, миша жовтогорла, бурозубка звичайна і миша лісова. Представниками плазунів тут є прудка і живородна ящірки, вуж звичайний та гадюка звичайна. Серед червонокнижних — тритон звичайний і гребінчастий, мідянка звичайна. Типовими птахами на території заказнику є зяблик, чорноголова кропив'янка та вільшанка, а серед рідкісних — сова довгохвоста.^[3]

Примітки

↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ ^а ^б Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 27 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)