Дубровиця (Яворівський район)

село Дубровиця
Краєвид с. Дубровиця від обеліска
Краєвид с. Дубровиця від обеліска
Краєвид с. Дубровиця від обеліска
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Тер. громада Івано-Франківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46140010110085232
Основні дані
Населення 491
Площа 2,584 км²
Густота населення 190,02 осіб/км²
Поштовий індекс 81080
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати 49°58′33″ пн. ш. 23°48′45″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
313 м
Водойми р. Домажирка
Місцева влада
Адреса ради 81080, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Лозина
Карта
Дубровиця. Карта розташування: Україна
Дубровиця
Дубровиця
Дубровиця. Карта розташування: Львівська область
Дубровиця
Дубровиця
Мапа
Мапа

CMNS: Дубровиця у Вікісховищі

Ду́бровиця (пол. Dąbrowica) — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 491 осіб. Орган місцевого самоврядування — Івано-Франківська селищна рада.

Село розташоване серед пагорбів Розточчя. Через північну частину села, Млинки, проходить Головний європейський вододіл. На захід від села розташована частина Яворівського національного природного парку, на схід — ландшафтний заказник Климова дебра.

Історія Церкви с. Дубровиця

Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Дубровиця була побудована в 1902 році під керівництвом отця Іллі Лаголи, який правив у с. Дубровиця до 1944 року. Мурований храм збудовано за проектом архітектора Нагірного Василя Степановича.

Дерев'яний позолочений іконостас у стилі бароко цінний своєю різьбою. Іконостас робили жовківські майстри (на жаль, записи про майстрів були знищені). Однак іконостас встановили через декілька років, оскільки його возили на виставку у Відень, де зайняв призове місце.

Три дзвони з гарним звуком було чути на всю округу. Під час війни два дзвони забрали німці, а один дзвін — Іллія — не могли зняти й він залишився донині.

Цінністю церкви є також відреставрований бічний престол Знаменської Матері Божої, який залишився зі старої церкви.

Давня церква з XVI століття у селі Дубровиця, розібрана у 1902-1908 роках.

Стару дерев'яну церкву, якій було приблизно 350 років, розібрали. Деякі ікони спалили, решту знищили, але залишився шедевр — це ікона «Покрова Богородиці», яку віднайшов у селі Дубровиці тодішній директор львівського музею І. Свєнцицький під час чергової експедиції й привіз її до Львова 13 липня 1908 року.

«Покрова Богородиці» написана у 1560-ті роки майстром Галицької школи Дмитрієм. Це творіння з унікальної, найбільшої у світі збірки ікон візантійського характеру та водночас найбільшої у світі колекції українських ікон. Уже після Другої світової війни, у 1956 р., постало питання про перенесення збірки ікон в інше місце, щоб звільнити зали музею «для актуальнішої тематики». Ікона «Покрова Богородиці» зберігалася в недіючому на той час Вірменському соборі, звідки в 1984 р. була викрадена. В 2011 році Львів знову отримав цю святиню з рук російського мецената І. Возякова. За його словами, у світі дуже небагато збірок, які б могли зрівнятися зі львівською якістю та багатством іконопису. Тепер врятована ікона зберігається в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові з таким написом: «Майстер Дмитрій. Покрова Богородиці. 1560-і рр., с. Дубровиця, Львівська обл. Дошка липова, темпера, сріблення, рельєф. Дар Ігоря Возякова (Росія)».

У храмі також є  запрестольні ікони Архистратига Михаїла з с. Великої Вишеньки з нової і старої церков, які люди передали на зберігання під час виселення.

З 1 жовтня 1972 року парохом церкви є о. Микола Кушнір. В 2010 році церкву було перекрито й реставровано ззовні, а в 2012 році реставровано іконостас.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 490 99.8%
російська 1 0.2%
Усього 491 100%

Відомі особистості

Народилися

Загинули

  • Гевак Андрій («Шишка»; 1923, с. Поляни Жовківського р-ну Львівської обл. — 21.12.1945) — кулеметник сотні УПА «Холодноярці ІІ» (?-12.1945). Загинув у бою з облавниками. Будучи тяжко пораненим, застрелився, щоб не потрапити живим до рук ворога. Старший стрілець (?), старший вістун (з датою смерті); відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (5.09.1946)[2].

Галерея

Примітки

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 265; Мороз В. П'ятеро проти сотні // Шлях перемоги. — 2010. — 3 листопада.

Посилання