Кетрін Ґан народилася 1974 року в Англії, у сім'ї Яна та Поли Гарвудів[3]. У 1977 році його сім'я переїхала до Тайваню, де її батько працював викладачем університету. Її дитинство пройшло на Тайвані. Вона сама себе відносить до «дітей третьої культури»[4]. Коли їй виповнилося 16 років — повернулася в Англію, де закінчила Даремський університет, вивчала східні мови (китайську та японську)[4][5].
Після закінчення університету, в рамках «JET Programme», працювала вчителем у японському місті Хіросіма[5].
31 січня2003 року вона прочитала копію таємної записки Агентства національної безпеки США з проханням до британської влади організувати спостереження за членами Ради безпеки ООН (Ангола, Болгарія, Камерун, Чилі, Гвінея та Пакистан) напередодні військової операції в Іраку[7]. У цей час Велика Британія та США хотіли отримати рішення Ради Безпеки, яке б санкціонувала заплановане ними вторгнення до Іраку.
Ґан була противником війни у Іраку, тому показала текст таємної електронної записки подрузі, серед знайомих якої знайшовся журналіст, який надрукував його 2 березня2003 року у британській газеті «Observer»[4]. Внаслідок витоку цієї інформації обидва уряди зазнали значних труднощів.
Судове переслідування
13 листопада2003 року вона була обвинувачена в шпигунстві згідно з законом про «Офіційні таємні акти» від 1989 року[8]. Ґан визнала, що вона спричинила витік інформації. На захист Кетрін Ґан виступили багато правозахисників та громадських діячів, серед яких: Джессі Джексон, Даніель Еллсберґ, Денні Ґловер, Шон Пенн[9].
25 лютого2004 року обвинувачення в порушенні режиму секретності проти неї було знято за недостатністю доказів[10]. Експерти та правозахисники вважають, що уряд побоювався продовжувати її судове переслідування, оскільки міг би зіштовхнутися з багатьма труднощами, коли б він був зобов'язаний представити у суді конфіденційне юридичне обґрунтування, яке було використано для підтримки вторгнення до Іраку та що суд почне з'ясовувати методи роботи розвідки[11].
У 2004 році чоловік Кетрін — Яшар Ґан, курд за походженням[12], був заарештований за звинуваченням у порушенні візового режиму[13]. Проте обвинувачення відмовилося надавати докази і судове переслідування було припинене[14].
Нині Кетрін Ґан разом з чоловіком та дочкою мешкає в Туреччині[12][15].
У 2004 році була нагороджена премією Сема Адамса[18].
Література
Marcia Mitchell: The Spy Who Tried to Stop a War: Katharine Gun and the Secret Plot to Sanction the Iraq Invasion, «Polipoint Press», 2008. ISBN 978-0981576916.
↑Свобода інформації в Україні та світі. Теорія та практика / упоряд. О.М. Павліченко, Р.І. Стадник; ГО «Харківська правозахисна група». Х.: ТОВ «Видавництво права людини», 2015. 216 с
↑Marcia Mitchell, Thomas Mitchell (2008). Polipoint Press (ред.). The Spy Who Tried to Stop a War: Katharine Gun and the Secret Plot to Sanction the Iraq Invasion (англ.). ISBN0-9815-7691-5. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
.svg){kind=small}
