Каракачани Σαρακατσάνοι, Каракачани
каракачанське коло на народному святі, Болгарія, 2007
Кількість	бл. 20 тис.чол.(оцінка)
Ареал	Греція:10 тис. чол.  Болгарія:4тис.чол.
Близькі до	аромуни, греки
Мова	діалект грецької мови
Релігія	християни (православ'я)

Каракача́ни (грец. Σαρακατσάνοι, болг. каракачани, каракацани, саракацани, влахи — назва греків) — етнічна група на Балканах у Південно-Східній Європі.

Існує декілька теорії щодо етимології етноніму каракачани (саракацани).

Найвірогідніша пов'язує назву етнічної групи зі словосполученням s турецької мови karakaçan (kara «чорний» + kaçan «втікач»), тобто разом «ті, що втекли на цілину» ^[1]. Однак, перший елемент етноніма kara «чорний» можна екстраполювати і до темного одягу каракачанів, який ті традиційно носили на знак журби з нагоди падіння Константинополя і загарбання його отоманцями (так само кара турки називали каракачанів). В такому разі каракачани — «втікачі у темному вбранні».

Ще за однією версією походження етноніму каракачани він також є екзонімом — походить з аромунської мови -слово sarac-tsani аромунською означає «жебрак».

Каракачани проживають у гірських районах Греції (Фесалія, Македонія, Епір, Пелопонес) — понад 10 тисяч чоловік, у південно-західній Болгарії, де перепис населення 2001 року нарахував їх 4107 чоловік^[2] та у Македонії.

Однак про точну чисельність каракачанів судити складно, адже в Греції вони лічаться як греки, також часто каракачанів не розрізняють від близьких аромунів. За припущеннями чисельність каракачанів у Болгарії, де успішно діють і розвиваються каракачанські общини і громади (одна з найбільших Слівені) може сягати 20 тис. чоловік.^[3]

Каракачани розмовляють діалектом новогрецької мови, що зберіг дуже давні елементи. За віросповіданням — православні.

Щодо етногенезу каракачанів серед учених-етнографів точаться суперечки. Згідно з версіями сучасні каракачани є або нащадками фраків чи аромунів, що перейшли на грецьку мову, або мають тюркське коріння.

У письмових джерелах каракачани під ім'ям саракацани вперше загадані лише наприкінці XVIII століття — на початку XIX століття, що спричинило численні спекуляції та теоретизування щодо походження каракачанів.

До середини XX століття каракачани вели кочовий образ життя, займаючись відгонним скотарством.

У побуті та культурі зберігаються архаїчні риси — поділ на родові групи, застосування традиційної народної медицини (знахарство) тощо.

Згідно з твердженнями етнографа Джона Кемпбелла (John Campbell), за матеріальною культурою (житло, національний костюм тощо) каркачани не вирізняються від решти греків^[4].

Традиційні ремесла — різьблення на дереві та вишивання, для якого характерні геометричні рослинні візерунки.

Духовна культура — фольклор каракачанів представлена піснями, танцями, народною поезією тощо. Популярний танець — характерний для Балкан хоро — хоровод.

1. ↑ Γεώργιος Δ. Μπαμπινιώτης (Babiniotis), Λεξικό της νέας Ελληνικής Γλώσσας Dictionary of the Modern Greek Language, Athens, 1998.
2. ↑ звіт Національної Ради Болгарії зі співробітництва з етнічних та демографічних питань, 2007. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 26 березня 2008.
3. ↑ Karakachanite v Balgariya. Інтерв'ю з Танею Варбанавою //Makedoniya Newspaper, 1997-09-10
4. ↑ Campbell J. Honour, Family, and Patronage: A Study of Institutions and Moral Values in a Greek Mountain Community, Oxford, 1964. ISBN 0-19-519756-9

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Sarakatsani

• Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.:"Советская энциклопедия", стор. 203 (Стаття «Каракачаны») (рос.)
• Енциклопедія світової культури - каракачани [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
• Саракацани Греції [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (грец.)
• Інформація про каркачан (болг.)
• Campbell J. Honour, Family, and Patronage: A Study of Institutions and Moral Values in a Greek Mountain Community, Oxford, 1964. ISBN 0-19-519756-9