PROFILPELAJAR.COM

Йон Моца
Йон Моца
рум. Ion Moța
Ім'я при народженні	рум. Ionel Moța
Народився	5 липня 1902; Орештіє, Румунія
Помер	13 грудня 1937 (35 років); Махадаонда, Іспанія
Громадянство	Румунія
Діяльність	політик, націоналіст, член руху «Залізна гвардія»
Alma mater	Гренобльський університет
Знання мов	румунська
Учасник	громадянська війна в Іспанії
Партія	Залізна Гвардія
Батько	Ioan Moțad
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Йон Моца (рум. Ion Ioan Moţa, *5 липня 1902, Орештіє, Румунія — †13 грудня 1937, Махадаонда, Іспанія) — румунський політик, націоналіст, член руху «Залізна гвардія», учасник громадянської війни в Іспанії, загиблий в одному з боїв.

Біографія

Син православного священика Йоана Моца, редактора журналу «Свобода» і націоналістичного діяча. Вивчав право в Паризькому, Клузькому, Ясському і Гренобльському університетах. Закінчив в 1932 Гренобльському університет, захистивши роботу на тему «Судова безпеку в Лізі Націй».

У Клужі заснував «Румунську дію» — націоналістичне угрупування на кшталт французької «Аксьон франсез». У 1925 вона увійшла до складу Ліги національного християнського захисту. В серпні 1923 Моца познайомився з Корнеліу Кодряну, і домовилися знищувати продажних румунських політиків (в тому числі і співчуваючих євреям). 8 жовтня 1923 обох заарештували в Бухаресті і кинули до в'язниці Векерешті. Моца, виправданий в березні 1924, розстріляв одного з членів Ліги, чоловіка на прізвище Вернікеску, якого звинувачував у зраді і роботі на поліцію (після семи пострілів той вижив), за що відправився до в'язниці Галати ще на два місяці, звідки вибрався лише 29 вересня 1924 після повного виправдання.

Кодряну призначив Моцу лідером Братства хреста — групи селян і студентів, що виступала за націоналістичне оновлення (засноване 6 травня 1924). У вересні 1925 Моца був присутній на Всесвітньому антисемітському конгресі, а потім вступив до Легіону Архангела Михаїла (Залізна гвардія), ставши заступником Корнеліу Кодряну.

Наприкінці 1936 Моца утворив легіонерської підрозділ, щоб брати участь у громадянській війні Іспанії на боці франкістів. З ним вирушив і ще один легіонер Василе Марин. 13 січня 1937 обидва загинули під Мадридом, біля містечка Махадаонда. Через місяць їх поховали в Бухаресті. На похоронах були присутні керівники Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії, Японії та Польщі.

На згадку про Моце і Марині 13 січня 1938 Кодряну заснував спеціальний корпус в Легіоні, якому дали імена Моци і Марина. Командував корпусом Александру Кантакузіно. Девізом і правилом корпусу стали слова «Готові померти».

13 вересня 1970 в Махадаонда був відкритий пам'ятник Йону Моца за розпорядженням уряду Франсиско Франко.

Джерела

The Green Shirts and the Others: A History of Fascism in Hungary and Rumania by Nicholas M. Nagy-Talavera (Hoover Institution Press, 1970).
«Romania» by Eugen Weber, in The European Right: A Historical Profile edited by Hans Rogger and Eugen Weber (University of California Press, 1965)
«The Romanian Legionary's Mission in Spain» (Part III, A., xi Romania, 116.) in Fascism (Oxford Readers) edited by Roger Griffin (Oxford University Press, 1995, ISBN 0-19-289249-5)
Biographical Dictionary of the Extreme Right Since 1890 by Philip Rees (Simon & Schuster, 1991, ISBN 0-13-089301-3).
William Totok: «Meister des Todes. Über die Wiederbelebungsversuche des Kultes von Moța und Marin / Maeștrii morții. Despre încercarea de reînviere a cultului Moța și Marin», în: Apoziția, München, 2007, pp. 396–422.