PROFILPELAJAR.COM

Йоганнес Нарбут
Йоганнес Нарбут
Johannes Woldemar Otto Narbutt
Народився	3/15.04.1879; Таллінн
Помер	6 квітня 1936; Одеса, Україна
Місце проживання	Естонія, Німеччина, Україна
Країна	Російська імперія
Діяльність	хімік
Alma mater	Тартуський університет
Галузь	фізична хімія, колоїдна хімія, електрична хімія, органічна хімія
Заклад	Тартуський університет, Варшавська політехніка, Одеський фізичний інститут
Науковий ступінь	Доктор
Членство	Товариство естонських натуралістів

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нарбут.

Йоганнес Нарбут (ест. Johannes Woldemar Otto Narbutt) 3/15.04.1879 Таллінн — 06.04.1936 Одеса — балтійсько-німецький фізико-хімік, який працював в Естонії, Німеччині та Україні.

Життєпис

Батько Йоганнеса Нарбута був фармацевтом. Про матір нічого не відомо.^[1]

Закінчивши у 1899 році Талліннську Гімназію ім. Ніколая І вступив до Тартуського університету.

1904 року захистив кандидатську ступінь на хімічному факультеті. У 1916 році захистив ступінь магістра хімії з дисертацією «О теплоемкости и теплоты правления ряда дигалоидозамещенных бензола», а у 1930 році захистив докторську ступінь з хімії в університеті Гіссена з дисертацією «Über den Herscheleffekt» (Z. f. wiss. Photographie, Photophysik und Photochemie. 1930, 28). З 1905 по 1907 роки продовжував свою освіту в Берліні, Цюріху та Мюнхені.^[1]

У 1904—1905 рр. Нарбут працював науковим співробітником у Тарту, з 1908 року — асистентом хімічної лабораторії Тартуського університету, з 1917 по 1918 рр. — приват — доцентом. У 1917—1918 рр. обіймав посаду професора фізичної хімії та електрохімії у Варшавській політехніці (1917 року евакуйованій до Нижнього Новгороду).^[2]

У 1919 році став професором Тартуського університету. До 1924 року був професором фізичної хімії та завідуючим лабораторією. В університеті предметами його досліджень були фізична, колоїдна, електрична та органічна хімія.

Оскільки продовжувати дослідження у галузі хімічної термодинаміки у Тартуському університеті було неможливо, він переїхав до Таллінна, де з 1924 по 1927 рік працював викладачем фізики та математики у катедральній школі.

у 1917 році переїхав до Німеччини, де працював в Інституті наукових досліджень фотографії у Дрездені.

1931 року Йоганнес виїхав до СРСР, де до самої смерті у 1936 році, працював у лабораторії досліджень фотографії Одеського фізичного інституту.^[1]

Похований на другому християнському цвинтарі в місті Одеса, ділянка 22.^[3]

Дослідницька робота

У Тартуському університеті Нарбут займався переважно проблемами термодинаміки, продовжуючи напрямок досліджень хімічної термодинаміки, що його започаткував професор Густав Таман.

У період з 1905 по 1917 роки він опублікував 17 наукових статтей про фізико — хімічні параметри органічних сполук (напр., галогенопохідних бензолу) і термодинамічні характеристики процесів фазових переходів.

На основі результатів вимірювань, Йоганнес Нарбут вивів рівняння для розрахунку теплоємності, теплоти випаровування, плавлення та перетворення.

Брав у часть у редагуванні видань Естонського товариства натуралістів у 1908—1909 роках.

У 1930х публікував статті з проблем наукової фотографії.

Загалом оприлюднив понад 30 наукових статтей.

Праці

Die Schmelz-, Siedel- und Dampfdruckkurven in den binären Systemen. // Z. physikalische Chemie. 53 (1905)
Die spezifischen Wärmen und Schmelwärmen der Dichlor-, Chlorobrom-, Dibrom-, Bromjod- und Dijodbenzole. I—IV. // Z. Elektrochemie. 24 (1918); 25 (1919)
Die Schmelzpunkte sowie einige Lichtbrechungs koeffizienten und spezifische Gewichte einer Reihe von Dihalogenbenzolen. // Berichte Dt. Chem. Gs. 52 (1919)
Von den Kurven für die freie und die innere Energie bei Schmelz- und Umwandlungesvorgängen. // ACUT, A, 1922, 3/1
Der Herscheleffekt auf rot- und ingrarot empfindlichen photographisen Schichten. // Z. Wiss. Photographie, Photophysik und Photochemie 33 (1934)

Примітки

↑ ^а ^б ^в Puhvel, Jaan; Nirk, Endel; Sõgel, Endel (1976). Eesti kirjanduse biograafiline leksikon. Books Abroad. Т. 50, № 2. с. 440. doi:10.2307/40130609. ISSN 0006-7431. Процитовано 19 червня 2024.
↑ Historia Politechniki Warszawskiej. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 1 травня 2024. Процитовано 19 червня 2024.
↑ Одесское второе кладбище - Нарбут Йоханнес. sites.google.com (укр.). Процитовано 19 червня 2024.

Література

EAA, f. 2100, n. 2, s. 713 (V. Past).
ID puudub veebisaidil «BBLD — Baltisches biografisches Lexikon digital»
Eesti entsüklopeedia. 14. kd, lk 319.
Eesti teaduse biograafiline leksikon. 3. köide: N–Sap TTEÜ, avaldatud elektrooniliselt 2013
Past, Vello. Tartu Ülikooli keemiaosakonna õppe- ja teadustöö arengujooni käesoleval sajandil. − TÜ ajaloo küsimusi, XX, lk 37.
Poggendorffs biographisch-literarisches Handwörterbuch zur Geschiche der exakten Naturwissen-schaften. 1938, VI/3, 1825—1826.
Tartu ülikooli ajalugu: kolmes köites. III kd. Tallinn: 1982, lk 141.
Илометс, Т. Работы по фотографии химиков, работавших в Тартуском университете. − Материалы VIII конф. по истории науки в Прибалтике. Трт, 1970, lk 45.
Мартинсон, Х. Р. Становление химической науки и промышленности в Эстонии: химия до 1917 года. Tallinn: 1987, lk 165, 312.