PROFILPELAJAR.COM

Олег Йосипович Зуєвський
Олег Йосипович Зуєвський
Народився	16 лютого 1920; м. Хомутець
Помер	1996; Едмонтон, Канада
Національність	українець
Діяльність	поет, перекладач
Сфера роботи	поезія і перекладацтво[d]
Заклад	Ратґерський університет, Фордгемський університет і Альбертський університет
Мова творів	українська
Напрямок	символізм
	Висловлювання у Вікіцитатах

Оле́г Йо́сипович Зує́вський (1920, Хомутець, Полтавщина —†1996, Едмонтон, Канада) — український поет, перекладач, професор університетів у США та Канаді, член літературних об'єднань ОУП «Слово» та НСПУ.

Біографія

Народився в містечку Хомутець Миргородського повіту на Полтавщині. У 1931 родину Зуєвських розкуркулено: зі своїм дідом Іваном, рятуючись від переслідування, перебирається до родичів у селі Зуївці, а опісля — до м. Мерефи на Харківщині.

З 1936 по 1938 вчився в газетному технікумі в Харкові. Коли технікум реорганізовано в Інститут журналістики, у ньому продовжував навчання до початку війни. Його перші поетичні спроби з'явилися у газеті «Юний ленінець», альманасі КІЖу та «Літературному журналі».

Під час окупації працював у редакції «Миргородських вістей», де публікував свої вірші, оповідання, статті; опісля друкувався у празькому часописі «Пробоєм».

Після Другої світової війни Зуєвський опинився у таборі для переміщених осіб у Ауґсбургу, де продовжував свої літературні студії в таборній періодиці «Наше життя», «Нове лицарство», «Світання», «Арка».

В еміграції з 1943 року: спочатку в Німеччині, а з 1950 — у США (Філадельфія). З 1966 — у Канаді.

У 1947 в Мюнхені вийшла перша збірка поезій О. Зуєвського «Золоті ворота», яку вітала літературна критика в особі чільних її представників у діаспорі — Юрія Шевельова (викладача О. Зуєвського по КІЖу) та Володимира Державина.^[2]

У 1949 О. Зуєвський з дружиною змушений був переїхати до США. Як і більшість творчої інтелігенції, яка мала бажання отримати вищу освіту, мав заробляти на неї важкою фізичною працею, а ввечері слухати лекції в Пенсільванському університеті. Тому друга поетична збірка О. Зуєвського «Під знаком Фенікса» з'явилась лише за одинадцять років, у тому ж мюнхенському видавництві «На горі». Здобувши ступінь доктора «філософії», О. Зуєвський викладав російську мову і літературу в Фордгамському та Ратгерському університетах США.

З 1966 року — він професор славістики Альбертського університету, де пропрацював понад 25 років. Помер у Едмонтоні, перепохований у Житомирі. Книжкова колекція (більше 4000 томів) та архів професора Олега Зуєвського подаровані його донькою Тамарою Зуєвською науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія».^[3] У 2007 році на базі матеріалів з архіву, а також укладеного бібліографічного покажчика колекції, була опублікована книга «Олег Зуєвський: „Я входжу в храм…“ Поезії. Переклади. Статті. Матеріали до біографії», упорядником якої виступила Наталія Казакова. До збірника увійшли непубліковані раніше тексти поезій і перекладів О. Зуєвського, наукові публікації, більшість із яких була недоступна в Україні, уривки із щоденників його дружини Людмили, спогади Петра Саваріна та Петра Одарченка^[4]

Поетичні збірки

Золоті ворота (1947)
Під знаком Фенікса (1958)
Парафрази (1993)
Кассіопея (1995)
Голуб серед ательє (1991)
«Вибране. Поезії. Переклади» (1992)
«Кассіопея. Парафрази» (К. Журн. «Дніпро», 1993)
Обіцянка радости (1995)

Переклади

Перекладав українською визначних західноєвропейських поетів: з німецької:

з англійської:

з французької:

Деякі переклади Олега Зуєвського опубліковані в збірці «Вибране».

Див. Олег Зуєвський, Вибране: Поезії. Переклади, К.:Дніпро, 1992. — 364 с.

Примітки

↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Державин В. Відродження символізму [Рецензія] // Укр. трибуна. — Мюнхен, 1947. — С. 5.
↑ Колекція Олега Зуєвского (Канада). Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
↑ Олег Зуєвський: «Я входжу в храм...» Поезії. Переклади. Статті. Матеріали до біографії. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.

Джерела

Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
С. Д. Павличко «Теорія літератури», К.: Основи 2002
Олег Зуєвський: «Я входжу в храм…»: поезії, переклади, статті, матеріали до біографії / упоряд. Н. Казакова. — К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 839 с.
Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Астаф'єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. — К., 1998. — 313 с.
Зуєвський Олег Йосипович // Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 364.
Казакова Н. В. Книжкова виставка Олега Зуєвського // Слово і час. — 2002. — № 5. — С. 94.
Назаренко Т. Поетичний всесвіт Олега Зуєвського // Хрестоматія української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 558—564.
Одарченко П. Олег Зуєвський // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип,1995. — С.155-162.
Павличко С. Творчість Олега Зуєвського, або Аномалія українського сюрреалізму // Зуєвський О. Вибране. — К.: Дніпро, 1992. — С. 5-15.
Ротач П. І слово, і доля, і пам'ять: Статті, дослідження, спогади. — Полтава: Верстка, 2000. -442 с.
Скрипка В. Привітаймо щирим серцем (нотатки про О. Зуєвського до публ. його поезій) // Кур'єр Кривбасу. — 1994. — № 13. — С.23.
Слабошпицький М. Поет для поетів. Олег Зуєвський // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 629—655.
Яременко В. Від рідної хати ключі збереглися. — К.: МП «Фотовідеосервіс», 1992. — 127 с.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.