Знамеровська Тетяна Петрівна
фото початку 20 ст.
Народилася	14 січня 1912(1912-01-14) Москва, Російська імперія
Померла	22 серпня 1977(1977-08-22) (65 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Національність	росіянка
Діяльність	мистецтвознавство
Відома завдяки	викладач, письменник, колекціонер
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства[d]
Відомі учні	Нємцова Валентина Сергіївна
Знання мов	російська[1]
Заклад	Санкт-Петербурзький державний університет
У шлюбі з	Павло Сигизмундович Чахурський

Тетяна Петрівна Знамеровська (рос. Татьяна Петровна Знамеровская; 1912—1977) — російський радянський мистецтвознавець, викладач, письменник, колекціонер.

Народилась у місті Москва. Походила з родини російського офіцера Петра Йосиповича Знамеровського. 1916 року разом із родиною доньку перевезли у місто Київ, де перебував її батько. Первісне навчання отримала вдома, де її вихователькою і вчителькою була пані Вишневська, що закінчила Університет у місті Гренобль. Батьки віддали доньку до школи лише у четвертий клас.

1926 року родина перебралась на житло у місто Дитяче Село (колишнє Царське Село), куди перевели її батька для навчання на Вищих Командних курсах.

Знамеровска мала вищу освіту, первісно закінчила Гірничий інститут у Ленінграді. 1931 року побралася із Павлом Чахурським. 1935 року разом із чоловіком відбула у Казахстан. Через рік вони повернулися до Ленінграда. Пані Знамеровська закінчила тут Ленінградський державний університет (історичний факультет).

В роки війни 1941—1945 рр. перебувала з чоловіком на Далекому Сході СРСР. Тоді ж перейшла до вивчення проблем мистецтвознавства. 1946 року Тетяна Знамеровська захистила дипломную работу та була прийнята у аспірантуру, в 1950 році захистила дисертацию, котра була присвячена творчості художника Хосе де Рибери. З того ж 1950 року перейшла також на викладацьку роботу з історії мистецтв.

Працювала в Ленінграді. Фахівець з історії мистецтва Італії і Іспанії 16-17 ст.

Багаторічний викладач Ленінградського державного університету.

Окрім викладацької діяльності сама створювала вірші (але не друкувла їх), вперше переклала на російську сонети художника Рафаеля Санті (1483—1520).

Колекціонувала книги і керамічні вироби народів світу, в її колекції були керамічні вироби майстрів Італії, Німеччини, Угорщини, Польщі, України, країн Прибалтики.

Всю власну бібліотеку і приватну колекцію передала до краєзнавчого музею міста Солікамськ.

російською

• «Андреа Мантенья — художник североитальянского кватроченто». Л., 1961.
• «Веласкес». М., 1978.
• «Микельанджело да Каравджо». 1573—1610. М., 1955.
• «Направление, творческий метод и стиль в искусстве». Л., 1975.
• «Неаполитанская живопись первой половины XVII века». М., 1978.
• «Проблемы кватроченто и творчество Мазаччо.» Автореф. дис. на соиск. уч.ст. д-ра искусствоведения. Л., 1975.
• «Проблемы кватроченто и творчество Мазаччо». Л., 1975.
• «Прядильщицы» как итог развития бытового жанра в творчестве Веласкеса (ко 300-летию со дня смерти)" // Научные доклады высшей школы. Серия исторических наук. № 2. 1961.
• «Сальватор Роза» Т. П. Знамеровская. М., 1972.
• «Творчество Хусепе Риберы и проблема народности испанского реалистического искусства». Л., 1955.
• «Хусепе Рибера». М., 1982.

• Мистецтво Італії
• Мистецтво Іспанії
• Ермітаж (відділ малюнків)
• Ермітаж, друкована графіка
• Мистецтвознавство
• Колекціонування
• Альтруїзм
• Сонет
• Маліцька Ксенія Михайлівна

• Санкт-Петербургский государственный университет [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)