Збройні сили Аргентини були створені відразу ж після Травневої революції 1810 року. Впродовж усієї історії країни вони відігравали значну роль. У 1930, 1943 (під час Другої світової війни), 1955, 1962, 1966 і 1976 роках аргентинські військовики силою захоплювали владу в країні.
1983 року, після повернення демократії в Аргентину, Збройні сили було скорочено, а їх бюджет зменшено. 1995 року було скасовано обов'язковий призов до війська.
1990 року було скасовано ембарго, яке британський уряд впровадив щодо Аргентини після війни. Після цього Аргентину було названо найважливішим союзником НАТО за межами альянсу. Розпочалася співпраця Збройних сил Аргентини, Бразилії і Чилі.
Структура Збройних сил Аргентини базується на Законі про Національну Оборону № 23554, затвердженому 1988 року. Згідно з ними ієрархія Збройних сил виглядає так:
Головною базою Військово-морських сил Аргентини є Пуерто-Бельграно. На 2007 рік особовий склад ВМС становив близько 20 тисяч осіб[3]. Під управлінням ВМС знаходиться 4 морські бази, 4 бази морської авіації, 4 військові порти, 2 морські бригади, 3 бази морської піхоти, станція морської авіації, арсенал. На озброєнні ВМС Аргентини 6 есмінців, 9 корветів, 6 швидкоплавних катерів, 4 патрульних катери, 3 субмарини, 3 транспортні кораблі, криголам, танкер, 11 буксирів і т. д.
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 6 травня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
