Село Зарічне знаходиться на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Корольки, нижче за течією на відстані 6 км розташоване село Нечаївка (Буринський район), на протилежному березі — села Сафонівка і Пруди, за 3 км — зняте з обліку 2006 року с. Петухівка (Буринський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 1914.
Історія
За даними на 1862 рік у власницькому селі Вшивка (Святе озеро) Путивльського повітуКурської губернії мешкало 449 осіб (221 чоловік та 228 жінок), налічувалось 60 дворових господарств, існувала[1].
Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі Краснослобідської волості мешкало 698 осіб, налічувалось 99 дворових господарств[2].
Село мало також назви Виноградівка та Ворошилівка (Журналы Путивльского очередного уездного земского собрания 26-29.10.1871 г., Курск, 1872, с.51; УРСР, адміністративна карта Сумської області, Харків, 1939).
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[3], встановлено імена щонайменше 7 жертв-жителів села[4]..
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Путивльської міської громади[6].