Станцію Запоріжжя-Кам'янське споруджено при прокладанні першої ділянки новозбудованої Катерининської залізниці та урочисто відкрито 18 (30) травня1884 року[1]. У складі Катерининської залізниці було побудовано Кам'янську гілку — від станції Запоріжжя (нині — Запоріжжя-Кам'янське) до шпалопросочувального заводу на березі Дніпра, при станції Тритузна. У 1892 році цей шпалопросочувальний завод було перенесено на станцію Кайдацька біля Катеринослава. Саме ці місця у 1887 році обрало для будівництва свого заводу новостворене, завдяки іноземному капіталу, Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство. Через два роки завод розпочав роботу, а напередодні Першої світової війни він став найпотужнішим металургійним підприємством.
Сусіднє Кам'янське (тоді ще давнє козацьке село) у 1913 році мало вже 40 тисяч населення, а 1917 року — 60 тисяч, чим перевершило більшість повітових центрів і наблизилося до невеликих губернських. У цьому ж році, за Тимчасового уряду, воно нарешті отримало статус міста. У 1930-ті роки воно отримає ідейно витриману назву — Дніпродзержинськ. Головна лінія залізниці проходить у цій місцевості по дніпровсько-сурському водоподілу, де різниця висот із берегом Дніпра складає близько 120 метрів. Саме це змусило вдатись до такого розвитку траси — з романківським тупиком, де потяги змінювали напрямок руху. Це було незручно і навіть призводило до аварій.
На старих фото є можливість побачити лише стіни першого поверху будівлі у неороманському стилі. Нині вони гладко тиньковані, а перед цим були обкладені кахлями. За цим проектом на Катерининській залізниці було збудовано декілька вокзалів.
Кам'янською гілкою перевозились тільки вантажі, регулярного пасажирського руху нею не було. На вокзал і з вокзалу пасажирів доправляли візники, розцінки яких під час осіннього та весняного бездоріжжя були вищими.
1921-го року місто Олександрівськ було перейменоване на Запоріжжя. Проте його залізничні станції лишалися зі старою назвою. Перейменували їх лише за три роки. А станцію Запоріжжя біля Кам'янського1924 року вирішили назвати на честь революціонера Гаврила Баглія — одного з перших радянських керівників залізниці.
.jpg)
