Еріх Ауербах

Еріх Ауербах
нім. Erich Auerbach
Народився9 листопада 1892(1892-11-09)[1][2][…]
Берлін
Помер13 жовтня 1957(1957-10-13)[1][2][…] (64 роки)
Воллінгфорд , Коннектикут
КраїнаСША США
Національністьєврей
Діяльністьмовознавець, бібліотекар, перекладач, викладач університету, літературний критик, письменник, романіст, історик літератури, comparative literature academic
Alma materГайдельберзький університет, Грайфсвальдський університет
Галузьроманістика, історія літератури
ЗакладМарбурзький університет
Єльський університет
Стамбульський університет
Університет штату Пенсильванія
Вчене званняпрофесор
ВчителіLeo Spitzerd і Karl von Lilienthald
Відомі учніФредрік Джеймісон
Аспіранти, докторантиФредрік Джеймсон
Відомий завдяки:книга «Мімесис» (1946)
Нагороди

Еріх Ауербах (нім. Erich Auerbach , 9 листопада 1892 , Берлін — 13 жовтня 1957 , Воллінгфорд , Коннектикут) — німецький філолог, історик романських літератур, перекладач.

Біографія

Народився 9 листопада 1892 року в Берліні в єврейській сім'ї. Вчився в Берліні, Фрайбурзі , Мюнхені . У 1913 отримав ступінь доктора права в Гайдельберзькому університеті . Брав участь у Першій світовій війні . Потім вирішив змінити професію, закінчив філологічний факультет Грайфсвальдського університету (1921). У 1923—1929 — службовець в Державній бібліотеці Пруссії в Берліні. Переклав Дж. Віко (1924). З 1929 викладав на філологічному факультеті Марбурзького університету . Після приходу нацистів до влади був у 1935 усунений від викладання. Емігрував до Туреччини, викладав у Стамбульському університеті. З 1947 жив і працював у США. Викладав в Пенсильванському університеті, у Принстоні, Єлі .

Наукові інтереси

Грайфсвальдський університет - Alma Mater Еріха Ауербаха

Головна книга Ауербаха «Мімесис» (1946), написана в Стамбулі, була перекладена в 1953 на англійську, а потім й інші мови, отримала широку популярність, справила великий вплив на теорію і практику інтерпретації літератури, культури, історії в гуманітарних дисциплінах і соціальних науках Заходу; зокрема, під впливом «Мімесиса» Карло Гінзбург розробив свій мікроісторичний метод. Книга Мімесис вплинула на таких науковців, як Джордж Стайнер , Едвард Саїд , Дж. Гартман , Фредрік Джеймісон та ін.

Ця книга нарисів про європейську літературу від Гомера до Вірджинії Вулф стала буквально класичною: вона досі входить до обов'язкового канону студій літературознавства, культурології й романістики. Варто зазначити, що проблема репрезентації «реальності» перебувала в центрі вже першої книги Ауербаха — його праці про Данте (1929); в цій же праці він поставив проблему публіки, структур читацького розуміння, які були розвинуті в наступних працях.

Праці

  • Данте - поет земного світу / Dante als Dichter der iridischen Welt (1929)
  • Віко і Гердер / Vico und Herder (1932)
  • Французька публіка XVII століття / Das französische Publikum des 17. Jahrhunderts (1933)
  • Романтизм і реалізм / Romantik und realismus (1933)
  • Нові студії Данте / Neue Dantestudien (1944)
  • Мімезис. Зображення дійсності в європейській літературі / Mimesis. Dargestellte Wirklichkeit in der abendländischen Literatur (1946)
  • Вступ до романської філології / Introduction aux études de philologie romane (1949)
  • Чотири дослідження з історії освіти у Франції / Vier Untersuchungen zur Geschichte der französischen Bildung (1951)
  • Типологічні мотиви в середньовічній літературі / Typologische Motive in der mittelalterlichen Literatur (1953)
  • Літературна мова і публіка в часи пізньої латинської античності й Середньовіччя / Literatursprache und Publikum in der lateinischen Spätantike und im Mittelalter (1958)
  • Сцени з драми Європейської літератури / Scenes from the Drama of European Literature (1959)
  • Збірник статей з романської філології / Gesammelte Aufsätze zur romanischen Philologie (1962)

Переклади українською

  • Еріх Ауербах. Мімезис. пер. з німецької Роман Осадчук. – Львів: Апріорі (анонс представника видавництва)[4]

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Babelio — 2007.
  4. ↑ [1]

Література

  • Green G. Literary criticism & the structures of history, Erich Auerbach & Leo Spitzer. Lincoln: University of Nebraska Press, 1982
  • Giucci G. Erich Auerbach. Rio de Janeiro: Imago, 1994
  • Lerer S. Literary history and the challenge of philology: the legacy of Erich Auerbach. Stanford: Stanford UP, 1996
  • Wahrnehmen Lesen Deuten: Erich Auerbachs Lektüre der Moderne/ Walter Busch, Gerhart Pickerodt, Markus Bauer (Hrsg.). Frankfurt/Main: Klostermann, 1998
  • Gumbrecht H.U. Vom Leben und Sterben der grossen Romanisten: Karl Vossler, Ernst Robert Curtius, Leo Spitzer, Erich Auerbach, Werner Krauss. München: Hanser, 2002
  • Erich Auerbach: Geschichte und Aktualität eines europäischen Philologen/ Karlheinz Barck, Martin Treml (Hrsg.). Berlin: Kulterverlag Kadmos, 2007

Посилання