Розпочав професіональну кар'єру в 1971 році в клубі «Спортіво Бельграно», який виступав в одному з нижчих аргентинських дивізіонів. Наступного року перебрався в «Колон», який у 70-х роках XX століття був одним із середняків вищої аргентинської ліги. Молодий захисник досить швидко прогресував, і після приблизно трьох років гри за «Колон» потрапив в сферу інтересів «Індепендьєнте», одного з найсильніших клубів Аргентини тих років, куди й перейшов у 1975 році. За наступні п'ять років Троссеро, будучи одним з найкращих гравців захисної лінії команди, виграв в її складі два чемпіонати Насьональ. Потім у 1980 році перейшов до французького «Нанта», відіграв в його складі близько півтора років, став чемпіоном Франції, після чого повернувся в «Індепендьєнте». У 1983 році Енсо виграв свій третій національний чемпіонський титул, цього разу це був турнір Метрополітано. У 1984 році Троссеро в складі «Індепендьєнте» виграв Кубок Лібертадорес, а потім і Міжконтинентальний кубок, перемігши у фіналі останнього «Ліверпуль» (1:0). У наступному, 1985, році Троссеро залишив «Індепендьєнте» і перейшов у мексиканську «Толуку». У наступні роки він грав за «Естудьянтес» і швейцарський «Сьйон», у 1989 році ненадовго повернувся в «Естудьянтес», де й завершив кар'єру гравця.
Кар'єра в збірній
Скривавлений Енсо Троссеро у футболці національної збірної Аргентини
Троссеро взяв участь у складі національної збірної в Чемпіонаті світу 1982, де аргентинці, колишні на той момент діючими чемпіонами світу, зупинилися на стадії другого групового етапу, і в Кубку Америки 1983, де аргентинці не змогли вийти з групи. Грав у кваліфікації чемпіонат світу 1986 року, але у фінальній частині турніру не виступав. Всього за збірну Троссеро провів 22 матчі.
Кар'єра тренера
Кар'єру тренера Троссеро розпочав 1990 року в «Сьйоні». У сезоні 1991/92 років до нього прийшов перший успіх на тренерському містку: його команда стала чемпіоном Швейцарії[1]. Потім два сезони тренував середняка аргентинської Прімери «Уракан», після чого очолив на один сезон (1994/95) очолив «Естудьянтес», який вилетів до цього з Прімери, і привів його до перемоги в другому дивізіоні. У наступні декілька років тренував «Колон», «Сан-Мартін» (Сан-Мігель-де-Тукуман), швейцарський «Лугано» й «Індепендьєнте», не досягнувши з цими командами особливих успіхів. З серпня 2000 по червень 2001 року Троссеро тренував збірну Швейцарії. Швейцарці не змогли виконати поставлене завдання — потрапити на чемпіонат світу 2002, посівши 4-е місце в групі з 6-ти команд, й Енсо залишив свою посаду ще до закінчення відбіркового турніру. Потім була трирічна пауза в тренерській діяльності. У 2004 році очолив один з найсильніших клубів Гватемали — «Мунісіпаль», за три роки роботи в ньому Енсо виграв п'ять розіграшів чемпіонату країни (тричі Апертуру і двічі — Клаусуру), а також міжнародний турнір Copa Interclubes UNCAF. У 2007 році Троссеро прийняв пропозиції одного з найсильніших клубів Саудівської Аравії — «Аш-Шабаба», з яким виграв Саудівський кубок чемпіонів; наприкінці 2008 року залишив займану посаду. У листопаді 2009 року повернувся до Аргентини, де очолив клуб «Годой Крус». У січні 2010 рокуочолив «Аль-Іттіхад» (Саудівська Аравія), з яким втретє поспіль виграв Кубка короля. У січні 2015 року повернувся на тренерський місток гватемальського «Депортіво Мунісіпаль».
.svg){kind=small}
