PROFILPELAJAR.COM

	Крістіан Діас
Особисті дані
Народження	12 травня 1976 (48 років)
	Флоренсіо-Варела, Аргентина
Зріст	175 см
Вага	74 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	лівий захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Крістіан Діас (ісп. Cristian Díaz, нар. 12 травня 1976, Флоренсіо-Варела) — аргентинський футболіст, що грав на позиції лівого захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб команди «Хорхе Вільстерман».

Ігрова кар'єра

Діас родом з міста Флоренсіо-Варела, що в агломерації столиці Буенос-Айреса. У віці дванадцяти років він вступив до академії «Індепендьєнте» (Авельянеда), який підтримував з дитинства^[1]. Він був включений до складу старшої команди тренером Мігелем Анхелем Лопесом^[2]. В аргентинській Приімері Діас дебютував 29 жовтня 1995 року перемогою 1:0 проти «Депортіво Еспаньйол». Через два місяці він виграв свій перший трофей — Суперкубок Лібертадорес, хоча у фінальному матчі на поле не виходив. Прем'єрний гол у вищому дивізіоні Діас забив 13 жовтня 1996 року в грі проти «Банфілда» (1:1). Він швидко завоював місце в обороні^[3] і в наступні роки двічі з командою з Авельянеди ставав віце-чемпіоном Аргентини Аргентини (в сезонах Апертури 1996 і Клаусури 2000). Всього він провів у рідній команді п'ять років і зіграв у більш ніж 150 офіційних іграх за команду.

У травні 2000 року Діас перейшов до італійського «Удінезе» за два мільйони доларів^[4]. Через три місяці він виграв з командою Кубок Інтертото і кваліфікувався до Кубка УЄФА^[1]. У Серії А дебютував 1 жовтня 2000 року в матчі проти «Брешії» (4:2), а перший гол забив в 17 лютого 2001 року в зустрічі проти «Верони» (2:1). Протягом сезону 2000/01 він був головним захисником «Удінезе», пропустивши лише три поєдинки Серії А, а команда фінішувала на 12-й позиції.

Відразу після цього він переїхав до Іспанії, підписавши чотирирічний контракт з «Мальоркою»^[5]. У місцевій Прімері дебютував 15 вересня 2001 року в грі проти «Депортіво Алавеса» (0:0). У сезоні 2001/02 він з командою зайняв шістнадцяте місце в чемпіонаті, а також взяв участь у груповому етапі Ліги чемпіонів. Однак він не зміг пробитися до основного складу і був лише дублером іспанського збірника Мікеля Солера. Через це у липні 2002 року Діас перейшов на правах оренди у клуб Сегунди «Леванте». Аргентинець був одним з лідерів валенсійців, але команда зайняла підсумкове четверте місце в таблиці і не змогла вийти до еліти^[6]. Незважаючи на намагання керівництва «Леванте» залишити гравця, у серпні 2003 року він був відданий в оренду до клубу Ла Ліги «Альбасете»^[7]. Ще одне перебування в іспанському вищому дивізіоні також виявилося невдалим для Діаса, оскільки він зіграв лише шість матчів і через півроку повернувся до другого дивізіону, догравши сезон у команді «Сьюдад де Мурсія».

2004 року підписав угоду з черговим клубом Сегунди, «Альмерія», виступаючи за яку незабаром зламав хрестоподібні зв'язки у правому коліні і вирішив повернутися в Аргентину. Він провів реабілітацію в своєму рідному «Індепендьєнте», але йому не запропонували контракт^[3].

У липні 2005 року Діас став гравцем «Олімпо», у складі якої зазнав ще однієї серйозної травми. Після реабілітації він приєднався до клубу другого аргентинського дивізіону «Уракана», перед яким стояло амбітне завдання повернутись до вищої ліги^[8]. Цю ціль команді вдалося досягти — в кінці сезону 2006/07 колектив під керівництвом Антоніо Мохамед вийшов у перший дивізіон з Діасом в статусі основного гравця.

Відразу після підвищення, Крістіан перейшов у «Арсенал» (Саранді), де став основним захисником у тактиці тренера Густаво Альфаро. У грудні 2007 року він виграв з командою Південноамериканський кубок. У другому фінальному поєдинку з мексиканською Америкою (1:2) він забив автогол^[9], тим не менш цього рахунку вистачило аби святкувати перемогу у двоматчевому протистоянні завдяки перемозі 3:2 у першій грі. У липні 2008 року став з командою фіналістом Рекопи Південної Америки, а через місяць виграв Кубок банку Суруга. Його вдалий період був перерваний у листопаді 2008 року розривом зв'язок у лівому коліні^[8]. Це була чергова серйозна травма, після якої Діас вирішив закінчити футбольну кар'єру в серпні 2009 року у віці 33 років^[2].

Виступи за збірну

1995 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, разом з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 1995 року в Катарі і здобув золоті нагороди.

Кар'єра тренера

У 2010 році Діас три місяці був помічником тренера Клаудіо Убеди (його колишній партнер по «Уракану») у клубі другого аргентинського дивізіону «Індепендьєнте Рівадавія»^[1]. Відразу після цього Діас повернувся до рідного «Індепендьєнте» (Авельянеда), де став помічником Качо Родрігесу в резервній команді, а після уходу Родрігеса Діас став головним тренером резервної команди^[10]. У вересні 2011 року, після відходу Антоніо Мохамеда, Діас тимчасово очолив першу команду і тренував її у двох матчах^[11]. У березні 2012 року він знову став тимчасовим тренером першої команди — цього разу його замінив Рамона Діаса, Завдяки гарній грі його вихованців, у тому числі гостьова історична перемога в лізі над «Бока Хуніорс» (5:4)^[12] — і невдачею переговорів керівництва клубу з іншими тренерами, кілька днів по тому Крістіан Діас був призначений повноцінним головним тренером команди^[13]. Він керував нею протягом наступних п'яти місяців — незважаючи на успішний старт та оновлення складу в літньому трансферному вікні, згодом почались погані результати. Він пішов з посади у серпні 2012 року після серії з дванадцяти матчів без перемоги, залишивши команду в зоні вильоту^[14].

У січні 2013 року Діас став тренером чилійського клубу «Депортес Ікіке»^[10]. У тому ж місяці він вивів команду до групового етапу Копа Лібертадорес (це був історичний перший виступ «Ікіке» в цьому змаганні), але в цілому його команда виступала погано (всього дві перемоги в тринадцяти матчах). Крім того, у березні після матчу ліги проти «Універсідада де Чилі» (0:2) він вступив у бійку з одним із вболівальників^[15]. Його звільнили після трьох місяців роботи, коли «Ікіке» опинився на передостанньому місці в лізі^[16].

У січні 2015 року Діас прийняв перуанський «Універсідад Сан-Мартін»^[17]. Він очолював команду до кінця року — Сан-Мартін добре виступив у національному кубку (дійшов до півфіналу), але в матчах чемпіонату лише боровся за виживання. Незважаючи на загалом середні результати, команду оцінили засоби масової інформації за виразний та досить ефективний стиль гри^[18].

У лютому 2016 року Діас повернувся на батьківщину, замінивши Дієго Оселлу на посаді тренера «Олімпо»^[19] із завданням врятувати команду від вильоту^[3]. Наприкінці сезону «Олімпо» зайняв останнє, п'ятнадцяте місце в своїй групі ліги, але команді вдалося врятуватись від вильоту. Тим не менш десятимісячне перебування в команді виявилося досить невдалим (лише п'ять перемог у 26 матчах), що призвело до відставки тренера у грудні 2016 року^[20].

У квітні 2017 року Діас очолив інший аргентинський клуб «Кільмес», що знаходився в зоні вильоту, через неспроможність ради домовитися з більш досвідченими тренерами^[21]. Крістіан не міг змінити жахливу гру команди — його гравці здобули лише дві перемоги у дванадцяти матчах (і забили в них лише чотири голи). Крім того, наприкінці сезону команді довелося залишитись без семи гравців з найбільшими контрактами, вилученими зі складу президентом^[22]. Наприкінці турніру «Кільмес» вилетів до другої ліги, а Діас покинув клуб^[23].

У червні 2018 року Діас став тренером сальвадорського клубу «Санта-Текла»^[24], з яким став чемпіоном Сальвадору, вигравши Апертуру 2018 року.

З 2019 року очолює тренерський штаб болівійської команди «Хорхе Вільстерман». З командою став чемпіоном Болівії, вигравши Клаусуру 2019 року.

Титули і досягнення

Як гравця

Володар Суперкубка Лібертадорес (1):

«Індепендьєнте»: 1995

Володар Кубка Інтертото (1):

«Удінезе»: 2000

Володар Південноамериканського кубка (1):

«Арсенал» (Саранді): 2007

Володар Кубка банку Суруга (1):

«Арсенал» (Саранді): 2008

Як тренера

Чемпіон Сальвадору (1):

«Санта-Текла»: Апертура 2018

Чемпіон Болівії (1):

«Хорхе Вільстерман»: Клаусура 2019

Примітки

↑ ^а ^б ^в Gurevich, Darío (16 maja 2012). Cristian Díaz, en primera persona. El Gráfico (ісп.). elgrafico.com.ar. Процитовано 21 czerwca 2018.
↑ ^а ^б Se retiró Cristian Díaz. La Caldera del Diablo (ісп.). lacalderadeldiablo.net. sierpień 2009. Процитовано 21 czerwca 2018.
↑ ^а ^б ^в Bisson, Santiago. EST. DE TÉCNICOS (A-B-C-D). Archivo Deportes (blog) (ісп.). archivodeportes2.blogspot.com. Процитовано 21 czerwca 2018.
↑ Un seguro para Cristian Díaz. La Nación (ісп.). lanacion.com.ar. 27 maja 2000. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ El argentino Christian Leonel Díaz, del Udinese, nuevo fichaje del Real Mallorca. ABC (ісп.). abc.es. 1 września 2001. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Ayats, Carlos (6 lutego 2003). El futuro de Cristian podría ser granota. As (ісп.). as.com. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Cristian Díaz llega cedido del Mallorca. El Periódico de Aragón (ісп.). elperiodicodearagon.com. 20 sierpnia 2003. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ ^а ^б Gurevich, Darío (11 maja 2012). Cristian Díaz, bonus de confesiones. El Gráfico (ісп.). elgrafico.com.ar. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ América, a un gol de la Copa Sudamericana; Arsenal, campeón. La Jornada (ісп.). jornada.unam.mx. 6 grudnia 2007. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ ^а ^б Cristian Díaz es el nuevo DT del Iquique. Clarín (ісп.). clarin.com. 26 listopada 2012. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Cristian Díaz asumió como DT interino. LocoXelRojo.com (ісп.). locoxelrojo.com. 5 września 2011. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Hazaña: Independiente le ganó 5-4 a Boca en la Bombonera con un héroe, el "Tecla" Farías. Gaceta Deportiva (ісп.). gacetadeportiva.com.ar. 11 marca 2012. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Gallego le dijo "no" a Independiente y crecen las chances de Cristian Díaz. Ambito (ісп.). ambito.com. 13 marca 2012. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Un final anunciado: Cristian Díaz dejó de ser el técnico de Independiente. La Nación (ісп.). lanacion.com.ar. 26 sierpnia 2012. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Despiden a Cristián Díaz del Iquique chileno tras amenazas de hinchas. Colombia.com (ісп.). colombia.com. 13 marca 2013. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Deportes Iquique anuncia que Cristian Díaz deja de ser su entrenador. Emol (ісп.). emol.com. 12 marca 2013. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ San Martín: técnico argentino Cristian Díaz llegó a Lima. El Comercio (ісп.). elcomercio.pe. 3 stycznia 2015. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Gogeascoechea, Josu (22 grudnia 2015). San Martín: San salvado. De Chalaca (ісп.). dechalaca.com. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Olimpo tiene nuevo DT: Cristian Díaz. Aurinegro (ісп.). aurinegro.com.ar. 22 lutego 2016. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Cristian Díaz renunció en Olimpo. Diario Jornada (ісп.). diariojornada.com.ar. 4 grudnia 2016. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Cristian Díaz es el nuevo entrenador de Quilmes. Clarín (ісп.). clarin.com. 5 kwietnia 2017. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Cristian Díaz: Quilmes descendió en Argentina y excluyó a siete jugadores. América TV (ісп.). americatv.com.pe. 19 czerwca 2017. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Salvatierra, Mauro (5 lipca 2017). Cristian Diaz dejó de ser el DT de Quilmes. Pasión Cervecera (ісп.). pasioncervecera.com. Процитовано 22 czerwca 2018.
↑ Peñate, Christian (19 czerwca 2018). Argentino Christian Díaz confirmó que será técnico del Santa Tecla. El Gráfico (ісп.). elgrafico.com. Процитовано 22 czerwca 2018.