Домоткань — річка в Україні, права притока Дніпра. Басейн Чорного моря. Довжина 39,2 км. Площа водозбірного басейну 350 км². Похил річки 1,6 м/км. Лісистість басейну становить 14 % (переважно штучного походження, лісосмуги).
Долина коритоподібна, завширшки до 1,5 км, сформувалася у западині Українського кристалічного щита. Річкова система існувала тут ще в ранньому палеогені — 5 млн років тому. В період Дніпровського зледеніння впритул до нинішнього гирла підійшов і зупинився льодовик. Круті схили долини і балок-приток на значних площах розорані, продовжується інтенсивна водна ерозія. Використовується на зрошення, рибальство, потреби скотарства.
Річище слабозвивисте, шириною до 5 м, глибиною 0,3-0,8 м, у пониззі пересічно 1,3 м. У верхів'ї розділене на окремі плеса, що поросли травою й очеретом. На багатьох ділянках колись розчищене і спрямлене річище знов замулило. Значна глибина залягання підземних вод.
Льодостав на річці триває з грудня по кінець лютого. Річку відносяться до річок з весняною повінню. Найбільша витрата води спостерігається в період весняного танення снігів. Живлення мішане, але переважає снігове. Стік зарегульовано ставками. 11 малих — загальним об'ємом 280 тис. м³, площею 30 га (у верхів’ях річки та балок), одне водосховище — об'ємом 4,36 млн. м³, з площею водного дзеркала 181 га (у середній течії). Використання ставків і водосховища — рибальство, водопій свійських тварин. 7,5 км гирла затоплено водами Кам'янського водосховища, ширина затоки 100-800 м.
Притоки
Гідрографічна мережа складається з основного річища та п'ятьох балок-приток (з довжиною русла понад 10 км) і 89 великих балок і ярів (довжиною від 1 до 10 км). Густота річкової мережі становить 0,30 км/км². Довжина яружно-балкової мережі становить 416 км.
Раритетні види Домотканської флори складають близько 10%. Верхів’я балок зарослі байрачними дібровами, у складі яких переважають дуб звичайний, клен польовий, липа серцелиста, ясен звичайний і в'язи. Подекуди збереглися старовікові ділянки лісу.
Долина вкрита трав'янистою лучною рослинністю із вкрапленням очеретово-рогозових та осокових боліт. Подекуди вздовж русла, зустрічаються групи дерев (верба біла, осокори) і зарості чагарників (верболози, терен, свидина, жостір та ін.).
Усі природні фітоценози долини знаходяться під великим тиском антропогенного чинника. Спостерігається перевипас і забур’янення пасовищ, витоптування рослинності КРХ. Ерозія крутих схилів.
Маленька річечка, що зветься Домоткань, дуже багата раками, які мають понад дев'ять дюймів. У ній збираються також водяні горіхи, які схожі на металеві колючки, варені вони дуже смачні для споживання.
Вперше річка Домоткань зображена на «Генеральній карті України» цього картографа. Правий берег Дніпра в районі гирла Домоткані і Самоткані, як видно на той час був вкритий лісом.
«Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
«Ресурсы поверхностных вод СССР». — Ленинград, 1967. (рос.)
«Домоткань: минуле, сучасне, майбутнє»[недоступне посилання з вересня 2019]. Матеріали досліджень природної та культурної спадщини в басейнах річок Домоткань і Самоткань у 2001-2003 роках. – Дніпропетровськ, 2003. –135 с.
