Догель Валентин Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Догель.
Валентин Олександрович Догель
Народився26 лютого (10 березня) 1882(1882-03-10)
Казань, Російська імперія
Помер1 червня 1955(1955-06-01) (73 роки)
Ленінград, СРСР
ПохованняЛітераторські мостки
Країна Російська імперія → СРСР СРСР
Діяльністьзоолог, ботанік
Alma materПетербурзький університет
Галузьзоологія, паразитологія, протистологія, порівняльна анатомія, ембріологія
ЗакладПетербурзький університет, Зоологічний інститут АН СРСР
Вчене званнячлен-кореспондент АН СРСР, професор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникВ. Т. Шевяков
Відомі учніО. П. Маркевич,
Ю. І. Полянський,
Я. Д. Кіршенблат,
С. О. Османов
Аспіранти, докторантиМаркевич Олександр Прокопович
Boris Evseevitch Bychowskyd
Ivan Oligerd
Aleksandr Paramonovd
Olga Ivanova-Kazasd
Мончадський Олександр Самойлович
E. M. Cheissind
Ekaterina Viktorovna Raikovad
Lev Nikolaevich Seravind
ЧленствоРосійська академія наук[1][2]
ВійнаПерша світова війна[2]
Військове званнялейтенант-полковник[2]
БатькоAlexander Dogield
НагородиЛенінська премія Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Dogiel».

Догель Валентин Олександрович (26 лютого 1882, Казань — 1 червня 1955, Ленінград) — російський і радянський зоолог, відомий працями з протистології, паразитології, порівняльної анатомії безхребетних тварин та ембріології, член-кореспондент АН СРСР[3], дійсний член Лондонського Ліннеївського товариства[4].

Особливо знаний за формулювання принципів полімеризації і олігомеризації гомологічних органів та як автор класичного посібника «Зоология беспозвоночных», що витримав 7 перевидань (останнє 1981 року).

Біографія

Надгробок В. О. Догеля на Літераторських мостках

Валентин Олександрович народився 26 лютого (10 березня за старим стилем) 1882 року в Казані в родині А. С. Догеля — російської гістолога і ембріолога[3].

1904 року В. О. Догель закінчив Петербурзький університет і був залишений в університеті для підготовки до професорського звання[3]. 1910 року захистив магістерську дисертацію на тему «Catenata. Організація роду Haplozoon та деяких подібних до неї форм». З 1913 року — професор Петербурзького університету, докторська дисертація «Матеріали з історії розвитку Pantopoda»[3]. Одночасно читав лекції в Імператорському жіночому педагогічному інституті.

1915 року у званні поручика брав участь у Першій світовій війні (проходив службу у військово-санітарному транспорті). Влітку 1916 року відновив наукову діяльність.

З 1923 року організатор і керівник лабораторії паразитології в Ленінградському іхтіологічному інституті (ВНИОРХ). З 1939 року член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню математики та природничих наук[4].

1944 року очолює лабораторію протистології в Зоологічному інституті АН СРСР (ЗІН). Того ж року обирається іноземним членом Лондонського Ліннеївського товариства[4].

Керівник понад 40 експедицій з вивчення водойм СРСР. Організував в СРСР вивчення паразитарних і бактеріальних хвороб риб, що сприяло розвитку рибництва та акліматизації риб[3].

Помер 1 червня 1955 року у Ленінграді. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря (Ленінград).

Наукові праці

Є автором понад 100 наукових праць з протистології, паразитології, порівняльної анатомії безхребетних тварин та ембріології[3][4]. Ним була відкрита важлива закономірність еволюції Eumetazoa — принципи полімеризації гомологічних органів і олігомеризації гомологічних органів[5][4]. Створив прогресивне екологічне спрямування в паразитології. Створив школи протистологів і паразитологів[3].

  • (рос.) Догель В. А. Паразитарные заболевания рыб. — М.: Сельхозгиз, 1932. — 152 с.
  • (рос.) Догель В. А., Пешков М. А., Гусева Н. В. Бактериальные заболевания рыб. — М.: Пищепромиздат, 1939. — 114 с.
  • (рос.) Догель В. А., Быховский Б. Е. Паразиты рыб Каспийского моря. — М.-Л.: Издательство АН СССР, 1939. — 152 с.
  • (рос.) Догель В. А. Курс общей паразитологии. — Л.: Учпедгиз, 1941. — 288 с.
  • (рос.) Догель В. А. Зоология беспозвоночных. — М.: Советская наука, 1947. — 528 с.
  • (рос.) Догель В. А. Общая протистология. — М.: Советская наука, 1951. — 604 с.  — перекладена 1965 року англійською.
  • (рос.) Догель В. А., Бауэр О. Н. Борьба с паразитарными заболеваниями рыб в прудовых хозяйствах. — М.: Издательство АН СССР, 1955. — 88 с.
  • (рос.) Догель В. А. Общая паразитология / Переработано и дополнено Ю. И. Полянским и Е. М. Хейсиным. — Л.: Издательство Ленинградского университета, 1962. — 464 с.
  • (рос.) Догель В. А., Полянский Ю. И., Хейсин Е. М. Общая протозоология / Отв. ред. Ю. И. Полянский; АН СССР, Институт цитологии. — М.; Л.: Издательство АН СССР, 1962. — 592 с.
  • (рос.) Догель В. А. Зоология беспозвоночных: Учебник для университетов / Под ред. проф. Ю. И. Полянского. — Издательство 7-е, перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1981. — 606 с.

Знаменитий підручник Догеля «Зоологія безхребетних», до теперішнього часу використовується російськими студентами-біологами[4].

Нагороди та премії

Примітки

  1. ↑ Плотников И. С., Аладин Н. В., Смуров А. О. и др. Жизнь по гамбургскому счёту. 90 лет профессора Владислава Вильгельмовича Хлебовича, Life by the Hamburg rating. Ninety years of Professor Vladislav Vilgelmovich Khlebovich // Историко-биологические исследования — 2022. — Т. 14, вып. 4. — С. 187–201. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2022-4-187-201
  2. ↑ а б в Фокин С. И. Бег времени неумолимый. Юрий Иванович Полянский (1904–1993) глазами ученика, коллеги, историка науки, Relentless flight of time. Yury Ivanovich Poljansky (1904–1993) by eyes of the pupil, colleague, historian of science // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 4. — С. 9–45. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2019-14000
  3. ↑ а б в г д е ж и Догель Валентин Александрович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  4. ↑ а б в г д е (англ.) Obituary // Proceedings of the Linnean Society of London. Volume 167, Issue 2, pages 135—143, March 1957. DOI: 10.1111/j.1095-8312.1957.tb00787.x
  5. ↑ (рос.) Догель В. А. Олигомеризация гомологичных органов как один из главных путей эволюции животных. — Л.: Издательство ЛГУ, 1954. — 368 с.

Література

  • (рос.) Полянский Ю. И. Валентин Александрович Догель (Выдающиеся учёные Ленинградского университета). [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Л.: Издательство Ленинградского университета, 1969. — 54 с.
  • (рос.) Иванов А. В. В. А. Догель / Люди русской науки. — М., 1963.
  • (рос.) Григорьев С. В. Биографический словарь. Естествознание и техника в Карелии. — Петрозаводск: Карелия, 1973. — С. 101—102. — 269 с.
  • (рос.) Мазурмович Б. Н., Полянский Ю. И. Валентин Александрович Догель. 1882—1955. — М.: Наука, 1980. — 176 с.
  • (рос.) Биологи: Биографический справочник / Авторы: Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк и др.; Отв. ред. Ф. Н. Серков. — К. : Наукова думка, 1984. — С. 228—229. — 816 с.
  • (рос.) Человек, с которым было хорошо. Воспоминания о Валентине Александровиче Догеле (1882—1955). К 120-летию со дня рождения: Сборник статей / Под ред. С. И. Фокина. — СПб.: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2002. — (Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей; Сер. 1; Том 95).
  • (англ.) O. Bauer, Yu. Polianski, en S. Willmott, V. A. Dogiel (1882—1953) [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], Systematic Parasitology, Volume 4, Number 3, okt 1982, p. 256.

Посилання