PROFILPELAJAR.COM

**Дипіпанон**
	Систематична назва (IUPAC)
	4,4-diphenyl-6-(1-piperidinyl)-heptan-3-one
	Ідентифікатори
Номер CAS	467-83-4
Код ATC	?
PubChem	13331
DrugBank	DB01491
	Хімічні дані
Формула	C24H31NO
Мол. маса	349,518 г/моль
SMILES	eMolecules & PubChem
	Фармакокінетичні дані
Біодоступність	?
Метаболізм	гепатичний
Період напіврозпаду	3,5 год.
Виділення	?
	Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	?
Лег. статус	Controlled (S8) (AU) Class A (UK) Schedule II (US)
Шляхи введення	перорально

Дипіпанон (англ. Dipipanone, торгові назви «Піпадон», «Диконал»^[2] — синтетичний опіоїдний анальгетик, який використовується для лікування гострого болю перорально в дорослих. Дипіпанон часто використовують у випадках, коли показано застосування морфіну, але його не можна використовувати через наявність у пацієнта алергії на морфін. За знеболювальною дією 25 мг дипіпанону приблизно еквівалентні 10 мг морфіну.^[3]

Лікарські форми

Основні комерційно доступні форми препарату випускаються у поєднанні з циклізином, який дає зменшення нудоти, блювання та вивільнення гістаміну, пов'язаних із застосуванням сильних опіоїдів.^[4] Дипіпанон також був доступний протягом 1970-1980-х років у Великій Британії у формі пероральної мікстури по 10 мг на 5 мл без циклізину. Ця форма зустрічалася рідко, і зазвичай використовувалася лише під час досліджень ліків і в спеціалізованих наркологічних клініках.

Дипіпанон є єдиним альтернативним опіоїдом, який можна використовувати у Великій Британії, який має таку ж силу, як і морфін, який можна призначати замість нього, окрім оксикодону та гідроморфону, які зазвичай є альтернативою другої та третьої лінії для знеболювання, коли показаний морфін, але він погано переноситься. Також при цьому можна використовувати пластир з фентанілом, особливо у випадках порушення функції нирок.

Одним із обмежень використання дипіпанону є те, що він виробляється лише в одній лікарській формі, яка змішується з протиблювотним та антигістамінним засобом циклізин у співвідношенні 25 % дипіпанону до 75 % циклізину, що обмежує дозу дипіпанону абсолютною максимум 3 таблетки на прийом до 4–6 разів на добу. Ця лікарська форма 10 мг дипіпанону та 30 мг циклізину.^[5]

Дипіпанон виробляється лише у вигляді таблеток по 10 мг дипіпанону і 30 мг циклізину компаніями «Phoenix Healthcare Distribution Ltd», «Alliance Healthcare» і «Advanz Pharma». Станом на листопад 2011 року "Amdiphar"m припинила виробництво таблеток бренду «Диконал» для Великої Британії через комерційні причини, які не розголошуються. Проте продукт вказано як доступний на веб-сайті виробника станом на 1 липня 2014 року.^[6] Лікарям загальної практики тепер рекомендовано призначати препарат як генеричні таблетки дипіпанон/циклізин.

Використання

Дипіпанон недоступний у більшості країн світу або через закони, які забороняють його використання в медицині, як у США, або через припинення виробництва, оскільки більш сучасні анальгетики зайняли його частку ринку. Відомо, що Велика Британія, Північна Ірландія та ПАР продовжують використовувати дипіпанон, але його призначають нечасто. Дипіпанон є контрольованою речовиною списку I у США; йому було присвоєно номер ACSCN 9622, а з 2013 року він мав річну квоту на виробництво 5 грамів.^[7]

Хімія

Хімічно дипіпанон належить до класу опіоїдів, які називаються 4,4-дифенілгептан-3-онами. Він дуже нагадує метадон, єдина структурна відмінність полягає в тому, що N, N-диметильна частина метадону замінена піперидиновим кільцем. Іншими спорідненими сполуками з еквівалентною активністю, де піперидинове кільце було замінено іншими групами, є похідне морфоліну фенадоксон, а також відповідне похідне піролідину дипіанон.^[8] Синтез дипіпанону такий же, як і фенадоксону, за винятком того, що замість морфоліну використовується піперидин.^[9] Відомі також споріднені сполуки з ізоквінуклідиновим кільцем, такі як нуфеноксол.

Медичне та рекреаційне використання

Призначення дипіпанону не рекомендується, за винятком виняткових обставин, через передбачуваний ризик зловживання — Британський національний формуляр позначає препарат як «менш придатний для призначення» разом з іншими старими сполуками, такими як петидин і пентазоцин з нехарактерними патернами зловживання. Комбінація з циклізином призводить до дуже сильного збудження при застосуванні препарату, однак таблетки містять нерозчинні додаткові речовини, які можуть призвести до серйозних травм або смерті. З кінця 1970-х до початку 1980-х років у Великій Британії причиною багатьох смертей було зловживання цим препаратом. Оскільки постачання препарату припинилось, споживачі опіатів змішували подрібнені таблетки метадону з подрібненими таблетками циклізину, намагаючись відтворити ефект «Диконалу». При пероральному прийомі за показаннями від болю ризик розвитку залежності та ейфорії від дипіпанону подібний до морфіну.^[10] Відомі зареєстровані смерті, пов'язані з неправильним використанням цього препарату, можуть зробити цей препарат неприйнятним для лікарів, які призначають його.

Примітки

↑ Paterson S (квітень 1992). Pharmacokinetics of dipipanone after a single oral dose. British Journal of Clinical Pharmacology. 33 (4): 449—450. doi:10.1111/j.1365-2125.1992.tb04066.x. PMC 1381337. PMID 1349495. (англ.)
↑ GB patent 654975, Peter Ofner, Eric Walton, "Improvements relating to the Synthesis of Diphenyl Ketones", published 1948-02-09 (англ.)
↑ Swerdlow M (вересень 1967). General analgesics used in pain relief: pharmacology. British Journal of Anaesthesia. 39 (9): 699—712. doi:10.1093/bja/39.9.699. PMID 4860888. (англ.)
↑ Fang J, Glover V, Jarman J, Gorrod JW (1995). Inhibition of monoamine oxidase B by dipipanone and cyclizine. Pharmaceutical Sciences. 1 (6): 295—296. (англ.)
↑ DIPIPANONE HYDROCHLORIDE WITH CYCLIZINE Tablet All products. BNF NICE. BNF - British National Formulary. Процитовано 2 червня 2021. (англ.)
↑ Amdipharm Mercury Company Ltd. Amdipharm Mercury Company Limited. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 1 липня 2014. (англ.)
↑ Proposed Aggregate Production Quotas for Schedule I and II Controlled Substances and Proposed Assessment of Annual Needs for the List I Chemicals Ephedrine, Pseudoephedrine, and Phenylpropanolamine for 2014. Diversion Control Division. U.S. Department of Justice, Drug Enforcement Division. Архів оригіналу за 23 жовтня 2022. Процитовано 15 травня 2014. (англ.)
↑ Lenz GR, Evans SM, Walters DE, Hopfinger AJ (1986). Opiates. с. 406—407. ISBN 978-0-12-443830-9. {{cite book}}: Проігноровано невідомий параметр |ublisher= (довідка) (англ.)
↑ Ofner P, Walton E (1950). 444. Search for new analgesics. Part IV. Variations in the basic side-chain of amidone. Journal of the Chemical Society (Resumed): 2158. doi:10.1039/JR9500002158. (ісп.)
↑ Isbell H, Fraser HF (квітень 1953). Actions and addiction liabilities of dromoran derivatives in man. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. 107 (4): 524—530. PMID 13053414. (англ.)