Джон Каттінґ Беррі народився 16 січня1847 року в штаті Мен у родині капітана корабля[3]. Коли Джонові було чотири роки помер його батько, і хлопчика взяв на виховання батьковий приятель. Починаючи з 11 років йому довелося самому заробляти собі на життя[1]. У 17 років його хрестили за християнським обрядом. У 20 років Беррі пощастило врятуватися з корабля, що потрапив у шторм. Відчуваючи, що «Бог зберіг мені життя для якоїсь великої мети», він вирішив «решту свого життя жити за божим велінням»[1].
На прохання Такахіри Канди[ja], губернатора префектури Хіого, Беррі ще й очолив[8][10] муніципальну лікарню Кобе[12][13] і взяв на себе медичну діяльність у Кобе, Хімедзі, Акасі, Какогаві, Арімі та Санді[8]. Приймаючи 500—700 пацієнтів на місяць, він ще й інструктував місцевих лікарів[9]. У січні 1873 року в лікарні Кобе Беррі провів перший розтин тіла в історії префектури в присутності 750 лікарів і студентів-медиків[3].
Восени 1873 року Беррі попросили особисто проінспектувати в'язницю Кобе, де був спалах бері-бері[14]. Його приголомшили тамтешня антисанітарія та нелюдське поводження з в'язнями[15]. Він звернувся до губернатора префектури з проханням реформувати пенітенціарну систему. Після нього й інші місіонери відвідали в'язницю й представили уряду плани реформи системи. Вважають, що ці дії стали початком руху за реформу системи в'язниць Японії[16][17]. Далі, за згодою міністра внутрішніх справТосіміті Окубо Беррі здійснив перевірку в'язниць в Осаці, Кіото, Хьоґо та Харімі, за підсумками якої підготував звіт про тамтешні умови. Вважають, що цей звіт певною мірою вплинув на методи, які застосовує японська пенітенціарна система[18].
1878 року Беррі переїхав до Окаями, де працював над реформою префектурної лікарні[9]. 1883 року він переїхав до Кіото, а 1887-го очолив лікарню Досіся. А ще він взяв участь у створенні першої в Японії школи медсестер, афілійованої з цією лікарнею[19].
1893 року Беррі повернувся з Японії до США[2], де працював офтальмологом і отоларингологом у муніципальній лікарні міста Вустер у штаті Массачусетс, а також працював лікарем за викликом у менш фінансованих установах. 1911 року одержав орден Священного скарбу 3-го ступеня[2].
↑医学部・医学部附属病院の前身(1869年-) [Antecedents of Kobe University Hospital and the School of Medicine (1869–)]. History of Kobe University (яп.神戸大学の歴史) (Japanese) . Kobe University. Процитовано 1 жовтня 2013.
↑John C. Berry (April 1912). Medicine in Japan(PDF). The Journal of Race Development. 2: 470. Архів оригіналу(PDF) за 28 травня 2014. Процитовано 21 червня 2023.
↑W. W. Curtis (January 1899). Prison Reform in Japan. The Missionary Review of the World: 650.
Tanaka, Tomoko (2012). 近代日本高等教育体制の黎明 交錯する地域と国とキリスト教界 [The Dawn of Modern Japan's Higher Education System: Blending Regions, Countries, and Christianity] (Japanese) . Shibunkaku shuppan. ISBN978-4-7842-1618-5.
Kōbe Gaikokujin Kyoryūchi Kenkyūkai, ред. (1999). 居留地の窓から [From the Windows of the Foreign Settlement] (Japanese) . JUNKUDO Co., Ltd.
Kōbe Gaikokujin Kyoryūchi Kenkyūkai, ред. (2005). 神戸と居留地 多文化共生都市の原像 [Kobe and its Foreign Settlement: Origins of a Multicultural City] (Japanese) . Kōbe shimbun sōgō shuppan sentā. ISBN978-4-343-00315-7.
Kōbe shimbun bunka seikatsu bu, ред. (2001). ひと萌ゆる 知られざる近代兵庫の先覚者たち [A Single Sprout: The Unknown Pioneers of Modern Hyōgo] (Japanese) . Kōbe shimbun sōgō shuppan sentā. ISBN978-4-343-00160-3.
"Kōbe to Seisho" Henshū Iinkai, ред. (2001). 神戸と聖書 神戸・阪神間の450年の歩み [Kobe and the Bible: 450 Years of Progress in Kobe and its surroundings] (Japanese) . Kōbe shimbun sōgō shuppan sentā. ISBN978-4-343-00137-5.
The Japan Chronicle, ред. (1980). 神戸外国人居留地 [The Kobe Foreign Settlement] (Japanese) . Kōbe shimbun shuppan sentā.