Давор Іво Штір (хорв. Davor Ivo Stier ; 6 січня 1972 , Буенос-Айрес , Аргентина ) — хорватський політик , політолог , дипломат , член консервативної партії ХДС . Віцепрем'єр та міністр закордонних і європейських справ Хорватії у правоцентристському уряді Андрея Пленковича з 19 жовтня 2016 до 19 червня 2017.
Життєпис
Ранні роки. Освіта
Народився у Буенос-Айресі в Аргентині .[ 4] Жив у міському районі Флорес, який здебільшого населяє середній клас. Цікаво, що папа Франциск з цього самого району.[ 5] Сім'я Штіра родом із Самобора .[ 4] Сам він нащадок політичних емігрантів , які прибули в Аргентину після Другої світової війни . Його дід Іван Штір був полковником в «усташівській войниці» (військовому крилі партії усташів ) і помічником В'єкослава Лубурича , а дід із боку матері Мілорад Лукач був одним із провідних емігрантських політиків Хорватської селянської партії . Батько Штіра був лікарем, а мати Марія Лукач була професоркою університету.
У Хорватію Штір уперше потрапив 1990 року в рамках програми Фонду хорватської спадщини, а вдруге прибув за три тижні до падіння Вуковара як журналіст аргентинської газети «El Cronista» та «Radio America». В Аргентину повернувся в лютому 1992 року, де в Католицькому університеті Буенос-Айреса здобув диплом із фаху «політологія» і «міжнародні відносини» , а пізніше і «журналістика» .[ 6]
Політична діяльність
Повернувся в Хорватію 1996 року на запрошення хорватського МЗС , після чого працював у хорватських посольствах у Вашингтоні і Брюсселі та був до 2009 року радником прем'єр-міністра Іво Санадера з питань зовнішньої політики .[ 6]
На парламентських виборах 2011 обраний депутатом хорватського парламенту , де став членом Комітету з міжпарламентської співпраці та Комітету з питань європейської інтеграції , а також призначений заступником голови Комітету у закордонних справах. Крім того, входив до складу хорватської парламентської делегації у Парламентській асамблеї НАТО і делегації парламенту Хорватії у Спільній парламентській комісії Хорватія-ЄС.[ 7]
Був одним із найближчих співробітників прем'єрки Ядранки Косор та її радником і посланником у справах євроатлантичного співробітництва. У часи словенсько-хорватського дипломатичного охолодження Штір був головним учасником тихої дипломатії і посередником між Косор і прем'єр-міністром Словенії Борутом Пахором .[ 6] Під час партійних виборів у травні 2012 року Штір підтримав Томіслава Карамарка .[ 8] Водночас, він був проти дисциплінарного провадження проти Косор у лютому 2013 року після того, як партія вирішила покарати її за виступи в засобах масової інформації .[ 9]
У квітні 2013 року після вступу Хорватії в ЄС був одним із перших дванадцяти членів Європейського парламенту , обраних від Хорватії,[ 10] здобувши 5,75% голосів.[ 11]
У вересні 2012 зажадав від хорватського уряду відмовитися від ратифікації угоди про державний кордон між Хорватією та Боснією і Герцеговиною , стверджуючи, що тим самим Хорватія погодилася б на політику шантажу і вступ до ЄС ув'язала би з питаннями кордону. Він звинуватив боснійського міністра транспорту Даміра Хаджича у шантажі хорватського уряду, адже той заявив, що Боснія і Герцеговина не допустить будівництва Пелєшацького мосту , якщо договір про кордон не буде ратифіковано.[ 12] У квітні 2013 року Штір сказав, що умовою для вступу Боснії і Герцеговини в Європейський Союз буде інституційна рівність хорватів у Боснії і Герцеговині .[ 13] Через два місяці, в червні, Штір заявив, що «Хорватія повинна рішуче докласти зусиль, щоб розв'язати питання конституційності хорватського народу в БіГ не тільки на папері, а й на практиці». Він оцінив Федерацію Боснії і Герцеговини як де-факто «босняцький суб'єкт конфедерації» і оголосив про можливість улаштування Боснії і Герцеговини за бельгійським зразком. Він також зазначив, що Хорватія використає вступ у Євросоюз для розв'язання хорватського питання у Боснії і Герцеговині.[ 14]
На засіданні Комітету з зовнішньої політики Європарламенту в липні 2013 року Штір зажадав, щоб Євросоюз рішучіше підтримав право хорватського народу в БіГ на рівноправність з іншими державотворчими народами і таким чином інтернаціоналізував «хорватське питання» у Боснії і Герцеговині. В інтерв'ю виданню «Večernji list» у тому самому місяці Штір сказав, що хорвати в Боснії і Герцеговині є невідворотним і вирішальним чинником європеїзації БіГ, а також зазначив, що роль Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині визначальна, і що співпраця з Росією і Туреччиною вітаються.[ 15]
У червні 2017 подав у відставку з посади керівника зовнішньополітичного відомства Хорватії.
Примітки
↑ Davor Ivo Stier . Парламент Хорватії . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 3 липня 2013 .
↑ Stier: Kršćani u politici nisu bitni samo za kršćane, već za sve koji se zauzimaju za pluralizam (хорватською) . 14 березня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 21 червня 2016 .
↑ Members of the European Parliament , Членове на Европейския парламент , Diputados al Parlamento Europeo , Poslanci Evropského parlamentu , Medlemmer af Europa-Parlamentet , Mitglieder des Europäischen Parlaments , Euroopa Parlamendi liikmed , Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου , Députés au Parlement européen , Feisirí Pharlaimint na hEorpa , Zastupnici u Europskom parlamentu , Deputati al Parlamento europeo , Eiropas Parlamenta deputāti , Europos Parlamento nariai , Az Európai Parlament képviselői , Il-Membri tal-Parlament Ewropew , Leden van het Europees Parlement , Posłowie do Parlamentu Europejskiego , Deputados ao Parlamento Europeu , Deputații în Parlamentul European , Poslanci Európskeho parlamentu , Poslanci Evropskega parlamenta , Euroopan parlamentin jäsenet , Europaparlamentets ledamöter
↑ а б Davor Ivo Stier, životopis . Dnevno . 10. travnja 2013. Архів оригіналу за 7 березня 2015. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ Veljković, Sandra (15. ožujka 2013.). Davor Stier: Papa Franjo iz mog je kvarta Flores . Večernji list . Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 27 червня 2013. .
↑ а б в "Tihom diplomacijom vodim nas u EU" . Nacional. 13 липня 2010. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ Davor Ivo Stier . Парламент Хорватії . Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ Karamarka žele Hebrang, Stier, Jarnjak, Kalmeta i Jandroković . 24 sata . 18. svibnja 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ Stegovni postupak protiv Jadranke Kosor, protiv bili Prgomet i Stier . Večernji list . 21. veljače 2013. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ Profile [Архівовано 16 грудня 2016 у Wayback Machine .] Європарламент
↑ Konačni rezultati EU izbora! . Dnevnik Nove TV . 15. travnja 2013. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ Davor Ivo Stier: BiH se usudila ucijeniti hrvatsku Vladu . Bljesak.info. 15. rujna 2012. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ S., Z (16. travnja 2013.). Stier: Ravnopravnost Hrvata uvjet je za europski put . Bljesak.info. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 28 червня 2013 .
↑ Perica, Silvana (26 червня 2013). Uređenje Bosne i Hercegovine: Traži se belgijski model . Večernji list . Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 27 червня 2013 .
↑ Krešić, Zoran (6. srpnja 2013.). Bez Hrvata neće biti niti europske BiH . Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 6 липня 2013 .