Громовержець Росс

Громовержець Росс
Історія
ВидавецьMarvel Comics
Дебют(як Генерал Росс)
The Incredible Hulk #1 (травень 1962)
(як Червоний Галк)
Hulk vol. 2 #1 (січень 2008)
Автор(и)Генерал Росс —
Стен Лі
Джек Кірбі
Червоний Галк —
Джеф Леб
Ед Маꥳннес
Характеристики
Справжнє ім'яГенерал Тадеус Росс
Альтер егоЧервоний Галк
Позиціяантигерой
Видлюдина / гамма-мутант
ЗрістГенерал Росс — 188 см
Червоний Галк — 256 см
ВагаГенерал Росс — 88 кг
Червоний Галк — 544 кг
Колір очейГенерал Росс — блакитний
Червоний Галк — сяючий жовтий
Колір волоссяГенерал Росс — сивий
Червоний Галк — чорний
ПсевдонімиГалк, Ралк, Новий Галк, генерал Росс, Громовержець, Червоний Галк, Червоний, Зззакс, Спаситель
ГромадянствоСША США
АкторВільям Герт
Команди й організації
Галкбастери, Армія США, Кривдники, Громовержці, Месники
Союзники
Бетті Росс, Галк, Дедпул, Електра, Каратель, Агент Веном, Примарний вершник
Вороги
Галк (раніше), Огида, Тор, Залізна людина, Доміно, Росомаха
Особливі сили
Генерал Росс:
  • Майстер озброєного і рукопашного бою
  • Експерт з військовій стратегії
  • Широкий доступ до передових технологій і зброї
  • Командування великою кількістю солдатів і армії

Червоний Галк:

  • Надлюдська сила, швидкість, витривалість, спритність і витривалість
  • Регенерація
  • Імунітет до всіх отрут, хвороб і токсинів
  • Теплове випромінювання
  • Поглинання енергії

Генерал Тадеус Е. «Громовержець» Росс (англ. General Thaddeus E. «Thunderbolt» Ross), також відомий як Червоний Халк (англ. Red Hulk) — вигаданий персонаж з коміксів американського видавництва Marvel Comics із зображенням Галка. Є військовим офіцером США, батьком Бетті Росс, колишнім тестем Гленна Телбота, тестем доктора Брюса Беннера, який був керівником проєкту «Гамма-бомба», що перетворив його на Халка. Після створення Халка Росс переслідує істоту з все більшою одержимістю і дізнавшись, що Беннер і Халк — це одне ціле, Росс полює і на Беннера. У 2008 році Росса було перетворено на Червоного Халка, щоб краще боротися зі своїм супротивником.

З’явився у численних медіа-адаптаціях, включаючи мультсеріали, відеоігри та повнометражні фільми. Його зобразили Сем Елліотт у фільмі 2003 року «Халк» та Вільям Герт у фільмах кіновсесвіту Marvel, серед яких «Неймовірний Халк», «Перший месник: Протистояння», «Месники: Війна нескінченності», «Месники: Завершення» та майбутній «Чорна вдова».[1]

Історія публікацій

Громовержець Росс уперше з'явився в The Incredible Hulk #1 (травень 1962), був створений Стеном Лі та Джеком Кірбі як супротивник для Галка.[2] Він був новим персонажем у цій серії. Його походження було розкрито в The Incredible Hulk #291. Червоний Галк уперше з'явився у Hulk vol. 3 #1 (січень 2008), де його створили Джеф Леб та Ед Маꥳннес, але факт про те, що він є Россом розкрили лише пізніше. Він з'являвся протягом усієї серії з п'яти томів. Походження Червоного Галка було розкрито в Hulk #23.

Червоний Галк почав з'являтися як регулярний персонаж у четвертому томі Avengers від випуску #7 (січень 2011) до останнього #34 (січень 2013). Його популярність призвела до того, що він став головним героєм у коміксі 2012 року Thunderbolts за авторством Деніела Вейя і Стіва Діллона.[3] Він також фігурував у випусках #1-3 коміксу 2011 року The Avenging Spider-Man Зеба Веллса та Джо Мадурейри як помічник головного героя Людини-павука.

Вигадана біографія

Росс виріс у військовому середовищі з батьком і дідусем, що служили військовими.[4]

Росс — генерал ВПС США, який керував проєктом зі створення гамма-бомби Брюса Беннера. Його дочка, Бетті, подобається молодому вченому, поглиблюючи неприязнь Росса до «слабкого» вченого Беннера. Після перетворення Беннера на Галка, Росс проводить роки, переслідуючи монстра, стаючи досить одержимим ним, щоб здійснити державну зраду, об'єднавшись з суперлиходіями Лідером, МОДОКом і Огидою[5] з ціллю знищити Галка. За свій запальний характер він отримав прізвисько «Громовержець». Звільнений з армії, він з'являється на весіллі Бетті і Брюса з пістолетом і стріляє в Ріка Джонса. Агент Щ.И.Т. Клей Квотермейн вербує його для злиття з електричною істотою Зззаксом — експеримент, що дав Россу надздібності, натомість роблячи його психічно нестабільним. Пізніше він повертається до людської форми, але зберігає деякі залишкові енергогенеруючі сили.[6]

Нарешті, Невермайнд, мутант, що поглинає життєву енергію людей, атакує Гамма-базу в пошуках сильного господаря, в даному випадку Галка. Беннер та Рік Джонс (який тоді був Галком), героїчно перемагають мутанта і тоді Росс розуміє, що він помилявся з приводу того, що Галк був бездумним монстром. Він рятує свою дочку від загибелі, дозволяючи мутанту зачепитися за нього і той поглинає його енергетичні ресурси, які він отримав від Зззакса. Даючи благословення Брюсу і Бетті, він помирає на руках дочки.[7]

Пізніше тіло Росса викрадає Лідер, який використовує повноваження одного зі своїх послідовників, щоб воскресити Росса. Він перетворює його на безглузду заміну свого загиблого солдата Спасителя. Зрештою Росс видужує і його відроджують агенти чужопланетянина Трояна, він повертаються до ВПС. Пізніше він придумує більш рентабельний метод протистояння Галку, коли він перебуває у своїй спокійній стадії: активний опір. Він і його люди просто в жодному разі не стріляють у Галка і не переслідують його. Розгублений Галк не злиться і не прокидається у тілі Беннера.

Громовержець подружився з Беннером, але коли Бетті, здавалося б, померла через те, що (за припущеннями Росса і Беннера) опромінена ДНК взаємодіє з нею, він знову переслідує Галка з метою помститися.

Приблизно в цей же час генерал Райкер керує переслідуваннями Галка. Росс побічно бере участь, спостерігаючи, як Райкер психологічно мучить Беннера, щоб спробувати з'ясувати, як працює Галк. Він рятується від контролю Райкера і після кількох пригод губиться в космосі.

Коли Галк повертається із заслання та ініціює Світову війну Галка, генерал Росс, одягнений у зірки повного генерала вирішує ще раз вступити у бій з ним після того, як велетень перемагає Залізну людину. Після невдалого нападу на Галка, Росса і його людей беруть у полон і сковують у ланцюги під наглядом армії Галка, допомогою якої він заручився з космосу. Галка врешті-решт перемагають за допомогою супутникової зброї, яка стріляє по ньому, повертаючи до людської форми.[8]

Військова кар'єра

Військова приналежність Росса була непослідовно зображена в коміксах. Багато ранніх історій про Галка зображували Росса як генерала армії, який намагався захопити або знищити Галка з його батальйоном під назвою Галкбастери. Однак він також часто фігурує у військовій формі ВПС, подібно до його першої появи в The Incredible Hulk #1. Однак розповіді про його службу під час Другої світової війни зображають його як офіцера Повітряного корпусу Армії США, оскільки Військово-повітряні сили не були окремим підрозділом Збройних Сил до 18 вересня 1947 року. У колонці запитань і відповідей у листопаді 2010 року тодішній головний редактор Marvel Джо Кесада уточнив, що Росс є членом ВПС США, і що невідповідності в його формі можна пояснити через художню ліцензію, з якою художники намагалися представити більш драматичну форму, тому Росс може бути частиною спецпідрозділу ВПС, або його версії у всесвіті Marvel.[9]

Приналежність до американської армії також дотримується в різних медіа-адаптаціях, таких як мультсеріали про Галка 1966 та 1996-1998 років, а також фільми Енга Лі «Галк» (2003) і «Неймовірний Галк» (2008) Луї Леттерьє, де роль Громовержця виконують Сем Елліотт і Вільям Герт відповідно. The Official Handbook of the Marvel Universe: Hulk 2004 офіційно визначає Росса як тризіркового генерал-лейтенанта ВПС США.

Червоний Галк

Червоний Галк (також відомий як Ралк[10]) був представлений у 2008 році в Hulk #1.[11] Він був створений для того, щоб бути без усіляких перешкод тактично розумним противником Галка.[12][13] Хоча Кеннет Джонсон, творець телесеріалу «Неймовірний Галк» 1970-х років, запропонував Червоного Галка для цієї адаптації десятиліттями раніше.[14] Головний редактор Marvel Джо Кесада запропонував ідею ввести червону версію героя, людська ідентичність якого була секретом.[15] Спочатку особистість Ралка була невідомою читацькій авдиторії.[16]

Вступна сюжетна арка Hulk, прем'єра якого відбулася у 2008 році, показала, що персонаж дуже агресивний, оскільки Червоний Галк убиває ворогів Галка — Вендиго та Огиду; знищує гелікеріер Щ.И.Т.; перемагає кількох героїв Marvel і, спричинивши землетрус у Сан-Франциско, остаточно переможений об'єднаними зусиллями Галка і бога грому Тора. У наступній сюжетній лінії Колекціонер об'єднує персонажа з іншими лиходіями в команду під назвою Кривдники, злісну версію супергеройської команди Захисники, намагаючись запобігти возз'єднанню оригінального Галка з його минулим коханням Джареллою.[17] У цій історії Червоний Галк сифонує Космічну Силу від Срібного серфера і, здавалося б, вбиває його, краде його серф, разом з космічною сокирою Терракса і за їх допомогою відправляється убивати Неймора, Тигрову акулу, Доктора Стренджа, Барона Мордо, Ґросмайстра в додаток до убитих Терракса і Психо-людини. Однак, коли Червоний Галк відкриває це Галактусу, божество швидко забирає у нього Космічну Силу. Згодом майже кожного, кого він убив, повертають до життя, видаливши спогади про цю подію.[18]

Пізніше виявляється, що Червоний Галк був створений у рамках програми «Суперсолдат», зокрема Доком Самсоном та кримінальним аналітичним центром Інтелігенція, на чолі з противником Галка МОДОКом. Сюжетна арка «Код Червоний» 2009 року[19] також натякала на реальну особистість Ралка та ввела персонажа Червону Жінку-Галка, коли Доміно визначила Червоного Галка до його перетворення.

У сюжетній лінії 2010 року «Падіння Галків: Гамма» Червоний Галк розповідає про те, що він убив генерала Росса за наказом Брюса Беннера, з яким він уклав союз.[20] Однак сюжетна лінія «Світова війна Галка» 2010 року виявляє, що Червоний Галк — це і є Громовержець Росс, Червона Жінка-Галк — його дочка Бетті, а «вбитий» Росс був ЖМЛ (життєздатна модель людини; робот), що переконав весь світ у смерті Росса. Тоді Червоний Галк перешкоджає плану Інтелігенції підкорити Сполучені Штати за допомогою ЖМЛ Гленна Телбота, знищивши робота, і сам намагається захопити країну.[8] Йому перешкоджає відновлений Галк (що володіє інтелектом Беннера), скориставшись виснаженням і перегріванням Ралка. Галк повідомляє Червоному, що його ідея підробити смерть Росса провальна і що він більше ніколи не зможе відновити своє добре ім'я. Після ув'язнення Червоного Галка у Гамма-базі Беннер домовляється з капітаном Стівом Роджерсом, щоб Ралк приєднався до Месників.[21][22]

Після того, як Роджерс вербує Червоного Галка, йому вдається зупинити невдалий план Інтелігенції під назвою «Випалена земля». Хоча Беннер стверджував, що усунув здатність поглинати енергію у Росса, оскільки це шкодило його здоров'ю, було показано, що персонаж усе ще володіє цією здатністю.[23] Після подій програми «Обпалена Земля» Червоний Галк отримує любовний інтерес у вигляді ЖМЛ на ім'я Енні. Червоний Галк час від часу піддається нападу на колишнього протеже Громовержця Росса, генерала Реджинальда Фортіна, колишнього вченого, що отримав надлюдські мутації від МОДОКа на ім'я Нуль/Один та індійського серійного вбивці Чорний туман.[24]

Червоний Галк відіграє важливу роль у кризі Каменів Вічності у рамках сюжетної лінії «Вік героїв».[25] Під час сюжетної лінії «Страх сам по собі» 2011 року Червоний Галк безуспішно намагається зупинити Істоту (у формі Енґріра, Розбивача душ) від руйнування Вежі Месників.[26] Енґрір знешкоджує Червоного Галка, відкидаючи його далеко за межі міста, у штат Вермонт.[27]

У рамках перезапуску Marvel NOW!, Ралк очолює недержавну спонсоровану версію Громовержців.[3]

Після того, як Галк забирає здібності Ріка Джонса, Скаара та Бетті Росс, Громовержець Росс починає стежити за рухами Галка. Це врешті-решт призводить до лютої битви, в якій Док Грін ослаблює Червоного Галка та вводить йому формулу, яка повертає його до людської форми. Армію повідомляють про це і, приїхавши, вони заарештовують Росса за те, що він зрадив країну.[28]

Під час сюжетної лінії «Громадянська війна II» 2016 року виявлено, що Громовержець Росс знаходиться у класифікованій військовій в'язниці.[29]

У 2018 році спецвипуск Captain America до Дня безплатних коміксів указує на те, що Росс більше не знаходиться в ув'язненні.[30] Згодом у прем’єрному випуску серії Captain America цього року виявлено, що Росса було звільнено за допомогу осередку опору під час сюжетної лінії «Таємна імперія» та призначено керівником розслідування нападу.[31] Однак пізніше його вбив невідомий вбивця, тоді як Капітан Америка був обрамлений за його вбивство.[32]

Сили та здібності

Редактор Marvel Марк Панічча описав Червоного Галка як «абсолютно нерозпущеного, тактично розумного»[12], тоді як сценарист Джеф Леб заявив, що «Червоний Галк — це такий тип Галка, якого ми ще не бачили — думаючий, обачний, жорстокий і озброєний вид Галка», щоб ще більше віддалити персонажа від оригіналу: «Все, що не Зелений Галк, є Червоним Галком. За винятком, звичайно, його здібностей, які однакові. І він виглядає так само, за винятком того, що він червоний. І він однакового розміру. Але крім цього, вони є суцільними протилежностями».[13] Він має здібності, майже ідентичні тим, що у нинішнього Галка, що включають надлюдські силу, швидкість, витривалість, стійкість і регенерацію. Персонаж також може випромінювати тепло зі своїх очей у неозлобленому стані, а також може збільшувати свої сили, поглинаючи різні види енергії, наприклад, гамма-випромінювання (одного разу, змусивши Галка повернутися до стану Брюса Беннера) і Космічну Силу. Коли Кейбл заразився техно-органічним вірусом під час сюжетної лінії «Санкція-Ікс», він був в змозі контролювати це тепло, щоб випалити вірус з його організму.[33] Червоний Галк був створений завдяки поєднанню гамма-випромінювання та космічних променів. Супутники, що використовувались для повернення Галка до людської форми наприкінці «Світової війни Галка» містили ті ж пристрої і типи живлення, що перетворили Росса в Червоного Галка. На відміну від зеленого Галка, Червоний Галк не повертається до людської форми, коли він непритомний, а його кров є флюоресцентною жовтою замість зеленої, зберігаючи колір навіть у людській формі. На відміну від зеленого Галка, який стає все сильнішим у міру посилення люті, з гнівом піднімається температура тіла Ралка. Хоча спека досить сильна, щоб переплавити пустельний пісок у скло, він змушує його слабшати, коли стає занадто інтенсивним, оскільки в його фізіології відсутній механізм охолодження для боротьби з надлишком тепла. Червоний Галк також показав слабкість до енергії Негативної Зони, при спробі поглинання якої вона викликала пекучий біль і виснажувала його.

Альтернативні версії

  • У продовженні Marvel 1602 під назвою 1602: New World адмірал Росс командує судном Військово-морських сил Великої Британії, відправлене в Роанок, щоб вгамувати «чаклунство», включаючи версію Галка з 1602 року.[34]
  • У кросоверній сюжетній лінії 1995-1996 років «Ера Апокаліпсиса» генерал «Громовержець» Росс є членом Вищої Ради людей — руху, присвяченого захисту людей від смертоносних воїнів Апокаліпсиса.[35]
  • У всесвіті Amalgam Comics Росс виступає керівником проєкту Кадмус. Він зображений набагато приємнішим, оскільки він усиновлює майбутнього Хлопчика-павука і дає йому ім'я Піт Росс, після того, як відчуває провину через клона. Він відіграє роль, схожу на дядька Бена з основного всесвіту, як його називає Піт «дядько Ген». Після того, як його вбиває злочинець, Піт вирішує стати героєм.[36]
  • У альтернативному світі newuniversal генерал Тад Росс є головою Об'єднаного комітету начальників штабів США. Він піддається критиці за використання ядерної зброї на надлюдях.[37][38]
  • У Ultimate-всесвіті генерал Росс (чітко визначений в Ultimate FF #1 як генерал армії) є керівником Щ.И.Т.. Пізніше він покидає цю посаду і займається урядовим зв’язком з аналітичним центром, що управляє Фантастичною четвіркою, в цьому йому допомагає генерал Гленн Телбот.[39]
  • У серії коміксів Кріса Джарруссо Mini Marvels для всіх вікових категорій Громовержець Росс у формі Червоного Галка зображений як дружелюбний персонаж з обмеженим інтелектом, а також як друг Зеленого Галка та Синього Галка. Його людська форма фігурує в історії «Дата зустрічі з Галком»[40], де дозволяє Бетті піти на побачення з Галком, але відправляє за ним робота Галкбастера, щоб утримати його від будь-яких «забавних речей».
  • У всесвіті Marvel Noir Едвін Джарвіс згадує Росса як людину, яку він знав у часи Першої світової.[41]
  • У сюжетній лінії «Відродження героїв» 1996-1997 років Росс жив у часи Другої світової війни і був присутній, коли Капітан Америка протестував проти використання атомної бомби на Хіросімі під час зустрічі з президентом США Гаррі С. Труменом. Це спонукає Росса поставити Ніка Ф'юрі за керівництво новим агентством Щ.И.Т., яке співпрацює з Капітаном Америка.[42] Десятиліттями пізніше Росс став начальником штабу військових США. На момент своєї першої появи він перебував у лікарні, одужуючи від серцевого нападу. Його відвідала його дочка Ліз Росс, яка тоді була начальником служби безпеки в Stark International.[43]
  • У всесвіті Marvel Mangaverse генерал Росс командує озброєною космічною станцією, яка безуспішно намагається знищити пожирача планет, прибульця Галактуса, але він знищує її.

Поза коміксів

Мультсеріали

  • Перша мультиплікаційна поява Громовержця Росса відбулася у анімаційному телешоу «Супергерої Marvel» (1966), де його озвучив Пол Клігман.
  • Громовержець Росс з'явився в мультсеріалі від NBC «Неймовірний Галк», (1982) його озвучив Роберт Ріджелі.
  • Джон Вернон озвучив Росса в мультсеріалі «Неймовірний Галк» (1996) від UPN.
  • Громовержець Росс має неозвучене камео в «Фантастичній четвірці: Найбільші герої світу» (2006). В епізоді «Жорсткі стулки» його можна помітити, коли армія Сполучених Штатів заарештовує агента Пратта після того, як Галк загубився серед бедленду.
  • Росс і його форма Червоного Галка з'являються у мультсеріалі «Месники: Могутні герої Землі» (2010). Росса озвучив Кіт Фергюсон, а анімаційний дебют Червоного Галка — Фред Татаскьор.
  • Персонаж також представлений у «Залізній людині: Пригоди у броні» (2009), озвучений Еріком Баузою. Він з'являється в епізодах «Хеві-метал» та «Лють Галка».
  • Громовержець Росс / Червоний Галк з'являється в різних мультсеріалах Marvel, показаних на Disney XD, в озвученні Кленсі Брауна.[44][45][46] Він є одним з головних персонажів «Галка та агентів У.Д.А.Р.» (2015) як Червоний Галк. Персонаж також з'явився в мультсеріалах «Досконала Людина-павук» (2012) і «Месники: Загальний збір» (2013) — як Червоний Галк у «Досконалій Людині-павук: Павутинні воїни», «Месниках: Революція Альтрона» та «Месниках: Секретні війни», а його людська форма в «Досконалій Людині-павук проти Зловісної шістки».

Фільми

Режисер Джо Руссо розказав, що перетворення персонажа у Червоного Галка було розглянуте під час виробництва «Першого месника: Протистояння», але було вирішено, що в розповіді не вистачає місця для обґрунтування цього розвитку подій.[58] Сценарист Крістофер Маркус заявив, що недовгий час варіант включення Ралка знову розглядався у фільмі «Месники: Завершення», і що можливо, Росс може одного разу з'явитися у цій формі. Виконавець ролі, Вільям Герт, заявив: «Я б не проти відчути, що я маю стільки сил… Я створив его Тадеуса такого ж розміру, як і монстра. З мірою заплутаною можливістю. Я б відзняв це».[59] Режисер фільмів КВМ Джеймс Ганн висловив зацікавленість зняти фільм з обома Галками, але проєкт так ніколи і не вступав у стадію виробництва через конфлікти з Universal.[60]

Відеоігри

  • Генерал Джон Райкер говорить по телефону з генералом Россом на Гамма-базі, повідомляючи про захоплення Брюса Беннера і стан Бетті Росс у відеогрі Hulk (2003) за мотивами однойменного фільму.
  • Герой з'являється у The Incredible Hulk: Ultimate Destruction (2005), де його озвучив Дейв Томас.
  • Вільям Герт озвучив Росса у The Incredible Hulk (2008). Червоний Галк є іграбельним персонажем у ексклюзивній версії для Xbox 360.[61]
  • Червоний Галк доступний як альтернативний скін Галка у наступних відеоіграх: Marvel: Ultimate Alliance 2 (2009)[62], Marvel Super Hero Squad (2009), Marvel Super Hero Squad: The Infinity Gauntlet (2010), Marvel vs. Capcom 3: Fate of Two Worlds (2011), Ultimate Marvel vs. Capcom 3 (2011) та Marvel vs. Capcom: Infinite (2017).
  • Ралк є іграбельним героєм у Marvel Super Hero Squad Online (2011). Його озвучив Том Кенні.
  • У Marvel: Avengers Alliance (2012) можна відкрити Червоного Галка як іграбельного персонажа.
  • Громовержець Росс / Червоний Галк є іграбельними у Lego Marvel Super Heroes (2013).[63] Першого озвучив Джон ДіМаджіо, другого — Фред Татаскьор.
  • Червоний Галк також є іграбельним героєм у Marvel: Contest of Champions (2014) і Marvel: Future Fight (2015).
  • Тадеус Росс і його Ралк-версія доступні як іграбельні персонажі у Lego Marvel's Avengers (2016).
  • Червоний Галк є іграбельним у мобільній грі Marvel Puzzle Quest (2013). Герой був доданий у жовтні 2015 року, в честь другої річниці виходу гри.[64]
  • Росс / Червоний Галк фігурує у Lego Marvel Super Heroes 2 (2017).[65] За сюжетом він є одним з Руйнівників Світів, наряду з Галком, Маестро і Ґрінскіном Смештроллем.

Іграшки

Червоний Галк продається у вигляді екшн-фігурок[66][67][68] та мініатюрних статуеток.[69]

Критика та відгуки

У 2009 році Громовержець Росс отримав 71-е місце у категорії «Найбільші лиходії коміксів усіх часів» за версією IGN.[70]

Сприйняття Червоного Галка

Комікси із зображенням Червоного Галка продавались добре, але отримали неоднозначні відгуки. Перші п’ять номерів Hulk були розпродані, а другий друк містив нові обкладинки.[71] Випуск #6 був другим найпопулярнішим найменуванням вересня 2008 року[72], а номер 10 був шостим у лютому 2009 року.[73]

Оґі Де Блік-молодший із Comic Book Resources дав першим шести випускам позитивний відгук, описуючи це як «дурне веселе дійство» та «попкорновий комікс». Де Бліку сподобалося відсутність тонкості Леба, коли він роздавав підказки, кажучи: «Це книга, де будь-коли хтось збирається розкрити велику таємницю, вони вибиваються ударом по обличчю від Червоного Галка або спустошенням кулемета». Його єдина критика полягала в тому, що, хоч йому і сподобалися художні твори, він вважав би за краще художника Дейла Кеуна.[74]

Червоний Галк був занесений до №41 у «Топ-50 Месників» за версією IGN.[75] Рецензент IGN Джессі Шедін в основному критично ставився до серії, посилаючись на відсутність розвитку персонажів та акцент на безперервних послідовностях дій над поточним питанням про особистість Червоного Галка.[76] Шедін також насміхався над поводженням з іншими персонажами Marvel на сторінках Hulk, коментуючи п'ятий випуск: «Серія вже ставилася до Жінки-Галка та Залізної людини як до тряпічних ляльок, котрі руйнуються під дивовижною силою Червоного Галка. Тепер настала черга Тора».[77] Заявляючи про погані діалоги, поганий темп та жорстоке поводження з персонажами, Шедін заявив, що робота Еда Маꥳннеса як художника була єдиною рятувальною грацією для коміксу.

Колекційні видання

Назва Зібраний матеріал Дата виходу ISBN
Hulk Vol. 1: Red Hulk Hulk vol. 2 #1–6 лютий 2009 ISBN 0-7851-2882-4
Hulk Vol. 2: Red & Green Hulk vol. 2 #7–9; King-Size Hulk #1 липень 2009 ISBN 0-7851-2884-0
Hulk Vol. 3: Hulk No More Hulk vol. 2 #10–13; Incredible Hulk #600 лютий 2010 ISBN 0-7851-4052-2
Hulk: Fall of the Hulks Prelude Hulk vol. 2 #2, 16; Skaar: Son of Hulk #1; Hulk: Raging Thunder; Planet Skaar Prologue; All-New Savage She-Hulk #4; лютий 2010 ISBN 0-7851-4315-7
Hulk Vol. 4: Hulk vs. X-Force Hulk vol. 2 #14–18 червень 2010 ISBN 0-7851-4053-0
Hulk: Fall of the Hulks – Red Hulk Fall of the Hulks: Red Hulk #1–4 серпень 2010 ISBN 0-7851-4795-0
Hulk Vol. 5: Fall of the Hulks Hulk vol. 2 #19–21; Fall of the Hulks: Gamma листопад 2010 ISBN 0-7851-4054-9
Hulk Vol. 6: World War Hulks Hulk vol. 2 #22–24 березень 2011 ISBN 0-7851-4267-3
Red Hulk: Scorched Earth Hulk vol. 2 #25–30 травень 2011 ISBN 0-7851-4896-5
Planet Red Hulk Hulk vol. 2 #30.1, 31–36 жовтень 2011 ISBN 0-7851-5578-3
Fear Itself: Hulk Hulk vol. 2 #37–41 лютий 2012 ISBN 0-7851-5579-1
Hulk: Hulk of Arabia Hulk vol. 2 #42–46 квітень 2012 ISBN 0-7851-6095-7
Hulk: Haunted Hulk Hulk vol. 2 #47–52 серпень 2012 ISBN 978-0-7851-6099-1
Red Hulk: Mayan Rule Hulk vol. 2 #53–57 листопад 2012 ISBN 0-7851-6097-3

Примітки

  1. ↑ а б Barnhardt, Adam (1 жовтня 2019). «New Black Widow Set Photos Confirm William Hurt on Set». ComicBook.com (англ.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
  2. ↑ DeFalco, Tom; Sanderson, Peter; Brevoort, Tom; Teitelbaum, Michael; Wallace, Daniel; Darling, Andrew; Forbeck, Matt; Cowsill, Alan; Bray, Adam (2019). The Marvel Encyclopedia. DK Publishing. Сторінка 300. ISBN 978-1-4654-7890-0.
  3. ↑ а б James, Adam (12 вересня 2012). «Way and Dillon Confirmed For Marvel NOW! "Thunderbolts"». CBR.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2012.
  4. ↑ Defenders: Strange Heroes #1
  5. ↑ Стів Енґлхард (w), Герб Трімп (p), Сал Трапані (i). «Two Years Before the Abomination!» The Incredible Hulk #159 (січень 1973), Marvel Comics
  6. ↑ Hulk #325-327 (листопад 1985 — лютий 1986)
  7. ↑ Incredible Hulk #330
  8. ↑ а б Джеф Леб (w), Ед Маꥳннес (p), Марк Фермер (i). «Who is the Red Hulk?» Hulk v2, 23 (серпень 2010), Marvel Comics.
  9. ↑ Quesada, Joe (14 серпня 2009). «CUP O' Q&A: Spider-Man & The Hulk!» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Comic Book Resources.
  10. ↑ «'Hulk' #5 is red hot — second printing announced» [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Comic Book Resources. 12 серпня 2008
  11. ↑ Джеф Леб (w), Ед Маꥳннес (p), Декстер Вайнс (i). «Who is the Hulk?» Hulk v2, 1 (лютий 2008), Marvel Comics.
  12. ↑ а б George, Richard; Schedeen, Jesse (30 травня 2008). «The Future of the Hulk: Marvel reveals new details about the current and future status of the Hulk line». IGN. Архів оригіналу за 15 червня 2011.
  13. ↑ а б George, David; Colton (7 лютого 2008). «The reliably green Incredible Hulk gets pulled into a crimson tide for '#2». USA Today. Архів оригіналу за 14 травня 2009.
  14. ↑ Cronin, Brian (3 серпня 2006). «Comic Book Urban Legends Revealed #62» [Архівовано 12 липня 2016 у Wayback Machine.]. Comic Book Resources.
  15. ↑ Cavna, Michael (3 вересня 2008). «The Interview: 'Hulk' Writer Jeph Loeb». Washington Post. Архів оригіналу за 7 листопада 2020.
  16. ↑ Strom, Marc. «Who is the Red Hulk?» [Архівовано 20 червня 2009 у Wayback Machine.] Marvel.com. 17 червня 2009.
  17. ↑ Hulk (квітень-червень 2009)
  18. ↑ Hulk (червень 2009)
  19. ↑ Phegley, Kiel (24 липня 2009). «CCI: Introducing... Red She-Hulk» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. Comic Book Resources.
  20. ↑ Fall of the Hulks: Gamma (лютий 2010), Marvel Comics.
  21. ↑ Hulk (вересень 2010), Marvel Comics
  22. ↑ Hulk (листопад 2010), Marvel Comics
  23. ↑ Hulk vol. 2 #25-26. Marvel Comics.
  24. ↑ Hulk vol. 2 #30.1-33. Marvel Comics.
  25. ↑ Браян Майкл Бендіс (w), Джон Роміта-молодший (p) Клаус Дженсон (i). Avengers vol. 4 #12 (червень 2011). Marvel Comics.
  26. ↑ Браян Майкл Бендіс. Avengers vol. 4 #14 (липень 2011). Marvel Comics.
  27. ↑ Hulk vol. 2 #37. Marvel Comics.
  28. ↑ Hulk vol. 3 #10-15. Marvel Comics.
  29. ↑ Civil War II: The Fallen #1. Marvel Comics.
  30. ↑ Free Comic Book Day 2018: Avengers/ Captain America.
  31. ↑ Coates, Ta-Nehisi (w), Yu, Leinil Francis (p), Alanguilan, Gerry (i). «Winter in America: Part I», Captain America (Vol. 9) #1 (вересень 2018). Marvel Comics.
  32. ↑ Captain America vol. 9 #6. Marvel Comics
  33. ↑ Джеф Леб (w). Ед Маꥳннес (p). Декстер Вайнс (i). Avengers: X-Sanction #3-4 (квітень-травень 2012). Marvel Comics.
  34. ↑ Marvel 1602 #3
  35. ↑ X-Universe #2
  36. ↑ Spider-Boy #1 (квітень 1996)
  37. ↑ Воррен Елліс (w). «Mystery» newuniversal 5 (2007), Marvel Comics.
  38. ↑ Воррен Елліс (w). «Tumble» newuniversal 6 (2007), Marvel Comics.
  39. ↑ Ultimate Fantastic Four #3-4
  40. ↑ Hulk and Power Pack #4 (серпень 2007)
  41. ↑ Iron Man Noir #1
  42. ↑ Iron Man vol. 2 #1-3
  43. ↑ Iron Man vol. 2 #4
  44. ↑ Goldman, Eric (17 квітня 2012). «Eliza Dushku Will S.M.A.S.H. as She-Hulk» [Архівовано 25 червня 2012 у Wayback Machine.]. IGN.
  45. ↑ Sands, Rich (2 липня 2012). «First Look». TV Guide. Сторінка 8.
  46. ↑ Feily, Karl (19 жовтня 2011). «NYCC: Marvel Television Has Big Plans». Comic Book Resources. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 27 січня 2020.
  47. ↑ «William Hurt Joins The Incredible Hulk!». SuperHeroHype.com. 13 червня 2007. Архів оригіналу за 5 травня 2010. Процитовано 27 січня 2020.
  48. ↑ «Marvel Studios Begins Production on Marvel's 'Captain America: Civil War'». Marvel.com. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 27 січня 2020.
  49. ↑ Fowler, Matt (24 червня 2015). «William Hurt Teases A "Much" Different General Ross For Captain America: Civil War». IGN. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 27 січня 2020.
  50. ↑ Farley, Christopher John (25 червня 2015). «WSJ Café: William Hurt On AMC's 'Humans', Robots and The Red Hulk». The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  51. ↑ Pearson, Ben (2015). «Paul Rudd's Ant-Man and William Hurt's General Ross Confirmed For CAPTAIN AMERICA: CIVIL WAR». Geek Tyrant.
  52. ↑ Romano, Nick (25 листопада 2015). «‘Captain America: Civil War’ Directors Reveal Hidden Details in Trailer» [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]. Collider.
  53. ↑ Keyes, Rob (26 листопада 2015). «Captain America: Civil War's Superhero Registration Act Explained» [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]. Screen Rant.
  54. ↑ Downey, Meg (24 січня 2018). «Prelude Comic Explains Every Avenger’s Pre-Infinity War Status» [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]. CBR.com.
  55. ↑ Bacon, Thomas (13 березня 2018). «Jessica Jones May Explain Why Ant-Man And Hawkeye Aren't In The Raft» [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]. Screen Rant.
  56. ↑ «Avengers: Infinity War Production Notes» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2018.
  57. ↑ Harrington, Delia (1 травня 2019). «Avengers: Endgame - Who Was in That Important Spoiler Scene» [Архівовано 12 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Den of Geek!.
  58. ↑ Han, Angie (25 серпня 2016). «'Captain America: Civil War' Directors Considered Including Red Hulk and Iron Spider» [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.]. /Film.
  59. ↑ Bonomolo, Cameron (3 серпня 2019). «Red Hulk Was Considered for Avengers: Endgame». ComicBook.com. Архів оригіналу від 4 серпня 2019.
  60. ↑ Sobon, Nicole (1 липня 2017). «James Gunn Wanted to Helm a Hulk/Red Hulk Film». Comic Book Resources. оригіналу від 18 травня 2019.
  61. ↑ «The Red Hulk Comes To GameStop». Game News International. 8 травня 2008. Архів оригіналу від 12 травня 2008.
  62. ↑ Raub, Matt (15 вересня 2009). «‘Marvel Ultimate Alliance 2′ Alternate Costumes Revealed!» [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.]. The Flick Cast.
  63. ↑ «Galactus Lands in New LEGO Marvel Super Heroes Trailer» [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Marvel.com. 21 серпня 2013.
  64. ↑ Kollar, Philip (1 жовтня 2015). «Marvel Puzzle Quest celebrates second birthday with an epic Galactus boss fight» [Архівовано 18 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. Polygon.
  65. ↑ «Characters — LEGO Marvel Super Heroes 2 Wiki Guide» [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]. IGN Database.
  66. ↑ «Marvel Universe 3 3/4" Series 4 Action Figure Red Hulk» [Архівовано 22 серпня 2009 у Wayback Machine.] на Amazon.com.
  67. ↑ Marx, Julius (17 червня 2008). «Hulk Has Big Bad Toy Store Seeing Red» [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.]. Action Figure Insider.
  68. ↑ «Marvel Legends Exclusive Red Hulk Build-A-Figure Action Figure: BAF Red Hulk Loose» [Архівовано 24 червня 2017 у Wayback Machine.]. CmdStore.com.
  69. ↑ «Marvel Statues & Busts» [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.]. StarStore.com.
  70. ↑ «71. Thunderbolt Ross». IGN. Архів оригіналу за 9 травня 2009.
  71. ↑ «'Hulk' #5 is — second printing announced». Comic Book Resources. 12 серпня 2008. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 27 січня 2020.
  72. ↑ «Top 300 Comics Actual—September 2008». ICv2.com. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 27 січня 2020.
  73. ↑ «Top 300 Comics Actual—February 2009». ICv2. 17 березня 2009. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 27 січня 2020.
  74. ↑ De Blieck, Augie, Jr. (6 січня 2009). «Pipeline». Comic Book Resources. Архів оригіналу за 11 січня 2009. Процитовано 27 січня 2020.
  75. ↑ «The Top 50 Avengers». IGN. 30 квітня 2012. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 січня 2020.
  76. ↑ Schedeen, Jesse (25 травня 2008). «Hulk #4 Review, Who is the hulkiest Hulk of them all?». IGN. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 27 січня 2020. Кожен випуск забезпечує приблизно 30 секунд розвитку сюжету, який, як правило, зосереджується навколо нагромадження більшої кількості таємниць на особистості Червоного Галка. Решта передбачає руйнування, перебування зруйнованим або трохи обох.
  77. ↑ Schedeen, Jesse (6 серпня 2008). «Hulk #5 Review, It's hammer time for Red Hulk». IGN. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 27 січня 2020.

Посилання

Read other articles:

Origin of speech

This article's lead section may be too short to adequately summarize the key points. Please consider expanding the lead to provide an accessible overview of all important aspects of the article. (July 2022) Part of a series onLinguistics OutlineHistoryIndex General linguistics Diachronic Lexicography Morphology Phonology Pragmatics Semantics Syntax Syntax–semantics interface Typology Applied linguistics Acquisition Anthropological Applied Computational Conversation analysis Corpus linguist...

 

Nez Perce War

1877 armed conflict between the U.S. Army and Native Americans in the Pacific Northwest Nez Perce WarPart of the American Indian WarsChiefs Joseph, Looking Glass,and White Bird in the spring of 1877DateJune 14 – October 5, 1877LocationOregon, Idaho, Wyoming, and MontanaResult United States victoryBelligerents  United States Nez PercéPalouseCommanders and leaders Oliver Otis Howard John Gibbon Nelson A. Miles Samuel D. Sturgis Chief JosephLooking Glass†White BirdOllokot†Toohoolhool...

 

Terah

TerahתֶּרַחAzarآزَرIlustrasi Terah dalam Promptuarii Iconum InsigniorumLahirUr Kasdim, Sumeria, sekarang IraqMeninggalHaran, (Harran), Anatolia TenggaraAnak Ibrahim/Abram Nahor Haran Orang tuaNahor bin Serug Terah (Ibrani: תֶּרַח, translit. Tēraḥ, har. 'Terach') atau Tarih atau Azar adalah ayah dari Abraham (atau Ibrahim) dan salah satu tokoh dalam kitab-kitab agama samawi. Dia disebut Azar dalam Al-Qur'an (kitab suci Islam)[1] dan Terah dalam...

Nifelheim

Swedish black metal band For the mythical Norse realm, see Niflheim. NifelheimNifelheim performing live in 2009Background informationOriginDals Långed, SwedenGenresBlack metal, thrash metal[1]Years active1990–2022LabelsNecropolis, Black Sun, I Hate, RegainMembersHellbutcherTyrantBlackoshSavage AggressorPast membersDemon (1991–1999)Adrian Erlandsson[2]Devastator (Martin Axenrot) (1999–2000)Mika “Sadist” Leppänen Apocalyptic DesolatorVengeance from BeyondInsulter of ...

 

Prato Sport Club 1926-1927

Questa voce sull'argomento stagioni delle società calcistiche italiane è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Voce principale: Associazione Calcio Prato. Prato Sport ClubStagione 1926-1927Sport calcio Squadra Prato Allenatore Maximilian Schiffmann Presidente Niccolino Niccoli Prima Divisione5º posto nel girone C 1925-1926 1927-1928 Si invita a seguire il modello di voce Questa pagina ra...

 

Человек прямоходящий

† Человек прямоходящий Научная классификация Домен:ЭукариотыЦарство:ЖивотныеПодцарство:ЭуметазоиБез ранга:Двусторонне-симметричныеБез ранга:ВторичноротыеТип:ХордовыеПодтип:ПозвоночныеИнфратип:ЧелюстноротыеНадкласс:ЧетвероногиеКлада:АмниотыКлада:Синапсиды�...

2016年美國總統選舉

2016年美國總統選舉 ← 2012 2016年11月8日 2020 → 538個選舉人團席位獲勝需270票民意調查投票率55.7%[1][2] ▲ 0.8 %   获提名人 唐納·川普 希拉莉·克林頓 政党 共和黨 民主党 家鄉州 紐約州 紐約州 竞选搭档 迈克·彭斯 蒂姆·凱恩 选举人票 304[3][4][註 1] 227[5] 胜出州/省 30 + 緬-2 20 + DC 民選得票 62,984,828[6] 65,853,514[6]...

 

MLB 2000

1999 baseball video game 1999 video gameMLB 2000Anaheim Angels designated hitter Mo Vaughn featured on the cover.Developer(s)989 SportsPublisher(s)Sony Computer Entertainment AmericaSeriesMLBPlatform(s)PlayStationReleaseNA: March 29, 1999[1]Genre(s)Sports gameMode(s)Single-player, multiplayer MLB 2000 is a Major League Baseball video game for the PlayStation. The color commentary for the game is from Dave Campbell and the play by play announcer is Vin Scully. Anaheim Angels designated...

 

جليد بحري

قطع مكسورة من جليد البحر القطبي الشمالي مع غطاء ثلجي. الجليد البحري يتكون بشكل كبير من مياه البحار التي تتجمد، ولأن المحيطات تتكون من مياه مالحة لذلك فهذا التجمد يحدث عند درجات حرارة أقل من التي يتجمد عندها الماء العذب أي أقل من - 1.8 درجة سيليزية.[1][2][3] الجليد الب...

Ministry of Public Works and Transport (Algeria)

Ministry of Public Works and TransportAgency overviewFormed1962Agency executiveKamel BeldjoudWebsitehttps://portail.mtpt.gov.dz The Ministry of Public Works and Transport (French: Ministère des Travaux Publics et des Transports), formerly the Transport Ministry[1] (Arabic: وزارة اﻟﻨﻘﻞ, French: Ministère des Transports) is a government ministry of Algeria. Its head office is in El Biar, Algiers.[2] The Directorate of Civil Aviation and Meteorology (DACM, French:...

 

Nana Visitor

Nana VisitorVisitor pada Maret 2018LahirNana Tucker26 Juli 1957 (umur 66)New York City, New York, ASPekerjaanAktrisTahun aktif1976–sekarangSuami/istriNick Miscusi ​ ​(m. 1989; bercerai 1994)​ Alexander Siddig ​ ​(m. 1997; bercerai 2001)​ Matthew Rimmer ​ ​(m. 2003)​Anak2 Nana Tucker (/nəˈnɑː/ NƏ-nah;[1] lahir 26 Juli 1957), yang lebih dik...

 

Jan Tinbergen

Jan Tinbergen (Den Haag, 12 April 1903- Den Haag, 9 Juni 1994) adalah ilmuwan Belanda yang menerima hadiah Hadiah Nobel di bidang ekonomi untuk pertama kali pada tahun 1969, yang ia terima bersama Ragnar Frisch. Penghargaan ini diberikan atas hasil kerjanya yang membangun dan menerapkan tentang model dinamik dalam penganalisisan proses-proses (macro)ekonomi. Kehidupan Murid-murid Ehrenfest; Tinbergen ketiga dari kiri Jan Tinbergen adalah anak sulung dari lima bersaudara. Ayahnya bernama Dirk ...

Chen Haiwei

Chinese foil fencer (born 1994) Chen HaiweiChen at the 2014 Challenge International de ParisPersonal informationBorn (1994-12-30) 30 December 1994 (age 29)Quanzhou, Fujian, ChinaNationalityChineseHeight1.88 m (6 ft 2 in)[1]Weight78 kg (172 lb)SportSportFencingWeaponFoilHandleft-handedFIE rankingcurrent ranking Medal record Men's foil Representing  China World Championships 2014 Kazan Team 2023 Milan Team 2015 Moscow Team Asian Games 2014 Incheo...

 

Temple Israel (Minneapolis)

Reform synagogue in Minneapolis, Minnesota, United States For similarly named synagogues, see Temple Israel. Temple IsraelTemple IsraelReligionAffiliationReform JudaismEcclesiastical or organisational statusSynagogueLeadershipRabbi Tobias MossRabbi Marcia ZimmermanStatusActiveLocationLocation2323 Fremont Avenue South, Minneapolis, Minnesota 55405CountryUnited StatesLocation in Minneapolis, MinnesotaGeographic coordinates44°57′34″N 93°17′42″W / 44.95944°N 93.29500°W...

 

Selección de fútbol de Uganda

Selección de fútbol de Uganda Datos generalesPaís UgandaCódigo FIFA UGAFederación Federación de Fútbol de UgandaConfederación CAFSeudónimo(s) The Cranes (Las grullas)Seleccionador  Paul Put[1]​ (desde 2023)Capitán Farouk Miya Más goles Emmanuel Okwi (28)Más partidos Godfrey Walusimbi (105)Clasificación FIFA 90.º (septiembre de 2024)Estadio(s) Nelson Mandela, KampalaEquipaciones Primera Segunda Tercera Primer partido Kenia 1:1 UgandaNairobi, Kenia — 1 de mayo de 1926...

South Seas Mandate

Japanese League of Nations mandate (1920–1945) Not to be confused with Trust Territory of the Pacific Islands. Nan'yō redirects here. For the town in Yamagata Prefecture, see Nan'yō, Yamagata. For the usage of cognate term 南洋 in Chinese, see Nanyang. Japanese Mandate for the Governance of the South Seas Islands委任統治地域南洋群島 (Japanese)[1]Inin tōchi-ryō nan'yō guntō (rōmaji)1920–1945 Flag Imperial Seal 1921 National Geographic: a map showing areas of poli...

 

Inverno

 Nota: Para outros significados, veja Inverno (desambiguação). Esta página cita fontes, mas que não cobrem todo o conteúdo. Ajude a inserir referências (Encontre fontes: ABW  • CAPES  • Google (N • L • A)). (Julho de 2021) Estações do ano Temperadas Primavera Verão Outono Inverno Tropicais Estação seca Estação das chuvas O inverno (AO 1945: Inverno) é a estação mais fria das quatro estações do ano e é comum ...

 

عمر طوسون

عمر طوسون   معلومات شخصية الميلاد 8 سبتمبر 1872   الإسكندرية  الوفاة 2 يناير 1944 (71 سنة)   القاهرة  مواطنة مصر (1872–1944)  عدد الأولاد 4   الأب محمد طوسون باشا  أقرباء محمد سعيد باشا (جد)  الحياة العملية المهنة دبلوماسي،  وكاتب،  وعالم آثار  اللغات اللهجة ...

أربعه طوريم

أربعه طوريممعلومات عامةصنف فرعي من دين الاسم الأصل ארבעה טורים (بالعبرية) اشتق من  القائمة ... تناخالتلمود البابليHilchot HaRif (en) مشناه توراةPiske HaRosh (en) تلمود الموضوع الرئيس هالاخاه المُؤَلِّف Jacob ben Asher (en) لغة العمل أو لغة الاسم العبرية تاريخ النشر 1475 لديه جزء أو أجزاء Orach Chayim (en)...

 

Gyldén (crater)

Crater on the Moon The crater area(to the extreme top) in a Selenochromatic format Image (Si) Feature on the moonGyldénLunar Orbiter 4 imageCoordinates5°18′S 0°18′E / 5.3°S 0.3°E / -5.3; 0.3Diameter48 kmDepth1.8 kmColongitude0° at sunriseEponymHugo Gyldén Gyldén is the remnant of a lunar impact crater that is located to the northeast of the walled plain Ptolemaeus on the Moon. Its diameter is 48 km. It is named after the Finland-Swedish astronomer Hugo...