PROFILPELAJAR.COM

Горбань темний

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Ряд:	Окунеподібні (Perciformes)
Підряд:	Окуневидні (Percoidei)
Родина:	Горбаневі (Sciaenidae)
Рід:	Мелакопія (Sciaena)
Вид:	Горбань темний

Біноміальна назва

Sciaena umbra
Linnaeus, 1758

Посилання

Вікісховище:	Sciaena umbra
Віківиди:	Sciaena umbra
EOL:	1000297
ITIS:	169330
МСОП:	198707
NCBI:	1586296

Горбань темний, або мелакопія темна^[2] (Sciaena umbra) — риба родини горбаневих (Sciaenidae).

Розповсюдження

Розповсюджений вздовж атлантичного узбережжя Європи і Північної Африки, також у внутрішніх морях, від Середземного до Азовського. В Україні відзначений в Чорному морі, зокрема у північно-західній його частині, біля Кара-Дагу, в районі Керченської протоки, та у південно-західній ділянці Азовського моря.

Будова

Найбільша довжина тіла 70 см, у Чорному морі зазвичай від 21 до 35 см. Вага до 4 кг. Тіло помірно довгасте, відносно високе, стиснуте з боків. Луска на тілі — невелика, шорстка, а на голові — гладка і округла. Передня частина спинного плавця коротша за задню в 1,7 раза. Хвостовий плавець усічений або трохи закруглений по задньому краю. Бічна лінія повна, дугою підіймається вгору до верхньозаднього краю зябрової кришки і поступово стає горизонтальною у бік хвостового плавця. Рот невеликий, кінцевий, нижній, з висувною верхньою щелепою, озброєною вузькою смужкою дрібних притуплених зубів. На нижній щелепі наявна смужка гостріших зубів. Самці й самиці зовні однакові. Забарвлення спини темно-синє з фіолетовим чи золотистим відтінком, боки золотисті з мідним виблиском, черево сріблясто-біле.

Спосіб життя

Морська риба. Зустрічається на глибинах 20 — 180 м. Тримається зазвичай у потайних місцях, біля крутих скельних берегів, вертикальних скель і молів, рідше над піщаним, черепашковим і мулистим дном. Мігрує мало. Тримається зграями по 5-8 особин, іноді поодиноко. Найактивніший вночі. Біля берегів Криму відомий з травня по грудень, частіший у липні-серпні. Середні розміри й маса тіла плідників біля Кара-Дагу коливаються в межах 14,3-20,5 см і 116—292 г, вік від 2 до 6 років при переважанні 3-річних особин. Плодючість у самиць завдовжки 26-47 см становить від 6,2 до 514 тисяч ікринок. Розмноження відбувається у водах з помірною солоністю поза межами опріснення з першої половини червня по вересень, особливо інтенсивно у липні при температурі води 20-25°С. Нерест порційний, проходить у присмеркові години на відстані близько 2 км від берега. Личинки з'являються з ікри приблизно через добу, які живляться вмістом жовткового мішка. Приблизно на четверту добу личинки переходять на живлення зовнішнім кормом. Молодь тримається зграйками поблизу берегів, може заходити у затоки та гирла річок, живиться дрібними організмами. Дорослі особини живляться бентосними організмами (краби, креветки) або рибою (ставрида, атерина, шпрот та хамса).

Значення

Має другорядне промислове значення. Реалізується у свіжому, частково у засоленому вигляді, також для виготовлення консервів. Об'єкт підводного полювання. Вид занесений до Червоної книги України^[3].