Гомонаціоналізм

Не плутати з гей-націоналізмом.

Гомонаціоналізм — термін, що описує поєднання ідеології націоналізму з ЛГБТ-спільнотою або правами ЛГБТ[1][2][3]. Термін запровадила гендерна дослідниця Джасбір Пуар в 2007 році. Для Пуар гомонаціоналізм — процес зближення позиції влади і вимог ЛГБТ з метою виправдання расизму і ксенофобії, і насамперед ісламофобії, яка базується на стереотипі про універсальну гомофобію мігрантів і абсолютному егалітаризмі західного суспільства.[1][2][4][5][6][7][8][9] У такий спосіб права ЛГБТ використовуються з метою підтримки анти-імміграційної риторики, популярної серед ультраправих партій[10][11][12].

Критика гомонаціоналізму підкреслює вибірковий характер використання ЛГБТ-руху з метою просування нетерпимості, ігнорування гомофобії і відсутність рівності в західному суспільстві[13][14]. Ідея рівності як правило виражається в можливості реєстрації шлюбу між особами однієї статі, асимілюючої ЛГБТ-спільноти в рамках гетеронормативності суспільства, що підкреслює ідею переваги Заходу і підігріває підозрілість стосовно до людей з країн, в яких відсутнє юридичне визнання одностатевих союзів або криміналізована гомосексуальність, і зв'язує це з ісламом[2][15][16][17][18][19].

Професор Брюно Перро розкритикував позицію Пуар. Погоджуючись з її критикою націоналістичних заяв деяких ЛГБТ-груп, він показав, що Пуар ідеалізує «сексуально-ненормативні расові суб'єкти»[1]. На думку Перро, «деконструкція норм не може бути відділена від їх відтворення»[20].

Див. також

Література

  • Mikdashi, Maya (16 грудня 2011). Gay rights as human rights: pinkwashing homonationalism. Jadaliyya. Arab Studies Institute (ASI). Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  • Mikdashi, Maya; Puar, Jasbir (August 9 2009). Pinkwatching and pinkwashing: interpenetration and its discontents. Jadaliyya. Arab Studies Institute (ASI). Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 5 серпня 2018.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  • Puar, Jasbir (May 2013). Rethinking homonationalism. International Journal of Middle East Studies, special issue: Queer Affects. Cambridge Journals. 45 (2): 336—339. doi:10.1017 / S002074381300007X. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 5 серпня 2018. {{cite journal}}: Перевірте значення |doi= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)
  • Schotten, C. Heike (2016). Homonationalism: from critique to diagnosis, or, we are all homonational now. International Feminist Journal of Politics. Taylor and Francis. 18 (3): 351—270. doi:10.1080 / 14616742.2015.1103061. {{cite journal}}: Перевірте значення |doi= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі (посилання)

Примітки

  1. ↑ а б в Puar, Jasbir K. (2007). Terrorist Assemblages: Homonationalism in Queer Times. Duke University Press. с. 83. ISBN 978-0-8223-4094-2. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
  2. ↑ а б в Homonationalism, Heteronationalism and LGBTI Rights in the EU. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] Public Seminar. 31 August 2016.
  3. ↑ Homonationalism and Pinkwashing. [Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.] CLAGS. Center for LGBTQ Studies. 2013.
  4. ↑ Homonationalism and the Death of the Radical Queer. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] Inquiries Journal. 2015.
  5. ↑ Conchita Wurst y los peligros del homonacionalismo. [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] Periódico Diagonal. 21 May 2014.
  6. ↑ Nuevo nacionalismo y movimiento gay. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] Viento Sur. 15 July 2012.
  7. ↑ In America, Muslims Are More Likely to Support Gay Marriage Than Evangelical Christians. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Reason. 13 June 2016
  8. ↑ La regidora musulmana de Badalona casa una parella gai. [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Directe!cat. 11 January 2016.
  9. ↑ Homonacionalismo e cidadania LGBT em tempos de neoliberalismo: dilemas e impasses às lutas por direitos sexuais no Brasil. [Архівовано 1 червня 2018 у Wayback Machine.] Revista Em Pauta. 2014.
  10. ↑ The Men Who Would Be Queen: France, Le Pen & The LGBT Vote. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] Pride Life. 7 June 2016.
  11. ↑ El ascenso de la extrema derecha en Europa, en clave LGTB. [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] Dos manzanas. 2 June 2014.
  12. ↑ Homo et d'extrême droite: qu'est-ce que «l'homonationalisme»? [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.] Le Monde. 22 December 2014.
  13. ↑ Why Pinkwashing Insults Gays and Hurts Palestinians. [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] Slate Magazine. 17 June 2014.
  14. ↑ Sporting Homonationalism: Russian Homophobia, Imaginative Geographies & the 2014 Sochi Olympic Games. [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.] Sociology Association of Aotearoa New Zealand Annual Conference 2013.
  15. ↑ Homonormativity, Homonationalism and the Other 'Other'. [Архівовано 2 червня 2018 у Wayback Machine.] Huffington Post. 19 March 2015.
  16. ↑ Muy español y muy gay: ‘homonacionalismo’ vs. radicales religiosos. [Архівовано 6 серпня 2018 у Wayback Machine.] El Confidencial. 18 July 2011.
  17. ↑ Vers un nouvel homonationalisme? [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.] Mediapart. 5 December 2012.
  18. ↑ From Orientalism to Homonationalism: Queer Politics, Islamophobia and Europeanization in Kosovo. [Архівовано 7 серпня 2017 у Wayback Machine.] Southeastern Europe. 2016.
  19. ↑ Israel and ‘Pinkwashing’. [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.] The New York Times. 22 November 2011.
  20. ↑ Bruno Perreau, Queer Theory: The French Response [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.], Stanford University Press, 2016, 124.