PROFILPELAJAR.COM

Голландський Павло Іванович
Голландський Павло Іванович
Народження	14 (26) грудня 1861 станиця Аксайська
Смерть	6 лютого 1939 (77 років) Сімферополь, РРФСР, СРСР
Поховання	Сімферополь
Країна; (підданство)	СРСР
Навчання	Інститут цивільних інженерівd (1892)
Діяльність	архітектор, інженер-будівельник
Найважливіші споруди	Троїцький народний будинок; міське училище ім. Терещенка; особняк Уварової (Київ); палац Терещенків (Дениші) ; будинок-контора «Заготзерно» (Сімферополь)
Членство	КООПСИ
Заклад	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Сайт	gollandskiy.com/gollandskij-p-i-1861-1939
	Голландський Павло Іванович у Вікісховищі

Голландський Павло Іванович (*14 (26) грудня 1861(18611226), станиця Аксайська — †6 лютого 1939, Сімферополь) — архітектор.

Життєпис

Народився в станиці Аксайська (м. Аксай) у родині козака. За спогадами самого архітектора, його далекими пращурами були корабели з Голландії (Нідерландів), запрошені Петро І до Росії. Звідси і прізвище — Голландський.

Навчався в Новочеркаській класичній гімназії, яку закінчив 1884 року.

Впродовж 1885–1892 років навчався в Петербурзькому інституті цивільних інженерів. Після закінчення навчання і до 1897 року служив у Петербурзі.

1898 року переїхав до Києва і за 20-річне перебування в місті збудував ряд громадських та житлових будинків.

Входив до Ради голів Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.

Викладав у КПІ, вченим секретарем Київського товариства історії архітектури та мистецтва.

1919 року, під час вступу до міста військ Симона Петлюри, зробив спробу повернутися до Новочеркаська, однак потрапив до Криму, де й залишився.

Спочатку працював у Херсонеському музеї (1920–1923), 1923 року перебрався до Сімферополя, працював хранителем Таврійського музею. Був членом Таврійського товариства історії, археології та етнографії.

З 1928 року працював архітектором Кримконсервтресту, потім з 1931 і до 1938 року в Кримдержпроектресті. Очолював Кримське відділення Спілки радянських архітекторів.

Помер і похований у Сімферополі.

Стиль

Застосовував пластичні засоби необароко, неоренесансу, модернізованого романського стилю і неоампіру

Роботи в Києві

Внутрішнє оздоблення садиби Ханенко Варвари (Терещенківська вулиця, 15), виконане спільно з архітектором Р. Ф. Мельцером.
Садиба О. Н. Терещенка на вул. Толстого № 7 (1898 р.)^[1].
Керував спорудженням Троїцького народного будинку, пізніше Троїцького народного театру на вул. Великій Васильківській № 53 (1900—1902 pp., автори Г. Антоновський, В. Осьмак).
Трикласна Жіноча торгова школа на Бульварно-Кудрявській вулиці № 18/2 (1901–1902 рр.)^[2],
Міське училище імені Ніколи Терещенка на вулиці Ярославів Вал № 40 (1905—1907 pp. (2-а премія на конкурсі, робочі кресленики виконані з використанням проекту П. Альошина), тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого,
Садиба графині Уварової на вул. Липській № 16 (1912 p.)^[3],
Прибутковий будинок на Стрітенській вул. № 3/15 (1912–1915 рр.),
Будинок Всеволода Демченка («Будинок з каріатидами»), вул. Пилипа Орлика, 3.,(1910 р.)^[4],

Брав участь у спорудженні комплексу Київського політехнічного інституту.

Роботи в Криму та інших регіонах України

Палац Терещенка в с. Дениші на Житомирщині (1910–1911 pp.).
Взяв участь у створенні розпланування парку в с. Дениші (поч. XX ст.).
Спроектував постамент пам'ятника Івана Айвазовского у Феодосії (1914 р., ск. І. Гізбург, споруджений 1930 р.),
Рибоконсервний завод у Феодосії (1928-1930 рр.),
Будинок-контора «Заготзерно» в Сімферополі (1-а пол. 1930-х рр.), Здійснював рестарврацію Ханського палацу в Бахчисараї, обстежував археологічні та історичні пам'ятки в Старому Кримі, Євпаторії.

Здійснював внутрішнє опорядження Будинку піонерів у Сімферополі.

Нереалізовані проекти

Ескізний проект нового залізничного вокзалу в Києві (поч. ХХ ст.).

Адреси в Києві

вул. Маріїнсько-Благовіщенська (тепер Саксаганського) № 74 (1898—1902),
вул. Тарасівська № 34 (1902—1905),
вул. Володимирська № 89 (1906—1913),
вул. Єлизаветинська (тепер Пилипа Орлика) № 1 (1913—1919).

Примітки

↑ Садиба О. Н. Терещенка. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
↑ Жіноча торгова школа. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
↑ Садиба графині Уварової. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
↑ «Будинок з каріатидами». Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.

Джерела

Весь Киев на 1900 год. Издание М. А. Радоминского. Киев, 1900. (рос.)
Весь Киев на 1902 год. Издание М. А. Радоминского. Киев, типография Р.Лубковского, 1902. (рос.)
Весь Киев на 1905 год. Издание С. М. Богуславского, 1905. (рос.)
Весь Киев на 1906 год. Издание С. М. Богуславского, 1906.(рос.)
Весь Киев на 1912 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1912.(рос.)
Весь Киев на 1914 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, типография 1-й Киевской артели печатного дела, 1914.(рос.)