Семе́н Фі́шельович Глу́зман ( 10 вересня , 1946 , Київ ) — лікар -психіатр і правозахисник [ 1] , колишній дисидент та політв'язень , президент Асоціації психіатрів України [ 2] , директор Українсько-американського бюро захисту прав людини від 1990 р.[ 1] , член Американського товариства психіатрів від 1979 р.[ 1] , член Королівського коледжу психіатрів Великої Британії з 1980 р.[ 1] , член Канадської психіатричної асоціації з 1981 р.[ 1] , Товариства психіатрів і неврологів Німеччини [ 3] [ 1] , співголова Комітету «Бабин Яр» (разом із Мирославом Поповичем , Іваном Дзюбою ). За його життя в 1977 р. його ім'ям названа французька клініка Сен-Дені [ 1] : фр. CAC Saint-Denis "Sémion Gluzman", Centre de sante semion gluzman clinique psychiatrique à st denis [ 4] [ 5] [ 6] [ 7] . Один із авторів Закону України «Про психіатричну допомогу»[ 8] . 1978 р. був оголошений роком Семена Глузмана від «Amnesty International» [ 9] . У 1998—1999 рр. експерт Організації Об'єднаних Націй з прав людини [ 10] .
Лауреат України «Людина року — 1999» як «правозахисник року»[ 11] [ 12] .
Життєпис
У 1970 р. закінчив студіювання у Київському медичному інституті [ 1] . Працював у м. Житомирі , у м. Коростені , а з 1972 р. — у м. Києві[ 1] .
У листопаді 1971 р. підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу в справі генерала Петра Григоренка , якою генерала було визнано психічно здоровим всупереч державній точці зору політичного режиму в СРСР , довів незаконність застосування проти генерала методів репресивної психіатрії , те, що він «психічно хворий» — підготована була фахівцями інституту судової психіатрії ім. В. П. Сербського [ 13] . У 1972 році Семен Глузман був засуджений (головно за вказану незалежну експертизу ) на 7 років концтаборів (у Пермській області ), додатково йому дали 3 роки заслання (у Тюменській області )[ 1] . Він відбував покарання разом із Іваном Світличним , Євгеном Сверстюком , Левком Лук'яненком [ 1] .
Від 1982 р. — працював у Києві робітником фабрики [ 1] .
З 1985 року почав друкуватися та займатись професійною діяльністю.
Від 1991 року — виконавчий секретар Асоціації психіатрів України[ 1] .
У серпні 2010 року президент України Віктор Янукович ввів Семена Глузмана у Громадську гуманітарну раду при президенті України[ 14] . Семен Глузман на фоні загалом гіперкритичного ставлення до пострадянських порядків в Україні та в охороні здоров'я зокрема, схвально відгукувався про діяльність уряду Азарова[ 15] , лаяв Ющенка та іронізував щодо умов утримання в тюрмі Юлії Тимошенко[ 16]
Учасник ініціативи «Першого грудня» з 1 грудня 2011 р.[ 17] по 18 грудня 2012 р.[ 18]
Виступав на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова .[ 19] [ 20]
У 2012 році вийшла друком книжка спогадів Семена Глузмана «рос. Рисунки по памяти или воспоминания отсидента ».
Праці
Семен Глузман, «Псалмы и скорби». Харьков. Фолио. 1994
Моісеєнко Р. О., Терещенко О. В., Марценковський І. А., Глузман С. Ф. , Пінчук І. Я., Юрченко Т. В., Доленко О. В. (2012). «Напрямки реформування системи охорони психічного здоров'я дітей і підлітків в Україні». Український вісник психоневрології 20 (1 (70) додаток) (укр.)
Gluzman, Semyon (1989). On Soviet totalitarian psychiatry . International Association on the Political Use of Psychiatry. ISBN 90-72657-02-0 . Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 25 серпня 2015 . (англ.)
Глузман С. Ф. Расширенная судебно-психиатрическая заочная экспертиза по делу Григоренко Петра Григорьевича, 1907 г.р., украинца, жителя г. Москвы (восстановлено на основании копии Самиздата) [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine .] // Новости медицины и фармации (329), 2010.
Глузман Семен «Запах ненависті» [Архівовано 19 листопада 2008 у Wayback Machine .]
«Діагноз Семена Глузмана» [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine .] (Інтерв'ю А. Лемишу, 12 листопада 1999)
Глузман Семен : «Владу в Україні неможливо змінити зверху. починати все треба знизу» [Архівовано 13 січня 2014 у Wayback Machine .] (Інтерв'ю Юрію Саєнко, журнал «Універсум» , 02.04.2003)
Я хочу жити в країні, де образи героїв не потрібні / Без героїв? [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine .] // Алла Котляр 27 грудня 2012, 14:27
Логика войны [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine .] // lb.ua , 25 августа 2014, 12:34; Логіка війни [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine .] // 28.08.2014
Брудна та безсовісна еліта України [Архівовано 12 жовтня 2017 у Wayback Machine .] , ru [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine .] // Новое Время , 28 Липня, 2016, 20:11
Утраченное чудо [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine .] // Ракурс, 26 грудня 2018, 20:26
Членство в професійних організаціях
З 1979 року — Почесний член Американської психіатричної асоціації.
З 1980 — член Королівського коледжу психіатрів Великої Британії.
З 1981 — член Канадської психіатричної асоціації.
З 1990 — член Німецького товариства психіатрів і неврологів.
З 1992 — патрон Міжнародного фонду «Женевська ініціатива в психіатрії».
З 1994 по 2003 — член Всесвітньої ради реабілітації жертв тортур.
З 1998 — член Контрольної комітету з проблем зловживань психіатрією Всесвітньої психіатричної асоціації[ 21] .
Примітки
↑ а б в г д е ж и к л м н п «Енциклопедія історії України» , м. Київ : вид. «Наукова думка» , 2004 р. — Т.2 (Г-Д) С.121. — ISBN 966-00-0405-2 (укр.)
↑ Руководство Ассоциации психиатров Украины . Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 липня 2011 .
↑ Учотова, Ирина (октябрь 2009). Семён Глузман: «Смысл нашей работы заключается в том, чтобы помочь человеку жить полноценной жизнью…» . Нейроnews: Психоневрология и нейропсихиатрия (№ 6 (17)). Архів оригіналу за 24 грудня 2016. Процитовано 2 січня 2014 .
↑ Centre de sante semion gluzman clinique psychiatrique à st denis [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine .] ; 93200 Saint-Denis, 6 rue Auguste Poullain. (фр.)
↑ L'organisation de la psychiatrie en Seine-Saint-Denis [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine .] (фр.)
↑ (фр.) Secteur 93G03 - Ville-Evrard PDF
↑ (фр.) 26 lutego Télécharger - Ville-Evrard PDF
↑ МОЗ розпочинає реформу дитячої психіатричної допомоги: обіцяють без революційного надриву [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine .] , 18.09.2013, сайт «Голос України» (укр.)
↑ 113. Преследование врача Семена Глузмана. Документ № 80 // Документы МХГ (1976—1982). — Московская Хельсинкская группа. (рос.)
↑ Глузман Семён Фишелевич . Ассоциация психиатров Украины. Архів оригіналу за 16-03-2012. Процитовано 28-04-2010 . (рос.)
↑ Семен ГЛУЗМАН [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine .] , сайт ГО «Обличчя майбутнього» (укр.)
↑ Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины . Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2015 .
↑ Melvin Sabshin. Changing American psychiatry: a personal perspective [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine .] . American Psychiatric Pub, 2008. — ISBN 1585623075 — p. 95.
↑ Янукович ввел в свой гуманитарный совет психиатра [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine .] , 02.08.2010, сайт «Ukraine Daily» (рос.)
↑ Семен Глузман: «На совещании у Азарова мне стало страшно» [Архівовано 21 квітня 2015 у Wayback Machine .] (рос.)
↑ «Белые воротнички» в украинских тюрьмах [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine .] (рос.)
↑ Ініціатива «Першого грудня» . Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 16 грудня 2011 .
↑ Страна кафкианского абсурда [Архівовано 24 лютого 2017 у Wayback Machine .] // Дата публікації 17.12.2012
↑ Семен Глузман про голодування Сенцова і відсутність реакції публіки [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine .] // Радіо Свобода , 13.05.2018
↑ Глузман об отказе Денисовой в посещении Сенцова: Жесткое, откровенное унижение. Унижены мы все с нашим президентом. Почему? Так решил Путин [Архівовано 3 грудня 2021 у Wayback Machine .] // Гордон , 29.06.2018
↑ Глузман Семён Фишелевич. Ассоциация психиатров Украины . Архів оригіналу за 16.03.2012. Процитовано 21.10.2018 .
Джерела
Шаповал Ю. І. Глузман Семен Фішелевич [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine .] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України . — К . : Наукова думка , 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 121. — ISBN 966-00-0405-2 .
Шаповал Ю.І . Глузман Семен Фішельович [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine .] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України , НТШ . — К . : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України , 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X .
Диссидент, вернувшийся в холод: Интервью Ю. Константинова с С. Глузманом. «Киевские новости», 1995 г., 3 ноября; Антонюк З. та ін. Листи з волі. м. Київ, 1999 р.
Згода в психіатрії. Виступ на Всесвітньому конгресі з біоетики. м. Амстердам, 1991 р. «Український оглядач», 1992 р., № 10; Псалмы и скорби. г. Харьков, 1994 г.
Про Семена Глузмана
Посилання