Гербер Алла Єфремівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гербер.
Гербер Алла Єфремівна
рос. Алла Ефремовна Гербер Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася3 січня 1932(1932-01-03) (93 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця, кінокритикиня, політична діячка, громадська діячка, правозахисниця, депутатка Державної думи Російської Федерації Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьcomposingd, кінокритика, політика і захист прав людиниd Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський юридичний інститутd (1955) Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР, СК СРСР, Державна дума Федеральних зборів РФ I скликанняd, second Civic Chamber of the Russian Federationd, third Civic Chamber of the Russian Federationd і fourth Civic Chamber of the Russian Federationd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Державної Думи РФ[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЗельдович Олександр Юхимович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
медаль Пушкіна Кавалер ордена Почесного легіону кавалерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

Алла Єфремівна Гербер (3 січня 1932, Москва, РРФСР) — російська письменниця, кінокритик, політичний і громадський діяч, правозахисниця, одна з учасників і організаторів російського Громадянського форуму. Президент Науково-освітнього центру «Холокост». Член президії Російського єврейського конгресу. Депутат Державної думи Російської Федерації I скликання (1993-1995).

Біографія

Народилася у Москві 3 січня 1932 року. Мати - Фаїна Яківна Файнлейб, випускниця Київської консерваторії, учениця Генріха Нейгауза. Батько - Гербер Єфрем Юхимович, випускник Київського політехнічного інституту. З 1932-1949 років – заступник головного інженера Московського шарикопідшипникового заводу[1].

Закінчила юридичний факультет МДУ ім. Ломоносова (1955). Працювала юрисконсультом, адвокатом. Писала судові нариси.

Починаючи з 1963 регулярно друкувалася в різних виданнях — загалом понад 1000 статей. Перша газета — «Московський комсомолець». Була роз'їзним кореспондентом журналу «Юність», газет «Известия», «Литературная газета», «Комсомольська правда». Автор 8 книг. Член СП СРСР, СЖ СРСР, СК СРСР.

В 1970–1973 працювала редактором на кіностудії імені Горького. В 1973–1978 працювала оглядачем журналу «Радянський екран».

В 1989 — одна з організаторів незалежного руху письменників «Апрель».

В 1990 провела перший антифашистський процес, який закінчився засудженням одного з керівників організації «Пам'ять» К. В. Смирнова-Осташвілі[2] за ст. 74 КК РРФСР «За розпалювання національної ненависті»[3].

В 1991 — член координаційної ради руху «Демократична Росія», організувала Московський антифашистський Центр.

В 1993 була обрана депутатом Державної думи (фракція «Вибір Росії») від Північного округу Москви. У Думі розробляла закони «Про обмеження привілеїв депутатів і державних чиновників», «Про державному і недержавному середню освіту», «Про заборону екстремістських організацій, пропаганди національної ненависті і нацистської символіки». Також брала участь у розробці законів про бібліотеки, про збереження музеїв, про дитячих позашкільних установах, про кіно, прихильник якнайшвидшого введення в Росії ювенальної юстиції. Організувала парламентські слухання «Про небезпеку фашизму в країні, що перемогла фашизм». Брала участь у вирішенні проблем більше тисячі виборців округу.

З 1995 — науковий співробітник Інституту економіки перехідного періоду, президент громадського Фонду «Голокост». Провела десятки семінарів для вчителів у різних регіонах Росії. Член редколегії «Бібліотеки Голокосту», одна з укладачів багатьох книг, в тому числі «Книги Праведників» та «Історії Голокосту на території СРСР».

В 2003 нагороджена премією Федерації єврейських громад Росії «Людина 5762 року» в номінації «Просвітницька діяльність»[4].

З 2007 — член Громадської палати Росії[5], керівник робочої групи з проблем мігрантів у Росії.

У березні 2014  підписала листа «Ми з Вами!» КіноСоюзу на підтримку України. Також підписала звернення ініціативної групи щодо проведення Конгресу інтелігенції «Проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму»[6].

У березні 2020  підписала звернення проти ухвалення поправок до Конституції РФ, запропонованих президентом Путіним[7].

У вересні 2020  підписала листа на підтримку протестних акцій у Білорусі[8].

Громадянська позиція

У березні 2014 підписала лист «Ми з Вами!» Кіносоюзу на підтримку України[9].

Нагороди

Сім'я

Примітки

  1. ↑ Алла Гербер и Александр Зельдович: Отцы и дети. Дочки‒матери - Искусство кино. old.kinoart.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  2. ↑ Алла Єфремівна Гербер. Біографічна довідка
  3. ↑ Єврейський Інтернет Клуб :: Інтернет — журнал. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
  4. ↑ Оксана Алексєєва: «Людина 5762 року» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. «Коммерсант», № 110 (2713), 27.06.2003
  5. ↑ Громадська палата. Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 19 серпня 2015.
  6. ↑ Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры против позиции Владимира Путина по Украине и Крыму. Новая газета. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 6 травня 2017.
  7. ↑ Не допустить конституционный кризис и антиконституционный переворот. Обращение ученых, писателей и журналистов к гражданам России. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 30 січня 2022.
  8. ↑ «Мы глубоко возмущены, что диалогу с обществом власть предпочитает насилие». Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 30 січня 2022.
  9. ↑ Мы с вами! [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 09.01.2012 № 33 "О награждении государственными наградами Российской Федерации". web.archive.org. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 1 лютого 2022.
  11. ↑ Алла Гербер награждена орденом Почетного легиона. newizv.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.